Українські чиновники не вважають російську літературу світової


Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
В Україні з'явилася концепція літературної освіти. Тепер російську літературу школярі вивчатимуть окремо від української і світової.
Міністерство освіти минулого тижня затвердило концепцію літературної освіти в середній школі. Слідом за пропонованої відомством Табачника концепцією мовної освіти новий документ написаний у тому ж дусі ненав'язливою русифікації. І нехай Ганна Герман заявляє, що президент не має наміру підтримувати резонансні рішення Дмитра Табачника, поки ніякого опору (крім громадського) ініціативи Міністерства освіти і науки не викликають.
У самому документі зазначено, що необхідність прийняття концепції літературної освіти продиктована, серед іншого, потребою формування у молодого покоління активної громадської позиції, важливістю підвищення рівня загальної культури і моралі в сучасному українському суспільстві. Один з важливих моментів - значна перевантаженість літературних курсів, невідповідність введених в них творів віковим особливостям учнів.
Що ж пропонує нова концепція? У першу чергу, її творці заявили про те, що нинішня школа повинна виховувати особистостей з високою гуманітарною культурою і суспільною відповідальністю. З цим важко не погодитися, особливо враховуючи деякі труднощі гуманітарного плану у вищого керівництва країни. А ще автори концепції переконують, що необхідно зберігати національну ідентичність і духовні ідеали слов'янства в умовах глобалізації світового простору.
Ось так - ні багато, ні мало, а рідне Міністерство освіти вирішило взятися за нелегку справу збереження слов'янства. Правда, судячи зі змісту концепції, до слов'янських народів вітчизняні чиновники зараховують тільки українців і росіян, оскільки ні про які інші слов'ян у документі більше не згадується. Втім, з російською літературою взагалі цікаво вийшло. Ні, окремий предмет "російська література" в школах не з'явиться. Поки що. Як і раніше, школярі вивчатимуть українську і світову літературу. Проте в документі чітко зазначено: сучасному учневі в школі повинні презентувати "здобутки української літератури, російської літератури, різних літератур народів України і світової літератури". Як і в концепції мовної освіти, найбільше місце відведено опису необхідності вивчення саме російської літератури. Так, в документі підкреслено: "Особлива роль належить російській літературі як художньо-словесному досягненню, в тісній взаємодії з яким протягом декількох століть формувалася українська література, а також з урахуванням того місця, яке займає російська література у загальнолюдській системі духовно-культурних цінностей" . До речі кажучи, яке саме місце вона там займає, залишається невідомим. Втім, українська література в плані цих самих цінностей взагалі позаду Росії всієї. Про неї в концепції написано просто: "українська література виховує любов до мови та звичаїв українців, в конкретно-образній формі доносить до читача інформацію про своєрідність українських традицій та культури". Схоже, саме такі конкретно-образні форми своєрідних українських традицій останнім часом прийнято називати "шароварщиною". Що ж до світової літератури, то чиновники вважають, що її роль - привчати дітей до загальнолюдських цінностей і виховувати толерантне ставлення до різних народів.
Звичайно, в концепції вистачає раціональних і продуманих пропозицій. Наприклад, пропонується наблизити викладання літератури до реалій і проблем сучасності, вивчати літературу в контексті розвитку культури і мистецтва, максимально використовувати знання різних мов і перекладів. Крім того, курс літератури в 5-11 класах буде розділений на три етапи: у 5-7 класі запропоновано сформувати потребу до читання, 8-9-ті класи - етап системного читання, а старших класах мова піде вже про творчо-критичному читанні. Зроблений упор і на те, що учні повинні вникнути в суть творів, оцінити їх естетичне значення, зробити висновки, важливі для морального формування особистості та рівня їх загальної культури. При цьому, правда, зазначено, що твори повинні бути чітко підібрані за віком учнів. Крім того, важливий їх обсяг. Щоправда, конкретних рекомендацій щодо того, скільки саме сторінок повинно бути в книгах, рекомендованих школами до читання, в документі немає.
Але в першу чергу документ цікавий саме постійним згадуванням російської літератури окремо від світової. Наприклад, концепція передбачає створення "канонічного" золотого "фонду класичної літератури як основи літературної освіти". У поясненні зазначено: в історії української, російської та світової літератури є твори, перевірені часом і багатьма поколіннями, тому в процесі перестроювання системи літературної освіти потрібно зберегти цей "золотий" фонд класики (української, російської та інших народів світу). Правда, що саме мали на увазі автори концепції під "золотим" фондом, залишилося таємницею. І таких прикладів в концепції безліч.
Можна висувати різні версії, чому українське Міністерство освіти вирішило звернути особливу увагу на не польська чи англійську літератури, а саме на російську. Наприклад, сам Дмитро Табачник днями заявив, що українізація і порушення європейських норм мовної політики веде "до відтоку мізків з країни". Безсумнівно одне: на тлі подальшого посилення позицій російської мови в шкільній і вищій освіті, українська мова може померти аж ніяк не в 2060 році . Завдяки вітчизняним чиновникам це може статися набагато раніше, пишуть Коментарі.