Блог | Новий Закон про факторинг: як змінюються правила роботи фінансових компаній
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
30 липня 2026 року набуде чинності новий Закон України "Про факторинг". Він не просто оновлює окремі правила роботи фінансових компаній, а фактично створює нову модель регулювання факторингової діяльності.
До цього часу правила факторингу були розпорошені між кількома статтями Цивільного кодексу України та нормативно-правовими актами Національного банку.
Новий Закон уперше комплексно врегульовує цей вид фінансових послуг, визначає його основні поняття, права та обов'язки учасників і встановлює єдині правила здійснення факторингових операцій.
Одночасно Національний банк України вже роз'яснив, як фінансовим компаніям перейти на нові правила. Проте головні зміни пов'язані не з процедурою переоформлення ліцензій, а зі зміною самого підходу до факторингу.
Розглянемо, які саме зміни принесе новий Закон і що вони означатимуть для фінансових компаній.
1. В Україні вперше з'являється окремий Закон про факторинг
Новий Закон уперше комплексно врегульовує факторингову діяльність. Він визначає:
- що таке факторинг;
- хто може бути фактором;
- які права й обов'язки мають сторони;
- порядок укладення та виконання договорів факторингу;
- особливості фінансування під відступлення права грошової вимоги.
Це означає, що факторинг уперше отримав самостійне законодавче регулювання.
2. Не кожне відступлення права вимоги тепер є факторингом
Це одна з найбільш принципових новел. Раніше на практиці факторингом нерідко називали практично будь-яке відступлення права вимоги. Новий Закон чітко розмежовує ці поняття.
Факторинг – це насамперед фінансування клієнта під відступлення права грошової вимоги. Саме фінансування є його головною ознакою.
Тому якщо сторони просто продають чи купують право вимоги без надання фінансування, така операція може взагалі не вважатися факторингом і регулюватиметься загальними положеннями Цивільного кодексу.
Для бізнесу це означає, що під час структурування угод уже недостатньо назвати договір факторингом – необхідно, щоб операція відповідала вимогам нового Закону.
Що не вважатиметься факторингом: практичні приклади
Новий Закон чітко визначає, що не кожне відступлення права грошової вимоги є факторингом. Для бізнесу це одна з найважливіших новел, оскільки вона дозволяє чітко відмежувати звичайні цивільно-правові операції від факторингової діяльності.
- Продаж дебіторської заборгованості між підприємствами
Уявімо ситуацію: підприємство поставило товар покупцю, але не бажає чекати оплати та продає право грошової вимоги іншій компанії за ціною, нижчою від суми заборгованості (з дисконтом).
Чи є це факторингом? Не обов'язково.
Якщо така операція здійснюється між звичайними суб'єктами господарювання і не є факторинговою діяльністю фінансової установи, вона оформлюється як відступлення права вимоги відповідно до статей 512-519 Цивільного кодексу України.
Сам по собі продаж права вимоги з дисконтом ще не означає, що сторони уклали договір факторингу. Вирішальне значення має не розмір дисконту, а правова природа операції та те, чи відповідає вона ознакам факторингу, визначеним Законом України "Про факторинг".
Отже, отримувати ліцензію Національного банку України для здійснення такої разової господарської операції не потрібно.
Водночас якщо придбання прав грошової вимоги є не разовою господарською операцією, а здійснюється як професійна діяльність із надання фінансування під відступлення права вимоги, така діяльність вже підпадає під регулювання Закону України "Про факторинг".
- Відступлення права вимоги за договорами позики чи кредиту
Ще один поширений приклад - підприємство відступає право вимоги, що виникло за договором позики або кредиту.
Новий Закон прямо виключає такі правочини зі сфери свого регулювання. Отже, відступлення права вимоги за такими договорами саме по собі не є факторингом і регулюється загальними положеннями Цивільного кодексу України про заміну кредитора у зобов'язанні.
3. Факторинг остаточно відокремили від споживчого кредитування
Ще одна принципова новела полягає в тому, що факторинг більше не використовуватиметься для роботи зі споживчими кредитами.
Після набрання чинності Законом фактор не зможе набувати права вимоги за договорами споживчого кредиту.
Натомість факторинг фактично повертається до свого класичного призначення – фінансування бізнесу. Саме юридичні особи та фізичні особи – підприємці залишаються основними клієнтами факторингових компаній.
Таким чином законодавець остаточно розмежував два різні сегменти фінансового ринку:
- факторинг;
- операції зі споживчим кредитуванням.
4. Змінюються правила для фінансових компаній
Новий Закон безпосередньо впливає і на чинних учасників ринку.
Національний банк уже роз'яснив порядок переходу до нових правил. Зокрема, фінансові компанії матимуть один місяць після набрання чинності Законом, щоб повідомити про намір і надалі здійснювати факторингову діяльність.
Якщо компанія цього не зробить, право на надання факторингових послуг буде виключено з її ліцензії автоматично.
Фактично закон змушує фінансові компанії визначитися, який напрям діяльності вони планують розвивати надалі.
5. Для чинних портфелів передбачено перехідний період
Нові правила не означають, що вже з 30 липня всі операції доведеться припинити. Для компаній, які мають права вимоги за договорами споживчого кредиту, встановлено шестимісячний перехідний період.
За цей час вони повинні привести свою діяльність у відповідність до нового законодавства та, за необхідності, передати відповідні портфелі іншим учасникам ринку.
Саме тому фінансовим компаніям варто вже зараз оцінити структуру своїх активів і визначити, чи потребуватимуть вони приведення у відповідність до нових вимог.
6. Новий кредитор не завжди зможе збільшити суму боргу
Новий Закон також посилює захист боржників.
Якщо право вимоги перейде до особи, яка не має права надавати відповідну фінансову послугу, вона не зможе після такого переходу нараховувати нові проценти, штрафи, комісії чи інші платежі.
Фактично новий кредитор зможе вимагати лише ту суму, яка існувала на момент переходу права вимоги.
Це має запобігти ситуаціям, коли заборгованість збільшується виключно через зміну кредитора.
7. Основні правила факторингу тепер міститимуться не в Цивільному кодексі
Разом із новим Законом змінюється і Цивільний кодекс України.
Більшість спеціальних норм про факторинг із нього виключаються, а регулювання переноситься до окремого Закону.
Це означає, що саме Закон України "Про факторинг" стане основним документом, до якого доведеться звертатися при укладенні та виконанні факторингових договорів.
Для юристів і фінансових компаній це означає необхідність переглянути не лише типові договори, а й внутрішні процедури.
Що варто зробити фінансовим компаніям уже зараз
Попри те що нові правила почнуть діяти лише з 30 липня 2026 року, підготовку до переходу відкладати не варто.
Доцільно вже зараз:
- проаналізувати чинну бізнес-модель компанії;
- визначитися, чи планує компанія здійснювати факторингову діяльність;
- перевірити, чи є у портфелі права вимоги за договорами споживчого кредиту;
- переглянути типові договори та внутрішні процедури;
- підготуватися до повідомлення Національного банку про свій вибір.
Висновок
Новий Закон України "Про факторинг" – це не просто оновлення окремих правил. Він змінює сам підхід до регулювання факторингових операцій, чітко визначає їх правову природу та розмежовує факторинг і споживче кредитування.
Для фінансових компаній це означає необхідність переглянути власну бізнес-модель, структуру активів і договірну базу. Саме тому підготовку до переходу варто розпочати вже зараз, щоб своєчасно адаптуватися до нових вимог законодавства та уникнути зайвих регуляторних ризиків після набрання Законом чинності.
