УкраїнськаУКР
русскийРУС

Українки за кордоном зіткнулися з парадоксом: названо фактор, який може повернути їх додому

Ілюстрація - жінка з прапором України
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Частина українських біженок може повернутися з-за кордону в Україну, якщо матиме можливість працювати за своєю спеціальністю. Насамперед це може стосуватися висококваліфікованих фахівчинь. Для них виникла своєрідна суперечність – за кордоном вони можуть почуватися безпечніше та отримувати вищу зарплату, але водночас втрачати професійний статус.

Таку думку висловила директорка та співзасновниця Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова у проєкті "Планета людей". "Врач в Україні, хірург. Ким вона буде працювати в Європі? Медичною сестрою, а в більшості випадків ще й без диплома, тобто доглядальницею. Чи влаштує це її? Не впевнена", – сказала Лібанова.

Саме втрата професійного статусу, на її думку, може стати одним із факторів, який спонукатиме частину українок повернутися додому. Причому йдеться передусім про тих, хто не зміг підтвердити диплом, знайти роботу за фахом або змушений погодитися на значно нижчу професійну позицію.

"Я сподіваюся, що повернуться найбільш кваліфіковані, тому що вони втратили найбільше", – зазначила демографиня.

Водночас переконати повернутися тих українок, які вже працюють за кордоном за своєю спеціальністю, буде значно складніше, вважає Лібанова. Вони мають професійну реалізацію, звичний соціальний статус і при цьому можуть отримувати значно більше.

"Вона там працює точно на тій самій посаді. У неї точно такий самий соціальний статус, тільки вона заробляє значно більше", – пояснила Лібанова.

Більшість українок за кордоном – освічені

Особливістю нинішньої міграції є високий рівень освіти жінок, які виїхали з України. За словами Лібанової, 70% українок віком від 25 років, які виїхали за кордон, мають вищу освіту. Значною мірою це пов'язано з тим, що серед тих, хто виїжджав, було багато мешканок великих міст, зокрема Києва та Харкова.

Проблема професійної реалізації при цьому залишається актуальною. За даними УВКБ ООН, станом на січень 2026 року в Європі перебували 5,349 млн українських біженців, а серед українців віком 20-64 роки рівень зайнятості становив 57%. Кожен п'ятий працюючий українець займався підприємництвом.

Однак сама наявність роботи ще не означає професійну реалізацію. На працевлаштування за фахом впливають знання місцевої мови, визнання дипломів і професійних сертифікатів, а також вимоги роботодавців.

Ця проблема особливо помітна у регульованих професіях. Наприклад, що понад 90% українських лікарів провалили іспит у Польщіна право працювати за професією – лише 12 медиків набрали необхідну кількість балів.

Повернення залежатиме не лише від безпеки

За оцінкою Лібанової, у 2022 році вона сподівалася, що після завершення війни в Україну повернеться приблизно половина тих, хто виїхав, а в ідеалі – близько 60%. Тепер її прогноз значно стриманіший – близько 30%.

Інші дослідження також свідчать, що рішення про повернення залежатиме від того, наскільки люди зможуть відновити нормальне життя в Україні. За даними Центру економічної стратегії, менш як половина українських біженців планує повернутися. При цьому серед молодих людей, які вже сформували нову життєву траєкторію за кордоном, таких лише 12%.

Тому для повернення освічених українок важливими будуть не лише питання безпеки, а й можливість знайти житло, роботу та відновити професійну кар'єру. В Україні вже розробляють окремі механізми добровільного повернення та реінтеграції громадян.

Як повідомляв OBOZ.UA, українці залишаються найбільшою іноземною громадою Чехії та важливою частиною місцевого ринку праці. Водночас їхні доходи в середньому нижчі за зарплати місцевих працівників.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!