У Міжнародному валютному фонді (МВФ) попередили, що тривалий конфлікт на Близькому Сході може вплинути на світові ринки, прискорити інфляцію та уповільнити економічне зростання. За оцінками фонду, зростання цін на енергоносії на 10% протягом року здатне підвищити глобальну інфляцію приблизно на 40 базисних пунктів.

Відео дня

Про це заявила директор-розпорядник МВ Крісталіна Георгієва, пише Bloomberg. Вона попередила, що країнам доведеться адаптуватися до нових економічних реалій і готуватися до так званої "нової реальності".

"Якщо новий конфлікт затягнеться, він має очевидний потенціал впливу на ринкові настрої, зростання (ВВП. - Ред.) та інфляцію...У цьому новому глобальному середовищі подумайте про немислиме і готуйтеся до цього", – зазначила вона.

За словами Георгієвої, якщо військове протистояння на Близькому Сході затягнеться, воно здатне суттєво змінити економічні очікування інвесторів і вплинути на темпи економічного зростання у світі. Зокрема, ключовим фактором ризику залишається подорожчання енергоносіїв, яке вже почало відчутно впливати на глобальні ринки.

Очільниця МВФ зазначила, що навіть після завершення конфлікту економічні потрясіння можуть продовжуватися, адже нові ризики та невизначеність залишаться у світовій економічній системі. Саме тому, за її словами, урядам варто готуватися до сценаріїв, які раніше здавалися малоймовірними.

Однією з головних причин занепокоєння економістів стало різке зростання цін на нафту. На тлі ескалації конфлікту котирування піднімалися майже до 120 доларів за барель. Це сталося після того, як низка країн Близького Сходу скоротила видобуток, а транспортні маршрути постачання енергоносіїв опинилися під загрозою.

Особливу роль у світовій енергетичній системі відіграє Ормузька протока – один із найважливіших морських шляхів транспортування нафти у світі. За даними МВФ, обсяг судноплавства через Ормузьку протоку скоротився приблизно на 90%.

Зазначається, що це надзвичайно критичний показник, оскільки через цей маршрут проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та значна частка торгівлі скрапленим природним газом. Для багатьох країн Азії цей транспортний коридор має ключове значення. Наприклад, для Японії через нього проходить майже 60% імпорту нафти та близько 11% постачання скрапленого природного газу.

Через це будь-які перебої у роботі протоки можуть швидко позначитися на цінах енергоносіїв і, відповідно, на вартості товарів та послуг у всьому світі. Економісти МВФ наголошують, що навіть відносно невелике зростання цін на енергоносії може мати значний макроекономічний ефект.

За оцінками фонду, якщо ціни на енергоресурси зростуть на 10% і залишатимуться на такому рівні протягом року, це може збільшити глобальну інфляцію приблизно на 40 базисних пунктів.  Крім того, дорожча енергія здатна уповільнити економічне зростання, оскільки підвищує витрати для бізнесу, логістики та промисловості.

У такій ситуації Георгієва закликала уряди зміцнювати економічні інституції та проводити політику, яка підвищує стійкість економік до зовнішніх шоків. Йдеться, зокрема, про створення фінансових резервів, підтримку стабільних макроекономічних правил та розвиток приватного сектору.

Країни також повинні бути готовими використовувати фінансові інструменти для пом’якшення кризових наслідків, але водночас відновлювати резерви після стабілізації ситуації. Особливо вразливими до енергетичних потрясінь залишаються країни, які сильно залежать від імпорту нафти та газу.

Наприклад, Японія імпортує близько 90% нафти саме з Близького Сходу. Через це різке подорожчання енергоносіїв у поєднанні зі слабкою національною валютою може створити ризик стагфляції – ситуації, коли економіка одночасно стикається з високою інфляцією та повільним зростанням.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Вашингтон може частково послабити санкції проти російської нафти. Такий варіант розглядають для стабілізації світового ринку на тлі військової операції проти Ірану.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!