Блог | ОЕСР: корисні балачки; МВФ і ЄС: за гроші треба платити
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Україна передала Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) офіційну оновлену заявку на членство і сподівається отримати статус країни-кандидата вже цієї осені. Про це повідомив президент Зеленський після зустрічі з генеральним секретарем ОЕСР Матіасом Корманом.
ОЕСР – міжнародна організація зі Штаб-квартирою в Парижі, створена у 1961 році, членами якої на сьогодні є 38 країн – всі європейські держави, крім мініатюрних, але з колишнього СРСР – наразі лише країни Балтії, а поза Європою – США, Канада, Мексика, Коста-Ріка, Колумбія, Чилі, Ізраїль, Південна Корея, Японія, Австралія, Нова Зеландія.
Вважається, що за впливом ОЕСР належить до трійки провідних світових економічних установ разом з МВФ та Світовим банком.
Організація виступає майданчиком, де її члени можуть обговорювати та визначати напрямки політичного, економічного та соціального розвитку, обмінюватись досвідом, узгоджено координувати економічну політику своїх країн.
ОЕСР ніколи НЕ видає резолюцій зобов’язального характеру, а тільки розробляє рекомендації для урядів держав світу щодо вдосконалення соціально-економічної політики.
Крім того, ОЕСР на відміну від МВФ і Світового банку НЕ надає фінансування й залишається лише місцем здійснення пошуків та аналізу, які допомагають урядам визначати стратегію виходу на формальні угоди.
А от у МВФ – 190 країн (що є водночас членами Міжнародного банку реконструкції і розвитку), тобто всі, включаючи навіть напіввизнане Косово, але крім Польщі й Індонезії, які призупинили свою участь, а також крім Монако, Ліхтенштейну, Куби й Північноі Кореї (а Ватикан є наглядачем ООН).
При цьому отримання коштів від МВФ, як і від ЄС, -–пов’язане з конкретними зобов’язаннями, які треба виконувати.
Стосовно України – частина вимог ЄС і МВФ перетинаються між собою, а також збігаються з реформами, що є необхідними для вступу України до Євросоюзу.
(Підтримка від ЄС складається з військової та бюджетної частин. Якщо 60 млрд євро на військові потреби партнери виділяють без умов, то 30 млрд євро бюджетної підтримки прив’язані до конкретних змін в Україні.)
Один із найчутливіших пунктів – підготовка до лібералізації тарифів на комунальні послуги для населення. Йдеться не про негайне підвищення, а про створення дорожньої карти поступового переходу до ринкових тарифів із механізмом захисту вразливих домогосподарств.
МВФ вважає, що чинна система тарифів для населення послаблює фінансове становище державних енергетичних компаній і обмежує ресурси для критично важливих інвестицій та ремонтів.
Тож вже до липня Україна має оприлюднити результати технічного аудиту, який покаже реальну вартість утримання низьких тарифів для держави.
Інший блок зобов’язань стосується спрощеної системи оподаткування, причому раніше серед умов була ідея запровадження ПДВ для ФОПів, однак після критики з боку бізнесу та експертів домовленості змінилися.
Тепер вже йдеться тільки про реформи, які мають обмежити зловживання спрощеною системою, зокрема штучне дроблення бізнесу та підміну трудових відносин співпрацею з фізичними особами-підприємцями.
Окреме зобов’язання України – скасування звільнення від сплати ПДВ для міжнародних посилок, а саме запровадження ПДВ й решти зборів на посилки вартістю понад 45 євро. Термін ухвалення відповідного закону перенесли до кінця липня.
Загалом, все, що нам за радянських часів (я, звісно, встиг застати) зухвало брехали про МВФ (як, до речі, й про безробіття), навіщось нахабно матеріалізується як сувора реальність…
