Блог | Податкові перевірки після 1 серпня 2026 року: як горизонт контролю скорочується з 6,5 до 3 років

Якщо 2019 або 2020 рік досі здавався податковій "відкритим" для перевірки, це було наслідком не звичайного трирічного строку давності, а карантинної та воєнної паузи. Понад три роки перебіг строків давності для проведення податкових перевірок і визначення податкових зобов'язань був зупинений. Через це стандартний трирічний горизонт податкового контролю тимчасово збільшився майже до шести з половиною років.

Після 1 серпня 2026 року ситуація принципово змінюється. Для більшості податкових перевірок ефект карантинного та воєнного зупинення строків поступово вичерпується, а часовий горизонт контролю повертається до стандартних трьох років.

Однак це не означає автоматичного закриття всіх періодів до серпня 2023 року. Строк щодо кожної декларації потрібно розраховувати окремо.

Чому податкова могла перевіряти майже шість із половиною років

За загальним правилом, установленим пунктом 102.1 Податкового кодексу України, контролюючий орган має 1095 днів для визначення суми грошового зобов’язання платника податків.

Інакше кажучи, звичайний строк податкового контролю становить три роки. Для контрольованих операцій та окремих питань оподаткування нерезидентів застосовується подовжений строк – 2555 днів, або сім років.

Проте з 18 березня 2020 року перебіг строків давності було зупинено через карантин COVID-19. Після початку повномасштабної війни дія спеціальних правил про зупинення строків продовжилася.

Ця пауза завершилася 1 серпня 2023 року, коли набрав чинності Закон України № 3219-IX. Він обмежив загальне зупинення строків датою 1 серпня 2023 року, після чого їх перебіг відновився.

Загальна тривалість паузи становила 1231 день. Тому звичайний строк у 1095 днів фактично збільшився до 2326 днів – приблизно до 6 років і 4 місяців. Саме тому у 2024-2026 роках податкова могла повертатися до звітних періодів, які за звичайних умов уже давно були б закритими.

Що змінилося після 1 серпня 2026 року

З 1 серпня 2023 року строки знову почали спливати. Через три роки – 1 серпня 2026 року – для значної частини старих періодів додатковий час, утворений карантинною та воєнною паузою, було вичерпано.

У практичному вимірі це означає, що горизонт більшості податкових перевірок скорочується з фактичних шести з половиною років до стандартних трьох років.

Це одна з найважливіших змін для бізнесу у 2026 році.

Ще у першій половині року до перевірки могли потрапляти періоди 2019–2020 років. Після 1 серпня 2026 року для більшості платників відкритими залишатимуться переважно періоди, строк щодо яких ще не перевищив стандартних 1095 днів.

Водночас скорочення не відбувається одномоментно для всіх податків і декларацій. Кожен звітний період має власну точку відліку.

Які періоди орієнтовно залишаються відкритими

Станом на початок серпня 2026 року для звичайного трирічного строку орієнтиром можуть бути:

• за річною звітністю – 2023, 2024 та 2025 роки;
• за квартальною звітністю – окремі квартали 2023 року, 2024 і 2025 роки, а також звітні періоди 2026 року;
• за щомісячною звітністю – переважно періоди, починаючи з другої половини 2023 року.

Проте ці межі не можна застосовувати механічно. Конкретна дата залежить від:

• граничного строку подання декларації;
•  дати її фактичного подання;
• виду податку;
• подання уточнюючих розрахунків;
• наявності спеціальних підстав для зупинення або незастосування строку давності.

Важливо: теза "весь 2023 рік відкритий" або "весь 2022 рік уже закритий" без окремого розрахунку може бути хибною. Наприклад, для декларації за 2023 рік строк рахується не від 1 січня 2023 року, а від установленої законом дати її подання або, якщо звітність подано пізніше, від дня фактичного подання.

Важлива межа – не дата початку перевірки, а дата ППР

Строк давності обмежує не лише право податкового органу прийти на перевірку. До його завершення контролюючий орган повинен також визначити суму грошового зобов’язання, тобто прийняти податкове повідомлення-рішення.

Це принципово важливо.

Перевірка може бути розпочата до спливу строку, однак якщо ППР прийнято вже після його завершення, контролюючий орган може втратити право на відповідне донарахування.

Тому під час аналізу результатів перевірки необхідно зіставляти щонайменше три дати:

1) дату, з якої почався перебіг строку давності;

2) дату початку або проведення перевірки;

3) дату прийняття податкового повідомлення-рішення.

Саме третя дата нерідко стає вирішальною у спорі.

Коли саме відновилися строки: спір, до якого варто бути готовим

У практиці може виникнути спір щодо того, коли саме відновився перебіг строків. Основна позиція полягає в тому, що строки почали обчислюватися з 1 серпня 2023 року. Саме цією датою Закон № 3219-IX обмежив дію загального зупинення.

Водночас податкові органи можуть наполягати, що для окремих платників строки фактично не мали спливати до 8 грудня 2023 року. Саме цього дня набрав чинності Закон України № 3453-IX від 9 листопада 2023 року, яким було скасовано мораторій на проведення більшості документальних податкових перевірок та розширено можливості контролюючих органів щодо їх призначення.

Аргумент податкової може бути таким: якщо у період із 1 серпня до 8 грудня 2023 року контролюючий орган не мав права провести певний вид перевірки, цей час не повинен зараховуватися до строку давності.

Однак такий підхід змішує два різні правові питання:

• строк, протягом якого податкова може визначити зобов’язання;
• можливість призначити конкретний вид перевірки.

Питання перебігу строків давності було окремо врегульоване Законом № 3219-IX, який відновив їх із 1 серпня 2023 року. Натомість Закон № 3453-IX стосувався передусім скасування мораторію та відновлення можливості проведення документальних перевірок. Тому саме дата 1 серпня 2023 року має сильнішу нормативну основу для обчислення строків давності.

Водночас у конкретних спорах податкова може посилатися на 8 грудня 2023 року, намагаючись отримати ще кілька додаткових місяців для визначення податкових зобов’язань. Бізнесу варто бути готовим до такої позиції та заздалегідь мати контраргументацію.

Для ТЦУ та нерезидентів трирічного горизонту не буде

Скорочення фактичного періоду перевірки з 6,5 до 3 років стосується насамперед звичайного строку в 1095 днів. Для контрольованих операцій та окремих питань оподаткування нерезидентів діє строк у 2555 днів. До нього також додається карантинна та воєнна пауза.

У результаті для таких перевірок загальний часовий горизонт може перевищувати десять років, і після серпня 2026 року податкова й надалі може повертатися до операцій орієнтовно починаючи з 2016 року.

При цьому важливо враховувати той факт, що навіть якщо компанія не вважає свої операції контрольованими, податкова може дотримуватися іншої позиції. Тому документи за давні періоди, пов’язані з нерезидентами або міжгруповими операціями, рано вважати непотрібними.

Уточнююча декларація може відкрити новий строк

Подання уточнюючої декларації змінює розрахунок строку давності. Щодо уточнених показників новий строк починає обчислюватися з дати подання уточнення. Тому навіть звітний період, який на перший погляд уже мав бути закритим, може залишатися доступним для перевірки.

Водночас із 2021 року повноваження податкового органу після подання уточнення обмежені саме тими показниками, які були уточнені.

На практиці можливий спір щодо уточнень, поданих до 1 січня 2021 року. Податкова може стверджувати, що слід застосовувати стару редакцію норми, яка дозволяла перевіряти весь звітний період.

Більш обґрунтованим видається застосування редакції, чинної на момент проведення перевірки, оскільки йдеться про обсяг процесуальних повноважень контролюючого органу.

Коли трирічний строк не захищає платника

Навіть після повернення до стандартного трирічного горизонту існують випадки, коли строки давності не застосовуються або їх перебіг додатково зупиняється.

Зокрема, це можливо, якщо:

• платник мав подати декларацію, але не подав її;
• перевірку не проведено через недопуск;
• проведення перевірки було заборонено судом;
• платник оскаржував рішення про призначення перевірки;
• діють спеціальні правила, пов’язані з кримінальним провадженням;
• закон передбачає інший строк для конкретної категорії операцій.

Особливо ризиковою є ситуація з неподанням декларації. У такому випадку податкова може стверджувати, що строк давності взагалі не почав спливати. Це, зокрема, може бути актуальним у спорах щодо діяльності нерезидента через незареєстроване постійне представництво в Україні.

Що означає скорочення строку для бізнесу

Після 1 серпня 2026 року податкова вже не повинна автоматично виходити з того, що перевірка може охоплювати майже шість із половиною років.

Для більшості податків діапазон контролю поступово повертається до трьох років. Це означає для бізнесу:

• меншу кількість старих періодів у планових і позапланових перевірках;
• меншу потребу відновлювати документи за 2019–2020 роки для звичайних податків;
• сильнішу позицію в оскарженні донарахувань за давні періоди;
• необхідність уважно перевіряти розрахунок строку щодо кожного ППР;
• поступове повернення до стандартної довоєнної моделі податкового контролю.

Проте старі документи не варто знищувати лише на підставі того, що минуло три календарні роки. Необхідно враховувати зупинення строків, уточнення, спеціальні семирічні строки та правила зберігання документів.

Висновок

Після 1 серпня 2026 року для більшості податкових перевірок завершується період, коли стандартний трирічний строк через карантинну та воєнну паузу фактично становив близько шести з половиною років.

Горизонт податкового контролю поступово повертається до звичайних 1095 днів.

Це не податкова амністія і не автоматичне закриття всіх періодів до серпня 2023 року. Проте для бізнесу це реальне й істотне скорочення періоду, до якого може повертатися податкова під час перевірки.

Саме тому при отриманні акта перевірки або ППР за давні періоди аналіз варто починати не лише зі змісту претензій податкового органу.

Перше питання має звучати так: чи не сплив строк, протягом якого податкова мала право визначити це грошове зобов’язання?

У низці спорів відповідь на це питання може бути достатньою для скасування донарахувань, незалежно від того, наскільки переконливою виглядає позиція податкової по суті.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...