Банківська таємниця в Україні серйозно ослаблена, а її відкриття є лише питанням часу, – Карпов

Відкриття банківської таємниці в Україні є лише питанням часу й форми. Адже це прямо передбачено відповідною Директивою ЄС. Відповідно, в рамках руху до Євросоюзу країна буде вимушена запровадити, зокрема, створення централізованих реєстрів рахунків. Ба більше, наразі банківська таємниця в Україні вже серйозно послаблена – оскільки установи давно повідомляють податкову про відкриття та закриття українцями та бізнесом рахунків.

Про це розповів партнер AC Crowe Ukraine з податків та ТЦУ, фахівець в сфері податкового консультування Леонід Карпов. Він зазначив, що також:

• Відомчі бази даних дозволяють Держподатковій службі (ДПС) відслідковувати зміни в рахунках.
• Національна поліція, БЕБ, СБУ, ДБР та інші правоохоронні органи отримали право доступу до банків для підтвердження факту наявності рахунків без рішення суду.
• Нотаріуси також мають спеціальний доступ у низці випадків (наприклад, щодо майна безвісти зниклих).

Крім того, нагадав Карпов, міністр фінансів Сергій Марченко раніше заявляв, що "банківська таємниця захищає злодіїв і злочинців". А тому, за його словами, "не треба боятися розкривати банківську таємницю, яка, як ми вважаємо, від чогось нас захищає".

НБУ проти

Разом з тим, нагадав експерт, остання спроба розкрити банківську таємницю в Україні провалилась. Так, законопроєкт № 13233, який просували Мінфін та Кабмін:

• Було знято з розгляду у Верховній Раді.
• Передувала ж цьому жвава дискусія – насамперед, через опір Нацбанку.

"Документ передбачав створення єдиного державного реєстру банківських рахунків, електронних гаманців і сейфів фізичних та юридичних осіб, адміністрованого ДПС.У цей реєстр планували включати лише метадані – IBAN, дату відкриття/закриття, тип рахунку, дані власника чи договір на сейф. Жодної інформації про залишки коштів, рух грошей чи вміст сейфів у ньому не передбачалося", – розповів Карпов.

Втім, визнав він, відкликання законопроєкту №13233 – лише тимчасова пауза. Адже Україна рухається в ЄС, а отже, рано чи пізно створення реєстру рахунків стане реальністю.

"Розслаблятися не варто. Причина не лише у внутрішніх суперечках. Створення централізованих реєстрів рахунків прямо передбачене 5-ю Директивою ЄС з протидії відмиванню коштів (AMLD5, ст. 32a). У рамках руху до ЄС Україна буде змушена імплементувати ці норми – питання лише часу й форми", – констатував експерт.

А тому, визнав він, ключовим завданям для влади при розкритті банківської таємниці стане віднаходження балансу між:

• Європейськими зобов’язаннями.
• Захистом прав громадян.

"Без цього довіра до банківської системи і далі падатиме. А українці шукатимуть безпечніші фінансові гавані – від закордонних банків до криптовалют", – прогнозує Карпов.

Чи несе небезпеку цифрова гривня

Разом з тим, визнав він, створення реєстру рахунків і сейфів – не найскладніше, з чим потенційно можуть зіткнутись українці. Адже "справжньою загрозою", за його словами є потенційне запровадження цифрової гривні (CBDC).

"У цьому випадку мова піде не лише про номери рахунків чи IBANи, а про повний контроль над рухом усіх грошей у країні. Кожна транзакція стане прозорою для регулятора, і тоді банківська таємниця може остаточно накритися мідним тазом", – вважає Карпов.

Банківська таємниця захищає злочинців?

Разом з тим, зазначає він, думка міністра фінансів про те, що "банківська таємниця захищає злодіїв і злочинців" може бути не лише хибною, а й шкідливою для всієї країни. Оскільки, розповів експерт, після подібних висловлювань "дедалі більше українців віддають перевагу зберіганню грошей" у:

• Банках США чи інших неєвропейських країн.
• Криптовалюті.

У світлі ж останнього, стверджує Карпов, норма законопроєкту № 13233 про включення в реєстр електронних гаманців виглядаєж комічною. Оскільки українські банки їх у класичному розумінні не відкривають.

"Реальні "wallets" українці отримують або у закордонних фінансових сервісах (PayPal, Wise, Revolut), або на криптобіржах (Binance, Coinbase тощо). Які взагалі не підпорядковуються українському регулятору", – пояснив він.

Як повідомляв OBOZ.UA, тим часом, в Україні з серпня розширили перелік випадків, коли банківська таємниця українців може бути порушена. Тепер дані може отримати Мін'юст для того, щоб використовувати цю інформацію в судах в інтересах держави за кордоном.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!