Казахстан відмовився стягувати з "Газпрому" $1,4 млрд на користь "Нафтогазу": названо причину

Єрлан Сарсембаєв

Міністерство юстиції Казахстану офіційно відмовилися сприяти примусовому стягненню з російського "Газпрому" приблизно $1,4 млрд за арбітражним рішенням у справі українського "Нафтогазу". В установі вважають, що місцевий суд не мав повноважень розглядати позов.

Про це повідомив міністр юстиції Казахстану Єрлан Сарсембаєв, пише Tengrinews.kz. Він назвав цю ухвалу виключно процесуальним рішенням, яка не є остаточною і такою, що набула чинності.

Влада Казахстану проти рішення суду

Міністр детально нагадав, що відповідну угоду було ухвалено минулого тижня. Сарсембаєв запевнив, що Казахстан захищатиме свій юридичний суверенітет.

"Судовий приказ винесено в односторонньому порядку – без участі відповідача. Це не фінальне рішення, і "Газпром" має право оскаржити його у встановлені строки. Після цього справа має бути розглянута повноцінно з участю обох сторін", – наголосив Сарсембаєв.

Очільник Мін'юсту прямо заявив, що Астана не дозволить використовувати себе як "транзитний майданчик" для виконання рішень, які не мають юридичного зв’язку з його юрисдикцією.

Єрлан Сарсембаєв наголосив, що казахстанське законодавство обмежує повноваження суду МФЦА лише тими категоріями справ, які безпосередньо стосуються діяльності центру або передані йому за взаємною згодою обох сторін. Натомість через низку підстави суд у Казахстані на мав взагалі розглядати позов "Нафтогазу" до "Газпрому":

  • "Газпром" не є і не був учасником центру МФЦА;
  • угода з "Нафтогазом" не укладалася в межах цього центру;
  • право, що застосовується до цього конфлікту, також не належить до юрисдикції МФЦА;
  • Україна та РФ не укладали угоди про передачу цього спору чи питань його виконання до суду в Астані.

Що відомо про справу

Відповідно до Угоди про організацію транспортування природного газу від 2019 року "Нафтогаз" був зобов’язаний організовувати транзит природного газу територією України для "Газпрому" до припинення дії цієї угоди 1 січня 2025 року.

У травні 2022 року внаслідок дій російських окупаційних сил організація транзиту газу через точку входу "Сохранівка" стала неможливою. Попри це, "Нафтогаз" продовжив надавати передбачені Угодою послуги з транзиту газу через пункт входу "Суджа". Тим часом "Газпром" відмовився сплачувати в повному обсязі плату за організацію транспортування газу, чим порушив свої договірні зобов’язання.

У вересні 2022 року "Нафтогаз" ініціював арбітражне провадження у Швейцарії відповідно до Регламенту Міжнародної торгової палати (ICC), як це передбачено Угодою.

У червні 2025 року арбітражний трибунал із місцем арбітражу у Швейцарії ухвалив остаточне рішення, яким визнав "Газпром" повністю відповідальним за невиконання своїх зобов’язань та встановив відсутність будь-яких обґрунтованих підстав для несплати. Трибунал зобов’язав "Газпром" сплатити заборгованість за послуги з організації транспортування газу, відсотки та арбітражні витрати.

У січні 2026 року Федеральний трибунал Швейцарії відмовив "Газпрому" в оскарженні рішення, остаточно підтвердивши його чинність.

Оскільки "Газпром" добровільно не виконав своїх зобов’язань, "Нафтогаз" реалізує міжнародну кампанію зі стягнення активів боржника в різних юрисдикціях.

Як повідомляв OBOZ.UA, "Нафтогаз" остаточно виграв міжнародний арбітражний суд проти російського "Газпрому". Федеральний Верховний суд Швейцарії відхилив заяву росіян. Компанія з РФ має відшкодувати "Нафтогазу" понад 1,4 млрд доларів за порушення умов контракту під час повномасштабного вторгнення.

Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!