Блог | Секрети майстерності
Цим питанням сьогодні задаються багато. Ось як це пояснюється в моєму підручнику "Як стати знаменитим журналістом" - привожу уривок однієї глав цього підручника. ... З цим набором стандартних сюжетних вузлів, взятих з життя, і працює журналіст, як з кубиків, складаючи з них свої тексти. І кубики одні й ті ж. Та й комбінації їх повторюються. Бо в кінцевому підсумку все краху всіх поїздів схожі один на одного, як і всі успішні польоти в космос або всі президентські вибори. З точки зору журналістики, тобто суспільного знання і свідомості, звичайно. Людина, що знаходиться в центрі події, природно, переживає ці стандартні ситуації як щось виняткове і абсолютно нове. Але ЖУРНАЛІСТИКА, МАЙЖЕ ЗАВЖДИ повідомив про ПРИВАТНОМУ, ІНДИВІДУАЛЬНОМУ, СУТТЄВО ПРАЦЮЄ З Надання комунальних, МАСОВИМ. Бо масова її аудиторія. Індивідуальне переживання учасника стандартної життєвої ситуації може бути дуже сильним і навіть представляти інтерес для журналістики, але лише у разі різкого відхилення від норми. Нерозділене кохання - норма. Сильні переживання при цьому - теж норма. Самогубство від нерозділеного кохання - різке відхилення від норми, а тому приваблює журналістів і стає предметом численних публікацій у ЗМІ. Якщо кількість суїцидів від нерозділеного кохання стає значним (кілька подій на рік), то тут журналістів привертає вже масштаб. Якщо два-три самогубства поспіль відбуваються новим способом, так, як не здійснювалися раніше, навіть якщо приводи до самогубств були більш ніж банальні, це тут же потрапляє в поле підвищеної уваги суспільства, а значить - стає актуальним для ЗМІ. Так працює сформульована мною раніше в цій лекції максима. Але вона існує і працює тільки тому, що є ще більш фундаментальна максима, яку по історичної справедливості треба б назвати максимою імені Льва Толстого. Він, як відомо, почав "Анну Кареніну" словами, які вже повинні були спливти у вашій свідомості під враженням моїх міркувань і особливо окремих фраз з цієї лекції: "Всі щасливі родини схожі один на одного, кожна нещаслива сім'я нещасна по-своєму". По суті Лев Толстой написав саме те, що я хочу довести в цій лекції. життя Стандартні ("Всі щасливі родини схожі ОДИН НА ОДНОГО"), ТОМУ ЖУРНАЛІСТИКА І описувати її ЧЕРЕЗ ПЕРЕДАЧУ Стандартний план ВУЗЛІВ, АЛЕ зосереджуючи увагу НА БУДЬ-ЯКОМУ Відхилення від стандарту ( "нещасливі сім'ї"). ОСОБЛИВО ПРИВАБЛЮЮТЬ журналістика РІЗКІ Відхилення від стандарту, ВІД НОРМИ. ОДНАК І СТАНДАРТНІ відхилень від норми, і аномально ВСЕ ОДНО ВПИСУЮТЬСЯ У матриці Стандартний план ВУЗЛІВ ЖУРНАЛІСТИКИ. До речі, з точки зору журналістики, афоризм Толстого потрібно б дещо уточнити, позбавивши його витонченої лапідарності. всі щасливі сім'ї схожі один на одного, ВСЕ НЕЩАСНІ - ТЕЖ ПОХОЖИ. АЛЕ журналістика БІЛЬШЕ ЦІКАВЛЯТЬ НЕЩАСНІ СІМ'Ї, ТОМУ У ЗМІ з нещасть РОБЛЯТЬ ПОДІЯ, А ЩАСТЯ - ПРОСТО НЕ ПОМІЧАЮТЬ. Наслідком такого стану речей, зокрема, є те, що є одна книга, в якій найбільш повно викладені улюблені журналістські життєві ситуації. Сподіваюся, кілька осмисливши сказане в цій лекції, ви самі назвете мені цю книгу - при нашій наступній зустрічі. Якщо до того часу не здогадався - я дам відповідь сам ... (А ви, відвідувачі мого блогу в ЖЖ, здогадалися, про яку книгу я говорю? Звичайно, про Кримінальний кодекс. І я стверджую, не знаючи цього точно, що настільною книгою авторів сучасних телесеріалів і більшості ток-шоу є саме Кримінальний кодекс, який, стаття за статтею, вони й екранізують. А тому рекомендую своїм студентам вивчати КК відразу після того, як вони прочитають мій підручник.)
