
Блог | Робота в 70-90 і післявоєнний військовий збір: меседжі тим, хто наразі за кордоном

Три запитання з тих, що мені задавали останнім часом.
1. Коли, як Ви пишете, доллар у черговий раз стрибне будь-якої миті в півтора рази й коштуватиме 60-66 гривень, євро подорожчає теж?
Так, звісно, подорожчає – приблизно у тій самій пропорції, адже це не долар стрибне, а гривня обвалиться до всіх валют водночас.
2. Фахівці кажуть, що в майбутньому в зв’язку з демографічною ситуацією в країні українці працюватимуть навіть у 70 чи 90 років. Це очікується таке підвищення пенсійного віку, щоб вистачало коштів на пенсії?
Зазвичай мається на увазі не така жорстка антисоціальна норма, а навпаки – заборона так званого ейджизму, за якого працедавці, шукаючи кадри, виставляють вікові умови на кшталт віку тільки до 50 років замість умов щодо суто кваліфікації або разом із такими умовами.
Що ж стосується пенсій, то готується суттєва пенсійна реформа.
Оновлена пенсійна модель передбачатиме три елементи – базову виплату, страхову частину і накопичувальну, а також зміну джерела фінансування спецпенсій.
Базова буде мінімальною соціальною гарантією, а накопичувальна – добровільною, тобто лише для тих, хто самостійно заздалегідь бажатиме забезпечити свою старість.
Страхова ж ("солідарна") складова залежатиме від тривалості трудової діяльності та обсягу сплачених за їїчас внесків, при цьому жодних прив’язок до конкретного року виходу на пенсію чи середнього рівня зарплати не буде.
Спецпенсії суддів та прокурорів фінансуватимуться не з солідарної системи, а через окремі професійні механізми.
3. Військовий збір на три роки після війни – це реально?
Так, відповідний закон вже проголосований і означає, що послаблення податкового тиску на легальну оплату праці не є, м’яко кажучи, державним приорітетом, тобто має місце чіткий сигнал: Україна не братиме участі в міжнародному змаганні за кращі податкови умови для тих, хто може обирати, де працювати або де вести трудомісткий бізнес.
Наслідком може бути зменшення і кількості працівників, і власне виробництва – тоді, до речі, й гривня падатиме, й працювати можна буде хоч у 90 – принаймні візьмуть, якщо знайдете взагалі працедавця.
Звичайно, справа не тільки в післявоєнному військовому зборі (про який чудовий матеріал - тут), справа у самому ставленні до оподаткування "білої праці".
Втім – зайвої підступності: держава все це оголошує наперед, не очікуючи, доки повернуться чи "понаідуть", і чесно одразу попереджає: СЮДИ – НЕ ВАРТО.










