Кінець дефолту за боргом по ВВП-варантах? Україна зробила останню пропозицію інвесторам

Україна зробила фінальну пропозицію інвесторам, щоб нарешті позбутися "кабальних" ВВП-варантів, створених під час реструктуризації уряду Яценюка у 2015 році. Якщо 75% власників не погодяться до 21 грудня, небезпечний інструмент залишиться і надалі загрожуватиме бюджету мільярдними виплатами.

Про це пише СМИ. ВВП-варанти – це особливий тип державного боргового зобов’язання, прив’язаний не до фіксованої суми, а до темпів економічного зростання.

Під час реструктуризації 2015 року (проведеної урядом Яценюка та міністром фінансів Наталією Яресько) кредитори погодилися списати частину боргу, але натомість отримали інструмент, який дає їм право на значні виплати у разі швидкого економічного зростання України. Зазначається, що тоді це виглядало як компроміс.

Але згодом стало зрозуміло, що потенційні виплати можуть сягнути мільярдів доларів щороку, причому без верхньої межі. Основні риси варантів:

• немає номіналу, що повертається, це по суті ставка на зростання української економіки;
• виплати тривають до 2041 року;
• чим сильніше зростає ВВП – тим більше платить бюджет;
• платежі можуть стати непередбачувано великими, що створює ризики для МВФ-програми та боргової стійкості.

Саме через ці характеристики інструмент отримав у державних колах назву "кабальний". У червні 2024 року уряд уперше не здійснив черговий платіж за ВВП-варантами – понад 600 млн доларів. Причини:

• брак ресурсів у воєнний час;
• вимоги МВФ скоротити непередбачувані боргові зобов’язання;
• запланована реструктуризація, яка й мала замінити варанти на класичні облігації.

Проте переговори впродовж року виявилися дуже складними. Кредитори вимагали високих ставок і більш ранніх строків погашення, а Мінфін не погоджувався на умови, які збільшували б боргове навантаження.

Українська сторона провела кілька етапів переговорів з інвесторами, які володіють 35% варантів. Від самого початку було зрозуміло: для повноцінної ліквідації інструмента потрібна згода 75% власників.

Весною інвестори були непоступливими – вони хотіли не реструктуризації, а компенсації у вигляді нових облігацій під 7,75% річних. Уряд відмовився і допустив технічний дефолт за інструментом. У жовтні відбулася нова хвиля переговорів. Україна запропонувала обміняти варанти на нові облігації серії С:

• 1 варант – 1,26 облігації;
• ставка 2,5-6%;
• погашення 2030-2032 роки.

Проте кредитори вимагали надто високих ставок – 5%-7,75% і Мінфін припинив переговори, заявивши про відсутність прогресу. 1 грудня Мінфін оприлюднив "останню пропозицію", фактично поставивши інвесторів перед вибором: прийняти умови або ризикувати отримати менш вигідні облігації серії В. Нова пропозиція виглядає так:

• 1 варант – 1,34 облігації серії С;
• купонна ставка:
• до 2027 року – 4%;
• 2027-2029 – 5,5%;
• після 2029 – 7,25%.
• погашення у 2030-2032 роках;
• винагорода за згоду: 4,5 цента за 1 долар варантів;
• підвищена винагорода до 7 центів, якщо погодитися протягом перших двох тижнів.

Процес триває до 21 грудня. Зазначається, що є два сценарії:

Успішна реструктуризація (≥75% голосів)

ВВП-варанти зникають із ринку. Держава позбавляється величезного довгострокового ризику.

Недостатньо голосів (<75%)

• будуть обмінені лише варанти з добровільною згодою;
• інструмент продовжить існувати, хоча в меншому обсязі;
• якщо "за" – понад 50%, Мінфін проведе делістинг, ускладнивши подальший обіг;
• у майбутньому платежі можуть злетіти до 1-2 млрд доларів на рік, що знову поставить бюджет у залежність від непередбачуваних факторів.

Випуск ВВП-варантів став наслідком реструктуризації держборгу у 2015 році, яку провів уряд Арсенія Яценюка.Саме тоді було ухвалено рішення списати частину боргу, але погодитися на інструмент, який у разі успішного економічного розвитку України може стати набагато дорожчим, ніж списані суми.

Тоді це було вимушене рішення – країна стояла на межі дефолту. Але спадок цієї реструктуризації переслідує державні фінанси вже десять років і зараз став одним із найвагоміших боргових ризиків України.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Росія почала продавати стратегічні запаси золота на внутрішньому ринку, чого до 2025 року не спостерігалося. Це означає, що в країні не залишилося джерел покриття дефіциту бюджету. Тобто, грошей на "залатування дірки" в бюджеті у Кремля немає.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!