Гроші з фортифікацій, офшори та фірми-двійники: викрито масштабнк схеми відмивання коштів у Держфінмоніторингу

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) під час розслідування розкрадань на будівництві фортифікацій вийшли на схему відмивання коштів через десятки офшорних компаній, які отримували гроші за фіктивні послуги, переказували їх між собою таа виводили на рахунки фірм у Кіпрі та на Британських островах. Система діяла в період, коли Філіп Пронін очолював Держфінмоніторинг, а під час обшуків у справі були вилучені документи, печатки десятків компаній та великі суми готівки, що може свідчити про існування масштабного конвертаційного центру.

Про це розповів нардеп Ярослав Железняк ("Голос"). Історія почалася з розслідування закупівель для будівництва фортифікацій на Донеччині, де відбувались багатомільйонні переплати через мережу компаній-посередників.

Одним із прикладів стала закупівля бетонних загороджувальних пірамід. За даними розслідування, підрядник "Енкі Констракшн" придбав понад 13,5 тисячі таких виробів через компанію "Прімум Актив" по 2161 гривні за одиницю. Водночас через певний час та сама компанія закуповувала аналогічні конструкції приблизно по 541 гривні за штуку. За підрахунками, лише на цій позиції можлива переплата могла перевищити 22 мільйони гривень.

Окремо слідчі зацікавилися витратами на транспортування, де ще понад 21 мільйон гривень було списано на логістику, хоча фактичне виконання частини перевезень викликає запитання. Схожа ситуація спостерігалася і з постачанням деревини. За даними розслідування, компанія-посередник закуповувала лісоматеріали приблизно за 1,3 мільйона гривень, а державному підряднику перепродавала вже майже за 8 мільйонів. При цьому йшлося не лише про завищення цін, а й про можливі фіктивні обсяги поставок.

Саме після передачі цих матеріалів до НАБУ справа почала стрімко розширюватися. Ключовим епізодом став обшук, проведений 21 жовтня 2025 року в Києві. Як стверджує Железняк, під час слідчих дій правоохоронці вилучили сумки, в яких знаходилися не лише значні суми готівки – 278 тисяч доларів США та понад 3,3 мільйона гривень, а й документи, які можуть свідчити про існування цілої мережі компаній.

У тих самих сумках, поруч з особистими документами першого заступника голови Держфінмоніторингу Богдана Корольчука, були виявлені печатки, статутні документи, довіреності та реєстраційні папери десятків суб'єктів господарювання. Серед них:

• 11 українських юридичних осіб;
• 12 фізичних осіб-підприємців;
• 7 іноземних компаній;
• структури, зареєстровані на Кіпрі;
• компанії з Чехії;
• фірми на Британських Віргінських островах.

Саме аналіз цих документів, за словами нардепа, дозволив слідчим побачити значно ширшу картину. Згідно з матеріалами слідства, які цитує Железняк, протягом періоду з 1 січня 2024 року по 21 січня 2026 року на рахунки цих компаній регулярно надходили кошти від різних українських підприємств. Формально платежі виглядали абсолютно законно, у документах зазначалися:

• постачання товарів;
• охоронні послуги;
• консультаційна діяльність;
• логістичний супровід;
• IT-послуги;
• розробка програмного забезпечення;
• різноманітні сервісні роботи.

Саме тому, за словами Железняка, схема тривалий час могла не викликати підозр. На папері все виглядало як звичайна господарська діяльність. Однак після надходження коштів починався другий етап.

Гроші переводилися між десятками пов'язаних компаній. Кошти багаторазово проходили через різні рахунки, змішувалися між собою та накопичувалися на окремих підприємствах. Після цього починався третій етап – конвертація гривні у валюту. Далі кошти переказувалися на рахунки іноземних компаній, зареєстрованих у юрисдикціях зі спрощеним фінансовим контролем.

Окрему увагу привернули назви деяких фірм. Серед вилучених документів були компанії "Циклум Софтвер" та "Люксофт Україна". На слух вони практично повторюють назви відомих міжнародних IT-компаній Ciklum та Luxoft. Проте перевірка показала, що це зовсім інші юридичні особи.

На думку Железняка, такі назви могли використовуватися навмисно. Коли в платіжному дорученні фігурує переказ за "розробку програмного забезпечення" на компанію з назвою, схожою на відомий IT-бізнес, це викликає значно менше запитань. Серед інших структур також фігурують компанії з назвами, які нагадують реальні міжнародні бренди або технологічні фірми, але фактично мають ознаки технічних підприємств.

Не менш цікавою виявилася й міжнародна частина схеми. За словами Железняка, іноземні компанії, документи яких були вилучені під час обшуків, зареєстровані переважно в юрисдикціях, що традиційно використовуються для приховування кінцевих власників бізнесу. Йдеться про:

• Кіпр;
• Британські Віргінські острови;
• Чехію;
• Угорщину.

Проведений аналіз показав, що частина цих структур пов'язана з сервісами масової реєстрації компаній та юридичними оболонками, які часто використовуються для транзиту коштів без ведення реальної господарської діяльності. Саме на рахунки таких структур, за версією слідства, могли зрештою потрапляти гроші, отримані через мережу українських компаній.

Найбільш резонансним є не лише можливий масштаб операцій, а й статус фігурантів. За словами Железняка, схема діяла саме в той період, коли її ймовірні учасники вже працювали в органі, який повинен відстежувати підозрілі фінансові операції та запобігати відмиванню коштів.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, державний оператор газотранспортної системи (ГТС) міг переплатити понад 70 млн грн за бетонні захисні блоки, які закуповувалися через посередників майже вдвічі дорожче від цін заводів-виробників. Частина компаній-постачальників не мала власного виробництва, складів або значного штату працівників, а загальні потенційні втрати держави за чинними та майбутніми контрактами можуть перевищити 150 млн грн.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!