"Легалізувати корупцію" або врятувати виробництво зброї: що варто знати про гучний законопроєкт від "Слуги народу"

В Україні хочуть декриміналізувати деякі злочини, вчинені під час виконання оборонного держзамовлення – однак лише на виробництві зброї. Для цього у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №13423 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу" за авторством одразу 126 народних депутатів (123 з яких – з фракції "Слуга народу").

Відео дня

Автори документа запевняють: оборонним підприємствам в умовах війни чітко дотримуватись усіх законів мирного часу неможливо. А тому в умовах, коли зброя потрібна тут і зараз, проводити тривалі громадські слухання та дотримуватись усіх бюрократичних процедур не завжди доречно.

Утім, деякі представники громадськості таке рішення вже назвали "легалізацією корупції". OBOZ.UA розбирався, що прописано у законопроєкті та чому в парламенті наполягають, що в умовах війни на певні порушення можна закривати очі.

Про що законопроєкт

Порушення під час виконання оборонних контрактів не будуть кримінальними

Головне – автори законопроєкту пропонують скасувати кримінальну відповідальність за злочини під час виконання оборонних контрактів. Для цього вони хочуть запровадити для підприємств, внесених до спеціального переліку Міноборони, спеціальний режим.

Щоб це реалізувати, нардепи пропонують внести до Кримінального кодексу нову статтю – 43-2. Згідно з нею, не вважатиметься кримінальним правопорушенням діяння, вчинене під час виконання державного контракту з оборонних закупівель службовими особами юросіб переліку, яке:

• хоча формально й містить ознаки кримінального правопорушення, проте "було спрямоване на належне виконання державного контракту";
• було необхідним для досягнення "значної суспільно корисної мети, пов’язаної з укріпленням обороноздатності держави та її оборонного потенціалу";
• не створило загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи.

"Імунітет" для підприємств

При цьому, підкреслюється в самому законопроєкті, ці положення поширюватимуться також на діяння, які формально можуть бути кваліфіковані як кримінальні правопорушення, вчинені до внесення юросіб до переліку. Однак лише за умов, що саме діяння було вчинено:

• Під час воєнного стану.
• З метою виконання держконтракту з оборонних закупівель.

Окрім того, передбачається запровадження мораторію на застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, внесених до Переліку. Причому протягом всього терміну перебування такої особи у ньому.

А от якщо таку юрособу виключать з переліку, тоді до неї зможуть застосовувати заходи кримінально-правового характеру – на загальних підставах.

Генпрокурор отримує повний контроль

Ще одна новація – запровадження виключного контролю генпрокурора за всіма процесуальними діями та рішеннями щодо юросіб, включених до переліку. Так, передбачається, що:

• Лише генеральний прокурор зможе вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) щодо таких правопорушень.
• Генпрокурор матиме виключну компетенцію санкціонувати повідомлення про підозру, затримання, арешт, обшуки, тимчасовий доступ, відсторонення від посади тощо.
• Будь-які клопотання в суді розглядаються лише після погодження з генпрокурором.

Для чого хочуть декриміналізувати злочини під час виконання оборонних контрактів

Саму ж необхідність декриміналізації злочинів під час виконання оборонних контрактів автори закону пояснюють потребою надання "додаткових гарантій для захисту підприємствам оборонно-промислового комплексу" під час виконання держзамовлення. При цьому, стверджується, надання такого захисту забезпечить безперебійне виконання оборонних замовлень держави.

"Виконання державних контрактів з оборонних закупівель вимагає від підприємств... високого рівня відповідальності... а також спричиняє додаткові ризики для працівників таких підприємств. Такі особливості зумовлюють потребу в наданні державою додаткових гарантій захисту", – йдеться в пояснювальній записці до документа.

Чому закон вважають небезпечним

Утім, антикорупційники стверджують: попри заявлену мету ухвалення документа, законопроєкт несе чималі ризики. Зокрема, у Центрі протидії корупції (ЦПК) зазначають, що у разі ухвалення документа:

• ті, хто вже здійснив злочини під час виконання оборонних контрактів, фактично отримають амністію.
• ті, хто вчинить їх у майбутньому, не будуть покарані – адже "Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не зможуть більше розслідувати зловживання в оборонній сфері".

Крім того, там звертають увагу на те, що перелік Міноборони буде закритим. Що, зазначається, разом з іншими положеннями законопроєкту створює ризик "легалізації корупції в оборонній сфері – причому для заздалегідь погодженого кола постачальників".

"Спочатку ти платиш за "вхід" до списку цих постачальників, купуєш собі імунітет і надалі можеш завищувати ціни на закупівлі хоч в 100 разів – без жодного ризику. Покарати осіб, які будують схеми в закупівлях зброї, не можна буде навіть після виборів", – запевняє заступниця виконавчої директорки ЦПК Олена Щербан.

Ще одна проблема, на яку вказують антикорупційники, полягає у "концентрації повноважень у руках генпрокурора" та Міноборони. У ЦПК вважають, що:

• отримання генпрокурором повного контролю за всіма процесуальними діями та рішеннями щодо юросіб, включених до переліку, може, серед іншого, створити ручний режим притягнення до відповідальності;
• Міноборони фактично перетворюється на орган, "що зможе роздавати імунітет від кримінального переслідування за зловживання".

"Враховуючи, що МОУ є відповідальним за формування політики у сфері оборони та бюджету, це створює надмірні корупційні ризики", – зазначили антикорупційники.

Містить законопроєкт, на їхню думку, й інші ризики. Зокрема:

• узаконення безкарності під прикриттям контракту;
• впровадження заднім числом імунітету для підприємств;
• складність кваліфікації дій співучасників;
• відсутність об’єктивних критеріїв для фактичної амністії у таких злочинах.

"Категорії "суспільно корисна мета" або "укріплення обороноздатності" є доволі дискусійними й не мають чітких визначень. ... У поєднанні з виключною роллю генпрокурора це перетворює норми на інструмент вибіркового правозастосування", – вважають у ЦПК.

Чому у Верховній Раді наполягають на ухваленні законопроєкту

Утім, у самому парламенті наполягають: законопроєкт не легалізує історії про "яйця по 17 грн", розкрадання на фортифікаціях чи схеми з забезпечення захисників спорядженням. Там акцентують: ініціатива спрямована лише на виробників озброєння. А тому, зазначається, її треба ухвалювати.

Річ у тім, пояснив OBOZ.UA голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, а також один з авторів законопроєкту Данило Гетманцев ("Слуга народу"), що нині українські виробники зброї опинились на розтяжці. Адже:

• З одного боку, виробники змушені діяти в умовах війни.

"Заводи релокуються, подекуди стоять серед голого поля. Працюють, повністю викладаючись. І за таких умов питання дотримання тих чи інших правил, які встановлені для ведення цієї діяльності з високим ризиком виробничої небезпеки, порушуються", – окреслив загальну ситуацію нардеп.

Зокрема, за його словами, порушуються деякі норми охорони праці, пожежної безпеки, "можливо, екологічної безпеки".

"Люди працюють у три зміни, люди працюють по 12 годин на добу. Це великий чесний для них виклик. В них воєнні умови такі самі, як на фронті", – розповів Гетманцев.

Втім, визнав він, без цих порушень Україна не змогла б виробляти озброєння. А тому, вважає нардеп, держава має підтримати людей, які "беруть на себе відповідальність" – що, однак, підводить їх під загрозу кримінальної відповідальності.

"Чи маємо ми до них застосовувати кримінальну відповідальність, і де там (у законопроєкті. – Ред.) побачили протидію антикорупційній діяльності, я не розумію", – зазначив нардеп.

• З іншого боку, є слідчі, які відповідають за розслідування таких кримінальних справ, і вимушені діяти в межах законів, написаних для мирного часу.

"Річ у тім, що правила мирні, а умови воєнні. ... І ми повинні робити вибір: або притягати до відповідальності посадових осіб, керівництво, начальників цехів – і не мати зброї, не мати цих працівників і не мати цих виробництв. Або все ж амністувати їх і дати можливість на період воєнного часу працювати як є", – констатував Гетманцев.

Разом із тим, зазначив він, така амністія діятиме лише на період воєнного часу. Після закінчення якого, запевнив Гетманцев, з виробників "питатимуть за загальними мирними правилами".