Відео дня
В Україні аномальна ситуація на ринку праці: такого співвідношення вакансій та резюме ще ніколи не було
В Україні співвідношення вакансій та резюме на популярних кадрових майданчиках доходить до критичної позначки один до одного. Робочих рук критично не вистачає, а бронювання стало додатковою конкурентною перевагою.
У сучасних умовах роботодавцям доводиться боротись за співробітника, адаптувати робочі місця та навчати персонал. Про те, як повномасштабна війна вплинула на ринок праці і що роблять роботодавці, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Такого ще не було: ситуація на ринку вже критична
До великої війни в Україні на популярних кадрових порталах кількість резюме була приблизно вдвічі більшою за кількість вакансій. Таке співвідношення дозволяло роботодавцям обирати між кандидатами, однак вже тоді за цінних співробітників була конкуренція. Насправді, частина українців розміщує резюме для того, щоби моніторити ринок та отримувати більш вигідні пропозиції.
Наприклад, у квітні 2021-го на 48,2 тис. вакансій було 99,3 тис. резюме. В лютому 2022-го ситуація кардинально змінилась. Кількість вакансій тимчасово впала в 10 разів, а на одну вакансію було вже більше 11 резюме.
У липні кількість резюме сягнула піку у 152,8 тис. Тоді як вакансій було менше 20 тис. Знайти роботу було вкрай складно.
Але потім ситуація почала змінюватися і зараз ринок повернувся на 180 градусів: на 62 тис. вакансій є 67 тис. резюме. Співвідношення майже один до одного означає, що деяким роботодавцям буде неможливо знайти співробітника. Масштабний дефіцит кадрів вже зачепив всі галузі економіки. Такої нестачі працівників в Україні ще не було.
У квітні 2024-го Європейська бізнес-асоціація (ЄБА) заявила, що їхнє опитування показало: дефіцит кадрів не відчувають лише 7% респондентів. Водночас 74% роботодавців заявили, что їм не вистачає співробітників, решта – частково відчувають дефіцит кадрів. Тобто за рік ситуація значно погіршилась, ще навесні 2023-го про дефіцит казали лише 55% опитаних.
Наталья Слинько, CEO Talent Match, розповідає: дефіцит стосується майже всіх сфер – фінанси, маркетинг, продаж, виробництво.
HR‑директор IDS Ukraine (виробник мінвод "Моршинська", "Миргородська" та ін.) Олексій Овчаренко розповідає OBOZ.UA: "Ситуація ще не трагічна, але поступово проблема дається взнаки. Кандидатів стає менше з офісного персоналу та робітників (вантажники, карщики, експедитори). Здебільшого відчувається дефіцит чоловіків серед кандидатів на посади, де потрібна важка фізична праця".
На тотальний дефіцит вплинуло два фактори, кожен з яких для ринку праці будь-якої країни міг стати поворотним. Це мобілізація та біженці. За кордоном перебувають сотні тисяч чоловіків та мільйони жінок працездатного віку. Деякі з них все ще працюють віддалено на українські компанії, однак більшість віддає перевагу роботі у країні перебування. Крім того, мобілізація триває і набирає обертів.
У цій ситуації критично важливо, щоби якомога більше біженців поверталися додому. Дефіцит кадрів коштуватиме Україні мільярдів доларів, які недоотримає економіка через штучне стримання розвитку компаній. Директорка одного з мережевих продуктових магазинів Олена розповідає OBOZ.UA: через дефіцит кадрів довелось взяти на роботу охоронцем жінку.
"Ми дуже сподівались знайти ветерана на цю посаду. Це фізично не дуже важка робота, у нас зазвичай спокійно. Кілька хлопців приходили, питали про умови, зарплату, анкети заповнювали. Але на другу співбесіду не прийшли. В результаті у нас Анна Петрівна охоронець. Їй 54 роки, вона спочатку хотіла бути касиркою, але їй не дуже подобалось із касою працювати, то вона у нас стала охоронцем", – розповідає Олена.
Компанії також вимушені розширювати функціонал своїх співробітників. "Респонденти зазначили, що у 2023 році в їхніх компаніях відбулись такі основні зміни: 79% респондентів повідомили про підвищення рівня заробітної плати; 46% респондентів повідомили про збільшення функціоналу та найм нових працівників..." – зазначають в ЄБА.
Як роботодавці втримують співробітників і наймають нових: бронювання та зарплати
Найбільше на ринок праці впливає саме мобілізація. Однак і це можна вирішити. Швидке рішення: використовувати той ресурс, який вже є в Україні. Бізнес має інвестувати кошти в перенавчання співробітників, створювати та розширювати програми адаптації ветеранів, готувати робочі місця для співробітників з інвалідністю.
Також має бути налагоджений прозорий процес бронювання. Бізнес повинен мати можливість зберегти на роботі ключових співробітників. Зараз ті компанії, які отримали можливість бронювати своїх співробітників, використовують це як конкурентну перевагу. На Work.ua з'явилась спеціальна позначка для робочих місць з бронюванням. Серед таких вакансій: касири в супермаркетах, охоронці, юристи, піарники.
Крім того, саме дефіцит кадрів змушує бізнес пришвидшувати підвищення заробітних плат. Великі компанії зосередили зусилля на тому, щоб зберегти тих навчених співробітників, яких вони вже мають.
"Ми зосереджені на утриманні персоналу. Підвищуємо зарплати та проводимо різноманітні активності з нематеріальної мотивації. Пропонуємо працівникам вищі посади та цікаві проєкти. Обов'язково співпрацюємо з агенціями, переважно стосовно рядового, масового робітничого персоналу. Наразі розроблюємо програму стажування та кар'єрного зростання для офісних посад. Почали роботу з вишами для популяризації компанії як роботодавця та залучення молодих фахівців", – розповідає Олексій Овчаренко.
Дефіцит кадрів відчувається і в агросекторі. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук в ефірі телемарафону заявив, що необхідно прискорити процес бронювання. "В Україні розроблявся проєкт електронного бронювання, яке має займати один-два дні. Дуже очікуємо на його ухвалення", – зазначив представник ВАР. Справа в тому, що процес бронювання може тривати місяці, а мобілізація співробітника займає лічені дні.
Є проблеми і з логістикою. Віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників України (АсМАП) Володимир Балін на своїй пресконференції заявив, що станом на початок травня міжнародні перевізники забронювали від мобілізації менше 5% працівників. Водії, які не мають броні, відмовляються виходити на рейси.
Проблеми відчули на собі і забудовники. На пошук співробітників доводиться витрачати на 50% більше часу. За даними Конфедерації роботодавців України, будівельна галузь за понад два роки війни втратила понад 100 тисяч робітників.
Звісно, без мобілізації неможливо обороняти країну. Але і без робочої економіки неможливо утримувати військо навіть з величезною підтримкою західних партнерів. Тож владі доводиться шукати баланс
Бізнес вміє долати будь-які перепони і завжди більш ефективний, ніж державна бюрократія. З часом проблема дефіциту кадрів вирішиться: після війни повернуться хоча б частина біженців, наші захисники повернуться додому та на свої робочі місця. Головна умова для цього – справедливе для України закінчення війни та настання стабільного миру.