Два костюми на 7 років і одна подушка на 15: що не так із прожитковим мінімумом в Україні

У 2025 році "бюджетний" прожитковий мінімум в Україні становить лише 2920 грн. –розрахований на основі гіпотетичного кошика товарів і послуг, до якого, приміром, входять 2 костюми на 7 років, одна подушка – на 15 і один настільний телефон – на 20. Водночас "фактичний" розмір, розрахований Мінсоциполітики, майже втричі вищий – понад 8000 грн.

Відео дня

Про це розповів народний депутат зі "Слуги народу", голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев у своїй колонці. Він наголосив, що прожитковий мінімум має бути справжнім соціальним стандартом, а не лише технічним індикатором для обрахунку окладів чи штрафів.

"Кошик бідності": мінімум, на який не можна прожити

За словами Гетманцева, український споживчий кошик, на основі якого розраховується прожитковий мінімум, містить уявлення про потреби людини в кращому разі 90-х років. Він ілюструє це абсурдними прикладами: "У вас є всього 2 костюми на 7 років. Одна подушка на 15. Один настільний телефон на 20".

"Український прожитковий мінімум – це офіційний соціальний стандарт, який, згідно з Конституцією, має гарантувати людині рівень життя. Не виживання, а життя", – вважає Гетманцев.

Головні проблеми ПМ в Україні:

• Застарілий споживчий кошик. Він не враховує сучасних реалій, таких як інтернет, мобільний зв'язок, побутова техніка. Натомість містить, наприклад, 25 хвилин стаціонарного телефонного зв'язку на місяць.
• Потреби в економії бюджету. Що нижчий прожитковий мінімум –, то менші витрати з бюджету. Це призводить до того, що держава офіційно визнає використання ПМ"як технічної величини для обчислення більш як 180 показників, "більшість з яких не мають до нього жодного стосунку".
• Деградація соціальної суті. Законодавчо встановлений ПМ з кожним роком дедалі більше відстає від фактичного розміру. Це безпосередньо впливає на пенсії, допомогу малозабезпеченим, соціальні виплати сім'ям з дітьми та іншим вразливим категоріям громадян.

Як вирішили проблему в ЄС: мінімалка замість ПМ

• У більшості країн ЄС головним інструментом соціального захисту є мінімальна заробітна плата.
• Вона встановлюється на рівні, який дає змогу людині гідно жити, хоч і без "зайвих" витрат.
• У країнах Центрально-Східної Європи (наприклад, у Польщі чи Словаччині) ПМ все ще існує, але виконує свою пряму функцію – слугує порогом бідності, а не інструментом для розрахунку окладів чи штрафів.

Що робити Україні

• Гетманцев вважає, що в Україні також потрібно відв'язати ПМ від невластивих функцій. Тобто він має бути виключно соціальним стандартом, який гарантується державою для визначення права на допомогу малозабезпеченим.
• Крім того, пропонується скласти сучасний споживчий кошик.

"Важливо передбачити поступову ліквідацію розриву законодавчо встановленого з фактичним прожитковим мінімумом. Порахувати справедливу вартість кошика, запровадити перехід на новий ПМ протягом 3 років – так, щоб бюджет це витримав", – вважає нардеп.

Він нагадав, що 11 липня у Верховній Раді вже було зареєстровано пакет законопроєктів, які мають відв'язати прожитковий мінімум від несоціальних функцій. Пропонується ввести окремі базові величини для зарплат, штрафів, стипендій.

Йдеться про депутатський законопроєкт № 13469. Крім нього зареєстровано ще три документи, спрямовані на ті самі зміни(№13467, №13468 і №13466). Усіма разом ними пропонується створити систему, в якій:

– використання прожиткового мінімуму замінять на базову (орудну) величину (не менше 3470 грн) для визначення розмірів посадових окладів:

• працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;
• органів місцевого самоврядування,
• суддів;
• посадових осіб митних органів тощо;

– переглянуть підхід до визначення грошових зобов'язань у вигляді штрафів і зборів з 1 січня 2026 року:

• замість застосування прожиткового мінімуму як бази для розрахунків вводиться штрафна ставка, ставки адміністративного збору
• на 2026 рік її розмір має бути не менше ніж 3028 грн.

Як повідомляв OBOZ.UA, в Україні з 1 серпня набуває чинностізвільнення всіх постачальників соціальних послуг від сплати податку на додану вартість (ПДВ). Головна умова – такий постачальник має бути включений до Реєстру постачальників та отримувачів соціальних послуг.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!