Обмеження експорту брухту з України потрібне для забезпечення фронту всім необхідним, – голова "Укрметалургпрому"
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Запровадження тимчасового обмеження експорту брухту наприкінці 2025 року урядом України потрібно було для збереження працездатності гірничо-металургійного комплексу, як однієї з небагатьох галузей, яка продовжує приносити валютну виручку та податкові надходження, а також постачання спеціальних сталей для оборонної промисловості, сталевих конструкцій для фортифікацій і забезпечення фронту всім необхідним.
Про це в інтерв’ю аналітичному порталу GMK Center повідомив президент металургійної асоціації "Укрметалургпром" Олександр Каленков.
"Гірничо-металургійний комплекс є однією з небагатьох галузей, яка продовжує працювати, приносить валютну виручку та забезпечує податкові надходження. Важливо, щоб вона зберегла свою працездатність. Галузь є основним постачальником спеціальних сталей для оборонної промисловості та сталевих конструкцій для фортифікацій. Тут постає питання не тільки щодо економічної, а й фізичної безпеки країни, а також забезпечення фронту всім необхідним", – сказав він.
За його словами, експорт брухту з України зріс із 50 тис. т у 2022 році до 450 тис. т у 2025 році.
"Заготівля металолому в країні зменшилася в кілька разів. Це призвело до виникнення дефіциту брухту в Україні, який ми оцінюємо орієнтовно у 200 тис. т у 2025 році. На українські підприємства було поставлено менше брухту, ніж потрібно. Це негативно вплинуло як на електрометалургійні підприємства, які використовують виключно брухт, так і на підприємства, що працюють на залізній руді. У всіх способах виробництва сталі (мартенівському, конвертерному й електродуговому) обов’язково застосовується брухт", – підкреслив Олександр Каленков.
Голова "Укрметалургпрому" також повідомив, що у 2025 році металургійні підприємства виробили сталі менше, ніж могли б.
"Україна недоотримала орієнтовно $700 млн валютної виручки та мільярди гривень податкових надходжень. Збитки для держави від зростання експорту брухту очевидні", – повідомив він.
При цьому фахівець відмітив, що асоціація була здивована як самим фактом обурення польських металургів рішенню українського уряду, так і наведеними аргументами.
"Ринок брухту Польщі становить майже 7 млн т. У 2024 році з України до Польщі було поставлено 350 тис. т брухту – це менше ніж 5% польського ринку. У 2024 році з Польщі було експортовано приблизно 3 млн т брухту. Практично весь обсяг українського брухту транзитом проходив через Польщу, щоб не платити експортне мито в Україні, і в Польщі він не залишався. Це легко відстежити: частина брухту йде безпосередньо з України у порт Гданська, де "перетасовується". Українські заготівельники брухту створили в Польщі підприємства і просто реекспортують український брухт у треті країни, зокрема в Туреччину", – констатував Олександр Каленков.
Він також повідомив, що Україна проводила попередні консультації з Єврокомісією щодо тимчасового обмеження експорту брухту.
"Консультації велися відкрито, всі були поінформовані, на рівні Брюсселя і Єврокомісії ми знаходили розуміння в цьому питанні", – сказав президент "Укрметалургпрому".











