Монсеррат Кабальє: 7 цікавих фактів про видатну співачку
14 квітня у абсолютної Примадонни і Сеньйори Сопрано, як називають Монсеррат навіть найприскіпливіші критики, великий святковий концерт в Києві у Національному палаці мистецтв "Україна".
Святковий, бо напередодні, 12 квітня, зірка відзначить 85-й день народження, і, уявіть собі, теж у Києві, в одному з фешенебельних готелів, де зупиниться з дочкою, відомою оперною співачкою Монсеррат Марті. Монсіта, тобто Монсеррат-молодша, прославилася на весь світ завдяки "Вестсайдській історії" Бернстайна, поставленій у "Ла Скала", й активно гастролює як із легендарною мамою, так і самостійно.
Компанію голосистим барселонкам на головній українській сцені складуть тенор Джорді Галан, диригент Рікардо Естрада, симфонічний оркестр і запрошені українські зірки – Злата Огнєвіч та Олександр Пономарьов. З Пономарьовим Монсеррат разом заспіває "Ніч яка місячна".
В очікуванні головної музичної події весни ми знайшли цікаві факти з життя всесвітньо відомої гості. Отже, знаєте ви чи ні, але вона...
...володіє неперевершеною технікою бельканто і вважається еталонною Нормою, Лукрецією Борджіа, Чіо-Чіо-сан, Тоскою, Аїдою, Єлизаветою Тюдор... Список оперних партій, в яких Кабальє сяяла на підмостках кращих театрів світу, можна продовжувати і продовжувати, адже в особистій і творчій історії Сеньйори Сопрано їх аж 88. І близько тисячі камерних творів. "Правда, в нинішньому моєму репертуарі їх набагато менше, - десь 130", – зауважує Примадонна.
...кожен ранок починає зі спеціальної дихальної гімнастики, а потім розспівується, і цій корисній звичці вже понад 70 років, тому що до постійної роботи над собою Монсеррат привчила викладачка, яка займалася з нею вокалом в барселонському ліцеї. "Мені ще в дитинстві дуже правильно пояснили, що, обираючи цю професію, ти обираєш пекельну працю, – говорить сеньйора Кабальє, – нехай улюблену, але пекельну. Це схоже на спорт: перестаєш тренуватися – перестаєш перемагати. Я шалено люблю свою роботу, вона є тією міфічною черепахою, на якій стоять слони, а на їхніх спинах уже лежить моя Земля. І моя робота любить мене, нема на що скаржитися. Однак я розумію: зменшу оберти, почну робити собі поблажки, озиратися на вік, втому від частих поїздок і так далі, – і ця любов перестане бути взаємною. Справа твого життя не прощає, коли її зраджують...".
...ще й малює! Причому так добре, що їй неодноразово пропонували зробити виставку. "Немає часу займатися цим серйозно, тому відповідала "ні", а там видно буде. Не вважаю себе художницею, що ви! Просто в поїздки беру альбом, усе необхідне і малюю те, що бачу з вікна готелю. Виходять своєрідні дорожні замітки, тільки не в словах, а в образах, пейзажні".
...любить футбол. "Так, люблю, хіба вас це дивує? – знизує плечима Монсеррат. – Я народилася і прожила життя в Барселоні, а Барселона – це "Барселона"! Коли я вдома і грає наш клуб, обов'язково дивлюся. Але я і за "Реал" уболіваю, і за "Валенсію". Улюблений футболіст – звичайно ж, Мессі. Хіба можна їм не захоплюватися? Іноді здається, що це якась надлюдина, створена спеціально для того, щоб грати у футбол".
...зберігає подарунки шанувальників. "У мене є стелажі, де вся ц0 народна любов накопичується, накопичується, розростається, множиться... І вже загрожує вижити мене з квартири, – сміється артистка, – але я намагаюся все дбайливо зберігати. І те, що від шанувальників із різних країн, і те, що від друзів, партнерів "надходить". Дуже люблю біжутерію: мало не в кожному місті мені дарують щось місцеве, дизайнерське... Із задоволенням одягаю це на концерти".
...є переконаною вегетаріанкою. "М'яса не їм не просто кілька років – кілька десятиліть, – говорить Монсеррат, – тому що вегетаріанство – мій стиль життя. Дивлячись на мою комплекцію, журналісти часто запитують, чи сиджу я на дієтах, пробувала якісь способи схуднення... Я до цього вже звикла. По-перше, ніколи не була худенькою, по-друге, після важкої аварії, яку мені довелося пережити, особливості мого організму такі, що я набираю вагу, навіть подивившись на шматок хліба. Звичайно, обмежую себе – не їм жирну і калорійну їжу. Але приймаю себе такою, якою я є, і всім раджу ставитися до себе так само".
...досі хвилюється, виходячи на сцену. "Коли мені роблять комплімент: "Ви сильна жінка" – я завжди хочу посперечатися, сказати, що є принаймні одна сила, яка мені непідвладна. Це мої емоції. Я настільки емоційна, сентиментальна, що можу розплакатися прямо на сцені або за лаштунками після виступу. Минулого разу була в Києві сім років тому. Ваша публіка так тепло, так щиро мене приймала, що я дала волю сльозам. Їду до Києва, ніби гості до родичів, і, можливо, знову розплачуся: давно не бачилися все-таки...".