Україна отримала всі умови для вступу до ЄС: коли станемо членами та що необхідно змінити

Україна отримала всі бенчмарки (умови) для вступу до ЄС. Умови, які поділені на кластери, мають виконувати уряд та Верховна Рада. Водночас останнім часом темпи руху на шляху до євроінтеграції сповільнились, а парламенту все важче ухвалювати взяті на себе зобов'язання.

При тому, далеко не всіх умов та стандартів ЄС можна швидко досягнути. Деякі з них потребують значних інвестицій та часу.

Про те, на якому етапі шляху до вступу в ЄС знаходиться Україна, та що варто знати про умови – читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Історична подія для України

Україна отримала всі умови для вступу до ЄС (бенчмарки) за всіма кластерами. У них – від вимог щодо загальної безпеки продукції та захисту споживачів (вacquis ЄС) до впровадження оцінки діяльності суддів та прокурорів.

"Це остаточно сформульовані задачі для України, від виконання яких і залежить, коли ми скажемо: "Україна готова до членства в ЄС". Тобто доведено з аргументами та обрахунками, наскільки гасла про європейську інтеграцію збігаються з готовністю змінюватися. При цьому "змінюватися" по-справжньому. Йдеться не тільки і не стільки про зміни в законодавстві, йдеться про реальні практики застосування норм та правил", – написала на своїй сторінці в Facebook ексзаступниця міністра закордонних справ України Лана Зеркаль.

Як приклад вона навела вимогу ЄС щодо якості води з кранів. Вона має бути питною у всіх країнах-членів Євросоюзу. Але Україні для цього треба провести оновлення водоканалів, замінити фільтри, стоки – скільки це займатиме часу, скільки це коштуватиме, як це вплине на тариф, на всі ці питання необхідно знайти відповіді. І це лише одне з цілої купи питань.

"Ми зайшли настільки далеко в переговорному процесі, що назад вороття немає. І ми зайшли в ту стадію, де все на 100% залежить від України", – заявив під час круглого столу "Швидкість вступу України в ЄС" Тарас Качка, віцепрем'єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції.

Урядовець вважає, що "нічого нового та складного" для України у цих умовах немає – необхідно завершити вже розпочаті реформи. Він впевнений, що найближчі тижні покажуть здатність уряду та парламенту "мобілізуватись" та пришвидшити темпи схвалення рішень.

"Нам треба показати, що ми можемо це зробити. В усіх без винятку розділах – все, що нам треба, завершити реформи. Нічого нового, складного немає. Ми справді зробити все у верховенстві права – більше сміливих кроків, ніж від нас вимагають по бенчмарку. Антикорупційна структура, дієвий механізм відбору суддів. Нам треба все доробити", – каже Качка.

Зараз терміни вступу до ЄС залежать від того, як швидко уряд та Верховна Рада виконають бенчмарки (а з цим є проблеми). За процедурою, яка поки що для нас не змінилась, після виконання всіх зобов'язань має відбутись завершення переговорів, підписання договору про вступ та ратифікація цього договору всіма членами ЄС.

Бенчмарки – побажання від ЄС для країни, яку вони можуть прийняти в члени. Вони поділяються на кластери: основи, внутрішній ринок, конкурентоспроможність та інклюзивне зростання, зелений порядок та стале з'єднання, ресурси, сільське господарство та політика згуртованості, зовнішні відносини.

Кластером "основи" відкривають та закривають переговори.

Коли Україна зможе стати членом ЄС

В Україні зараз не 450 депутатів, як передбачено Конституцією, а всього 392, при тому 20-30 з них не приходять на засідання. Деякі парламентарі знаходяться за кордоном, інші – просто ігнорують роботу в парламенті. Як результат, для схвалення рішення треба назбирати 226 голосів "за" не з 450, а приблизно з 350 депутатів, розповів під час дискусії Вадим Галайчук, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань інтеграції Європейського Союзу.

Про те, що в парламенті ледь вистачає голосів для ухвалення навіть популярних рішень, говорять вже не перший тиждень. Наприклад, голова комітету з питань фінансів, податкової, та митної політики Данило Гетманцев в інтерв'ю OBOZ.UA звернув увагу, що викликало труднощі навіть рішення про скасування другого підпису на документах. "Це чистий акт дерегуляції. Але я звернув на нього увагу не стільки через саму суть, скільки через те, як важко він проходив. Навіть за таке популярне рішення, про яке благали підприємці, ми ледь назбирали 230 голосів. Пройшли "на тоненького", з перевагою всього у п'ять голосів. Це дуже тривожний сигнал – він свідчить про те, що спроможність Верховної Ради сьогодні, на жаль, є критично низькою", – розповів Гетманцев.

Найпростіший спосіб "підштовхнути" законодавчу роботу – провести парламентські вибори та оновити склад Ради. Однак, під час повномасштабної війни вибори не проводять, тож доводиться працювати із тим парламентом, який є.

Навіть якщо Рада мобілізує свої зусилля та почне швидко діяти, не факт, що Україна зможе стати членом ЄС хоча б в 2027-му, як це раніше планувалось. Так, ще в 2022-му розробили дорожню карту, яка передбачала, що Україна вже в 2027-му буде технічно готова стати членом ЄС (виконає всі вимоги), а країни-члени ратифікують угоду про вступ до 2029-го. Таке рішення важливо реалізувати саме до 2029-го, адже після в ЄС буде новий політичний цикл, і яка влада прийде на місце чинної, невідомо. Цілком можливо, що погляди очільників ЄС у 2029-му відрізнятимуться від позиції чинних політиків.

"Європа не буде безпечною без безпечної України і без того, щоб Україна була членом ЄС та НАТО. На жаль, не всі політики в Європі думають стратегічно. Часто є тягар внутрішньої політики, політичних питань, і про це треба пам'ятати. Зрештою, національні парламенти держав-членів мають ратифікувати членство України", – розповів під час круглого столу Пекка Товері, депутат Європейського парламенту, голова делегації до Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС.

Далеко не всі держави готові без застережень приймати Україну в склад ЄС. Навіть Польща, яка ще нещодавно була чи не головним нашим союзником у питаннях євроінтеграції, зараз активно відстоює інтереси своїх фермерів, які не раді бачити на умовах вільного ринку конкурентів з України.

Пятрас Ауштрявічюс, депутат Європейського парламенту, член делегації до Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС, скептично налаштований щодо перспектив швидкого вступу України разом із іншими кандидатами. Адже до цього це не готові країни-члени ЄС. Пятрас з січня 2001 по грудень 2002 року був головним перемовником з питань членства Литви в Європейському Союзі.

"Давайте чітко роз'яснимо. Перше, що потрібно в ЄС – це політична воля. Це не відбувається автоматично, не суто згідно з рішенням Єврокомісії. Єврокомісія може розробляти багато чудових стратегій, але політична воля – готовність до певних рішень", – заявив він.

У будь-якому разі, зараз "м'яч" знаходиться на боці України. Від дій парламентарів та уряду залежить не тільки швидкість ухвалення рішень, але й дипломатична робота. Уже зараз необхідно проводити масштабну інформаційну кампанію в ЄС й намагатись переконати ті країни, які все ще мають сумніви, що членство України лише посилить Євросоюз.