21 лютого • оновлено в 11:23
МоваЯзык
Блоги Світ

/ Політика

Як виглядатиме заповідник "Бабин Яр", поки не знає навіть Ющенко

558
Читати матеріал російською

Сьогодні - 64-та річниця трагедії Бабиного Яру. 29-30 вересня 1941 року тут було розстріляно практично все єврейське населення, що залишилося в окупованому Києві ... Ще Бабин Яр - це поховання військовополонених, що потрапили в оточення під час оборони Києва та закатованих у Сирецькому концтаборі. А вчора стало відомо про розпорядження президента: питання про створення історико-культурного державного заповідника "Бабин Яр" Кабмін має підготувати і розглянути до 15 жовтня цього року. Напевно Віктор Андрійович хотів приурочити це рішення до річниці трагедії, але зі зрозумілих "внутрішньодержавним" причин розгляд питання затрималося. Сьогодні поки ніхто не готовий сказати, як виглядатиме це заповідне місце, де пройдуть його межі і що, власне, мається на увазі під поняттям "історико-культурний заповідник", коли йдеться про Бабин Яр, навколо пам'яті якого в різні часи було стільки недомовок і спекуляцій. Адже "заповідник" - це коли все залишають як є і бережуть як зіницю ока. Але чи варто берегти і охороняти довгобуд кіноконцертного залу поруч з "олівцем", який комусь прийшло в голову будувати буквально на кістках старого єврейського кладовища (як, власне, і сам телецентр). І чи можливо об'єднати в єдиний меморіальний комплекс ті кілька монументів, поставлених тут у різні часи?

Алея праведників і два пам'ятники

Президент Єврейської ради України Ілля Левітас упевнений, що знає, яким повинен бути Бабин Яр. Рада вже не раз пропонував цей проект, але до цих пір він не був серйозно розглянутий.

Ілля Левітас показав "Газеті ..." проект, в якому чітко зазначено, де повинні бути Алея праведників, пам'ятники розстріляним євреям і циганам:

- Сьогодні є пам'ятник розстріляним дітям. Від нього до самого Бабиного Яру повинна йти Алея праведників. Праведники - люди, які рятували євреїв від фашистів, ховаючи їх у власних оселях. Вздовж алеї повинні бути встановлені камені з висіченими на них іменами праведників. Таких каменів має бути 553 - рівно стільки відомо прізвищ.

Також у проекті меморіального комплексу "Бабин Яр", розробленому Єврейською радою України, є два пам'ятника - розстріляним євреям і розстріляним циганам.

- Алея повинна закінчуватися пам'ятником розстріляним євреям, - упевнений Ілля Левітас. - Проект пам'ятника розстріляним циганам теж існує - це подібність циганської кибитки.

Євген САФОНОВ

Що таке історичний заповідник?

В'ячеслав Кулініч, директор історичного заповідника "Київська фортеця":

- Зазвичай заповідник створюється певним документом, в якому записується, що входить до його складу, які об'єкти розміщені на його території і, власне, "заповідано", тобто підлягають охороні. Крім того, складається статут заповідника, в якому обумовлено, які роботи дозволено проводити на його території. Наприклад, встановлювати нові пам'ятники можна. А ось яке будівництво на території заповідника заборонено Законом України про охорона культурної спадщини.

"Над Бабиним Яром пам'ятників немає"

Питання про пам'ятник незліченних жертв трагедії, що розігралася в Бабиному Яру, був поставлений ще в сорокові роки. За свідченням архітектора Авраама Милецького, першу спробу зробив тодішній головний архітектор Києва Олександр Власов: "Пам'ятник був задуманий у формі трикутної піраміди з чорного граніту (15 метрів в основі) з барельєфом в центрі і композицією сходів подіуму, тоді відповідали зберігся рельєфу Яру". Але з цього нічого не вийшло. Незабаром почалися так звані "гоніння на космополітів", і керівництво не хотіло зайвий раз поминати загиблих в Яру євреїв. Так тяглося до "відлиги" 60-х. У цей час совісні люди все голосніше стали виражати подив з приводу офіційного замовчування Бабиного Яру. На місці скорботи проводилися стихійні мітинги. На всю країну прозвучали вірші Євгена Євтушенка, що починалися словами: "Над Бабиним Яром пам'ятників немає". Владі довелося відзначити спеціальним каменем місце передбачуваного монумента і оголосити конкурс проектів меморіалу. Його вирішили спорудити на самому початку яру, біля Дорогожицької вулиці. А основне русло Яру (де, швидше за все, і відбувалися розстріли) до початку 60-х було замито і зрівняна, це місце зайняли парк і спортивний комплекс.

"Замовлений" монумент 1976

Проведений в 1966 році конкурс спочатку був орієнтований на спотворене уявлення про гіркі події часів окупації. У його програмі зазначалося, що монумент має "художнім чином відображати героїзм і непохитну волю нашого народу в боротьбі за перемогу великих ідей комунізму". Тим не менше, ряд представлених проектів був відзначений високою гуманністю, вони справляли сильне враження саме як пам'ятники масової трагедії невинних людей. Але ці задуми так і не були реалізовані. Замість цього над Яром встановили замовний монумент (проект скульптора Михайла Лисенка та ін) - групу абстрактних фігур "радянських громадян і військовополонених Радянської Армії". В офіційному запрошенні на його відкриття, що відбулося в 1976 році, навіть не згадані слова "Бабин Яр".

У пору горбачовської перебудови до нас доходило все більше правди про події часів окупації; можновладці перестали здригатися і кривитися при слові "єврей". У день 50-ї річниці вересневого розстрілу, в атмосфері суспільного підйому, пов'язаного з проголошенням незалежності України, над Бабиним Яром було відкрито новий пам'ятний знак {архітектор Юрій Паскевич, художник Кім Левін та ін) Він являє собою встановлене на ступінчастому постаменті бронзове зображення єврейського символу - менори. Тоді ж на колишньому, радянському пам'ятнику були додатково встановлені текстові таблички російською мовою і на ідиш. Поруч споруджено дерев'яний хрест на честь українських патріотів - жертв нацизму.

... А може, не потрібні нові статуї?

У 2001-му біля станції метро "Дорогожичі" з'явився скромний, але виразний пам'ятник дітям, знищеним у Бабиному Яру (скульптор Валерій Медведєв). А в нинішньому червні на Дорогожицькій вулиці відкрили стелу в пам'ять жертв нацизму. Треба визнати, що в Яру так і не з'явився-скульптурний меморіал, об'єднаний загальним задумом. Але ... може бути, і не потрібно зараз плодити нові статуї? Навряд чи необхідний і помпезний "громадський центр", який замислювався ще недавно поряд з радянським монументом. А ось про що дійсно варто подумати - це про музейної експозиції, про науковому центрі по досконалому вивченню тих гірких подій. І не зовнішня форма меморіального комплексу тут важлива, а зміст, - яке призвело б усіх мислячих людей до природної думки: Бабин Яр не повинен повторитися.

Михайло КАЛЬНИЦЬКИЙ

"Газета по-киевски"

www.pk.kiev.ua

Не пропусти блискавку! Підписуйся на нас в Telegram

Новини політики

Топпублікації

Топблоги