В Україні через скандали з топкорупціонерами хочуть перевіряти кожну заставу: подано законопроєкт

В Україні хочуть посили контроль за коштами, які вносятся в якості судових застав, зокрема в гучних справах про топкорупцію, – таку пропозицію висунули нардепи. Утім, перевіряти походження грошей пропонують незалежно від суми – тож, нововведення може стосуватися кожної застави.

Відповідний законопроєкт № 15388 уже зареєстровано у Верховній Раді. Його авторами стала група народних депутатів на чолі з Ярославом Железняком ("Голос") та Анастасією Радіною ("Слуга народу"). Також у списку ініціаторів:

• Максим Хлапук ("Голос");
• Мар'яна Безугла (позафракційна);
• Ігор Марчук ("Слуга народу").

Станом на вечір 8 липня текст документу та пояснювальна записка не опубліковані. Утім, нардеп Железняк як один із авторів проєкту закону коротко анонсував можливі зміни.

За його словами, законопроєктом пропонується важливих кілька нововведень. Серед них:

• впровадження обов’язкової перевірки походження коштів, внесених як застава, незалежно від суми;
• можливість зупинити зарахування коштів застави до підтвердження законності їх походження;
• можливість їх стягнення коштів із застави в дохід держави у разі, якщо неможливо підтвердити їхню законність (за вже чинним механізмом)
• розкриття інформації про заставодавців (Державною судовою адміністрацією України).

"Трохи вже трагікомічно виглядає ситуація, коли за топкорупціонерів (які ще й по статті про легалізацію коштів) вносять заставу конвертаційні центри, співробітники облгазів та фірми-пустишки... А ще чомусь інформація про те, хто вносить застави за людей, які вкрали мільярди, є закритою і непублічною", – прокоментував Железняк.

Недавні скандали з заставами за топкорупціонерів

Найбільший резонанс останнім часом викликали випадки, коли за підозрюваних у розкраданні державних коштів або легалізації доходів застави вносили треті особи чи компанії, які й самі викликали запитання у правоохоронців. Українці вже навіть подавали петицію до Кабміну (№41/009215-26еп) про скасування застави для так званих топкорупціонерів на час воєнного стану, і вона набрала достатньо голосів для розгляду. Утім, в уряді відповіли, що такі пропозиції не відповідають вимогам Європейського суду з прав людини.

Широкий розголос, наприклад, отримав випадок, коли ексголова Офісу президента Андрій Єрмак вийшов під заставу понад 140 млн грн. З них 10 млн нібито внесла компанія, оформлена на жінку з низькими офіційними доходами, яку пов'язують із фірмами, що фігурували у справах про "конвертаційні центри".

Ба більше, після внесення застави компанію переписали на нового власника, а також з'явилася інформація про придбання нею нерухомості на близько 30 млн грн, що викликало додаткові запитання щодо походження коштів.

Крім того, під сумнівні застави виходили:

• ексвіцепрем’єр, фігурант справи "Мідас" Олексій Чернишов – дві застави (по різних звинуваченнях) у 120 млн грн та 51,6 млн грн;
• ще один фігурант "плівок Міндіча" Ігор Фурсенко– 95 млн грн;
• нардепи Ігорь Негулевський та Михайло Лабу – сумарно понад 50 млн грн, які частково внесли фірми, що вже фігурували в інших резонансних кримінальних провадженнях;
• нардеп Олексій Кузнєцов, якого затримали у справі про корупцію під час закупівель для армії – 8 млн грн;
• нардепка Ганна Скороход – 3 млн грн, які за словами адвоката, внесли "треті особи";
• броварській ексдепутат і бізнесмен Сергій Шапран, який привласнив активи на 1 млрд грн, що мали належати державі – 5 млн грн (спершу суд призначив 100,2 млн грн, але потім "загадково" змінив рішення).

Як повідомляв OBOZ.UA, також фірма з капіталом у 1 тис. грн внесла багатомільйонні застави за двох фігуранток "плівок Міндіча". Фактично гроші надав типовий "сплячий" бізнес без історії, оборотів і активів.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!