Премія ''Страуса'': Сором'язливий Путін, мученики "за віру" в Раді, Лукашенко і тьолки

Не можна стверджувати, що президент Росії Володимир Путін із часом зовсім не змінюється або змінюється, але тільки в гіршу сторону.

Адже поступовий перехід від абсолютної брехні до часткової символізує, що господар Кремля, як це не дивно, але, схоже, соромиться брехати всім, завжди і у всьому.

Так, наприклад, під час своєї останньої прес-конференції ВВП порівняв рівень життя на окупованій території Донбасу з рештою України. "Тут сьогодні казали, що на Донбасі низький рівень життя. А в Україні краще, чи що? Там приблизно такий же, як і на Донбасі в цілому. Все гірше і гірше стає", — зазначив Путін.

Зауважте, Володимир Володимирович посоромився збрехати, що під п'ятою російського окупанта жителі Донбасу надзвичайно розцвіли і катаються як нижегородський сир у вологодському маслі. Виявляється, в ОРДЛО все ж живеться усе "гірше і гірше", але так само "погано", як і в решті України.

Читайте: Премія ''Страуса'': ''б*ндерівське'' нутро ''Кузі'' і хитрість ''слуги'' Зеленського

Але і тут президент Росії, за традицією, не втримався від брехні.

Судіть самі — жителі ОРДЛО дружно визнають, що за жебрацьких зарплат ціни у них не українські, а самі що не є "передові" — московські. Середня зарплата в "ДНР," за "офіційними даними", нещодавно дотягла аж 10 тисяч російських рублів! А в "братній" "ЛНР" ще менше. Це при тому, що на території Донецької області, підконтрольній Україні, сьогодні середня зарплата 10 тисяч гривень, або 24 тисячі російських рубля. Не можна сказати, що Путін набрехав із три короби. Так, дещо "применшив"... у 2,4 раза. І взагалі для автора фраз: "У подіях Криму не брали участь російські війська" і "Я проти збільшення термінів пенсійного віку! І поки я президент, таке рішення прийняте не буде!" — це виглядає не стільки, як нахабна брехня, а скоріше, як безневинні пустощі.

Сором'язна брехня Путіна чимось схожа на "страждання" блакитного злодюжки Альхена — хоч продовжувати небезпечно, але зупинитися уже неможливо. Але, так чи інакше, його спроба заслуговує усе ж маленького заохочення — ну хоча б премії "Страуса".

Читайте: Премія ''Страуса'': Робот Боря, гола правда кандидата, аноніми для раша-ТБ

Перші "мученики віри"

Останнє засідання Верховної Ради в році, що минає, запам'яталося не ухваленими історичними законами, а черговою сценою із парламентського "бійцівського клубу".

Після того, як нардепи проголосували за перейменування УПЦ МП, у залі сталася бійка між народними депутатами Юрієм Березою ("Народний фронт"), а також Нестором Шуфричем і Юрієм Бойком ("Опозиційний блок").

Хоча в бійці за очками і "переміг" нардеп Береза, який встиг нанести два акцентовані прямі удари по "слугах народу" від Оппоблоку — свої хвилини слави отримали всі учасники спарингу. Ситуація нагадала бородатий анекдот про розгін ОМОНом демонстрації мазохістів, коли обидві сторони в результаті зазнали почуття глибокого задоволення. Вже не важливо, як і за що в Раді голосував Юрій Береза. Для патріотичної публіки бійки з Шуфричем і Бойком уже достатньо, щоб колишній комбат заслужив знову право "працювати" в законодавчому органі країни.

Але ж "побиті" Бойко і Шуфрич теж залишилися у виграші. Обидва тепер виглядають, як постраждалі за "споконвічну віру", а в очах свого електорату вони "герої", які протистояли "бандерівцю" із "підозрілим" прізвищем Береза. І можливо, в майбутньому пантеоні "мучеників за віру" від московської церкви Нестору Івановичу та Юрію Анатолійовичу вже приготовлене почесне місце в списку нових "святих".

Загалом, коли в новій Верховній Раді ми знову побачимо ті самі обличчя на авансцені великого рингу під назвою український парламент, питати, за чий рахунок триває ця "комедія положень", вже не варто. А "премія Страуса" йде до українського виборця, який готовий знову купити квиток на старе добре шоу зі перевіреними часом клоунами.

Читайте: Премія ''Страуса'': аромат туалетного Лаврова, облом із кавою і треті груди

Лукашенко і "тьолки"

Президент Білорусі Олександр Лукашенко робить вигляд, що не розуміє багатозначних натяків із боку східного сусіда — мовляв, пора вже білорусам злитися у священному екстазі з матінкою Росією.

Щоб пропозиції про аншлюс звучали попереконливіше, російське телебачення уже почало бити прямою наводкою по самому Батьку.

На нараді в Національному олімпійському комітеті про розвиток літніх видів спорту в об'єктив телекамер потрапила сторінка блокнота держслужбовця, де була записана фраза, сказана президентом Білорусі: "Бабла мало, немає Мерседесів, тьолки на задні..". Цей фрагмент засвітився у новинах.

"Наче я про якихось "тьолок" [говорив], а деякі там корів намалювали в Росії. Занепокоїлися, бідні, моєї фразою", — різко відреагував Лукашенко, пояснивши, що на нараді він піднімав питання про мислення деяких сучасних спортсменів.

Це ще нічого, а якщо до Олександра Григоровича сенс "кремлівської маляви" так і не дійде, то незабаром країна дізнається, що глава Білорусі ночами "розпинає картоплю", а вранці їсть сирих снігурів. А його син Коля таємно відвідує храми Православної церкви України і малює тризуб на стінах російського посольства в Мінську.

Звичайно, Лукашенко може спробувати пояснити співвітчизникам, що "новини" росЗМІ не коштують більше, ніж упаковки прострочених гомельських чіпсів, але хто ж повірить президенту, який думає тільки про "бабло" і "тьолок".

Ваш "страусознавець", Роман Лазоренко