"Велика перемога США" та глобальні зміни: ОАЕ виходять із ОПЕК та ОПЕК+. Що тепер буде з цінами на нафту

Нафтопереробний завод як ілюстрація до глобального ринку нафти

Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) вийдуть із Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) та формату ОПЕК+ (члени ОПЕК і ще 10 країн, що суттєво впливають на ринок нафти) вже з 1 травня. Це рішення б’є по узгодженим діям нафтовидобувних країн і є політичною перемогою президента США Дональда Трампа, який критикував позицію картелю. Тепер короткостроково ціни на нафту можуть піти вниз, але в довшій перспективі зростають ризики різких коливань в обидва боки.

Відео дня

Про своє рішення в ОАЕ заявили 28 квітня, пише Reuters. Важливо розуміти, що Емірати – один із найбільш впливових учасників ОПЕК, який 60 років підтримував спільні обмеження видобутку. Вихід країни підриває здатність альянсу діяти як єдиний механізм – особливо на тлі війни з Іраном, що вже спричинила масштабний енергетичний шок і тиск на глобальну економіку.

"Вихід ОАЕ з ОПЕК – це велика перемога для США. Президент Дональд Трамп звинувачував організацію в "обмані решти світу" шляхом завищення цін на нафту. Трамп також пов'язав військову підтримку США в Перській затоці з цінами на нафту, зазначивши, що, хоча США і захищають членів ОПЕК, ті "використовують це, вводячи високі ціни на нафту", – пояснюють аналітики агентства.

ОПЕК – міжнародний картель, створений у 1960 році для координації обсягів видобутку та стабілізації цін на нафту. До його складу до 1 травня входять 12 держав: Алжир, Конго, Екваторіальна Гвінея, Габон, Іран, Ірак, Кувейт, Лівія, Нігерія, Саудівська Аравія, ОАЕ та Венесуела.
ОПЕК+ – розширений формат співпраці, заснований у 2016 році. Він включає 12 членів ОПЕК та ще 10 країн-партнерів, що не входять до організації (Азербайджан, Бахрейн, Бруней, Казахстан, Малайзія, Мексика, Оман, РФ, Судан, Південний Судан). Сумарно учасники формату контролюють близько 40% світового видобутку нафти, що дозволяє їм впливати на глобальну економіку через механізм квот.

Рішення Еміратів частково пояснюється і внутрішніми розбіжностями серед союзників. Наприклад, радник президента ОАЕ Анвар Гаргаш публічно критикував слабку реакцію арабських країн на атаки Ірану.

Втім, як пише провладне арабське видання Khaleej Times, це рішення "відповідає довгостроковому стратегічному та економічному баченню ОАЕ". Зокрема, там наголошують на "прискоренні інвестицій у внутрішнє виробництво енергії", а також "зміцненні відданості ролі відповідального та надійного виробника".

Що тепер зміниться для ринку

ОПЕК і ОПЕК+ координують обсяги видобутку, щоб утримувати ціни на нафту. Тож, вихід ОАЕ означає глобальні зміни для ринку:

країна більше не зобов’язана дотримуватися квот;
може збільшити видобуток і експорт;
на ринку потенційно з’явиться більше нафти.

Це подає сигнали й іншим учасникам організації: зростає ризик розбалансування картелю та посилюються внутрішні конфлікти. Через це знижується ефективність домовленостей щодо квот.

Для ринку це означає перехід у фазу менш передбачуваної динаміки. З одного боку, можливість добувати більше нафти в ОАЕ формує базовий сценарій зниження цін.

З іншого ж боку, загострюється безпекова ситуація на Близькому Сході, і це "плутає прогнози". Перевезення нафти вже ускладнені через ризики в Ормузькій протоці – ключовому маршруті, через який проходить близько п’ятої частини світових постачань енергоносіїв. У результаті ринок отримує суперечливі сигнали – надлишок пропозиції з одного боку і ризики дефіциту з іншого.

Що це означає для України?

В Україні зміна цін на нафтовому ринку напряму впливає на вартість автомобільного пального на АЗС. Короткострокове падіння цін може призвести до здешевлення бензину і дизеля, але ефект не буде миттєвим – ціни на АЗС реагують із затримкою через особливості контрактів на закупівлі та логістику.

Варто врахувати і те, що орієнтиром для ринку є не лише сира нафта, а й європейські котирування нафтопродуктів, оскільки більшість пального імпортується. У структурі ціни літра близько третини формує сировина, решта ж – це податки, логістика і маржа.

Тому навіть суттєве здешевлення нафти не дає пропорційного падіння цін на АЗС. Окрім нафти, важливу роль відіграє курс гривні, витрати на доставку та ситуація на ринку ЄС.

Ціни ж на пальне безпосередньо впливають на інфляцію та собівартість майже всіх товарів і послуг в Україні. Економічні процеси залежні від автомобільних перевезень, тож дорожчий бензин і дизель підвищують витрати на логістику, що закладається у ціни як вітчизняних, так і імпортних товарів.

Окремо реагує агросектор – пальне є ключовою статтею витрат під час посівної та жнив. Також змінюється вартість пасажирських перевезень і тарифів на доставку. Крім того, при здорожчанні пального зростають витрати Збройних Сил.

Як повідомляв OBOZ.UA, раніше 28 квітня нафта на світових ринках дорожчала. Причиною в експертному середовищі називали мирні переговори США та Ірану, що зайшли в глухий кут.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!