Нещодавно я розповідав про одного з бізнесменів, что поскаржівся на представніків однієї з перевіряючіх організацій, Які з нього вімагають гроші. Я даже запропонував Йому запустіті на ціх хлопців якусь з силових структур. ВІН мені пояснивши, что после Такої процедури Йому буде непереливки. Ніні ж наводжу текст его листа до Президента.

Відео дня

Хочу пояснити, что его позиція Щодо представлених Йому претензій булу такою: претензії малі чисто формальний характер, и Якби ВІН подавши до суду, то стовідсотково Виграїв бі впоратися. Альо за цею годину ВІН бі програв незрівнянно больше. Головне - могли буті зупінені его рахунки, бізнес паралізованій, и це завдан б Йому непоправніх збитків.

Майже рік его НЕ чіпалі. Альо поступово здірнікі оговталісь. Головний ворог оборудок - Тимошенко - булу усунута від влади. І все Почаїв повертатісь на круги своя.

Підкреслюю, то багато відбувалося в Киеве, де, як то кажуть, и до Бога, и до Правосуддя около. Альо стара багатоголова гідра залишилась в століці Повністю неушкодженою. Саме про це и говорити автор звернення. Прот, краще Прочитати весь текст без Зайве пояснень.

Пане Президенте! Батьку нації!

Вчора я зрадив Майдан. А, може, сталося це ще три Дні того. Ще коли я погодівся дати хабара. Мабуть, це и не так ВАЖЛИВО.

Всі відбулося Дуже просто и Будьонного. Гадаю, тому, що так и мало статей - рано чи Пізно. Питання Було Тільки, хто перший наважіться І прийде: податківець, пожежник чи "товариство прав". Більше року смороду не приходили. Прийшовши, смороду булі Дуже рішучі. Мабуть, побоюваліся в душі можливіть опору и того трішки накручувалі себе.

Власне, питання Було не Надто серйозно - штраф у декілька сот гривень. Та й прівід для цього БУВ ну Дуже формально. Потім Тричі запрошували до себе на Зустріч и Нічого конкретного не казали. Один мій товариш слушно зауважів: "Ну, а як з тобою розмовляти? Тебе не зрозумієш - раптом ти помаранчевий і скандалити почнеш? "Альо ж у мене на лобі не написано. Та й колись я у їхній конторі Вже домовлявся.

Отже, на Третій раз, а самє в суботу (смороду по суботах Чомусь Працюють) таки наважілісь. І сказали, что даже консультуваліся з юристами: чи не можна все це якось інакше трактуваті (Не як Порушення), альо все ж за законом я - порушника, и того має буті штраф. Альо, зважаючі на ті, что раніше мене Трохи знали, ЯКЩО я готовий ділітіся, то смороду, в свою черго, Готові закрити це питання. Я швиденько погодівся. Даже не знаю, чому. Може, набридло безрезультатно пріїжджаті, а може, стало цікаво - як воно буде далі.

Далі мені звичних пояснили, что в понеділок мені подзвонять и під'їдуть за грошима. Збір хабарів по суботах Не працює. У понеділок під'їхалі и забрали. Попросили Тільки ввічліво до рук гріш не Пхат, а самому покласть до їхнього портфеля. Відчувалася чіновніцька сістемність и професійність.

Я, даже НЕ торгуючісь, погодівся Заплатити больше, чем смороду сподіваліся (аж Трохи розгубіліся, альо потім подумали, что, може, так и треба з цімі підприємцями).

Не ставши, як у "Крімінальному чтіві", пояснюваті, что купую больше, чем Позбавлення від штрафу. Аджея, нехай це звучить цінічно, альо то були копійкі в порівнянні з прежде двома з половиною мільйонамі гривень податків, якіх наше предприятие ні сіло - ні впало заплатило за 2005 рік просто в надії, что влада тепер нова. Так що купували я не Зменшення штрафу. Я купували для себе індульгенцію, право не влаштовуваті полювання на цього хабарник з міліцією та міченімі банкнотами, право не влаштовуваті войну з вітрякамі.

Це Було просто дріб'язково - пріхопіті якогось замначальника відділу, Який Тільки відчув смак до життя. Бо ж у нього є свой начальник відділу, а над ним - начальник управління. А далі - голови райадміністрацій, призначеня ще за Кучми. Так само, як всенародно Обраний голова Київської адміністрації та ВСІ кільканадцять его заступніків.

Альо десь за пару годин звічної побутової метушні Прийшла якесь незвичне Відчуття. Я ставши посеред "Сільпа" з тачкою, ВТРАТИ орієнтацію - Куди йти, що там ще треба купити? Далі мене трохи не знудило. Паскудно Було, одне слово. Але ... все минає, пройшло и це.

До речі, цікаво, де ж звільнілі 18 тисяч чіновніків? Точно, что не в Киеве. У Києві без жодних пояснень пан Президент залиша їх при владі. І їх, и Піскуна (на дев'ять місяців, правда). Та Ніхто з них не втік, чи не провалився крізь землю. Дехта даже відродівся у виборчих списках. "Наша Україна" підтрімала Омельченка на вибори, як и соціалісті. Ну не нашли в пана Луценка жодних претензій до Киевськой власти.

Те подивися, хлопче, в дзеркало, - подумав мені. - 39 років, Зайве 15 кілограмів ваги. Ні, тієї, кого ти бачиш, точно не Дон Кіхот. ВІН больше схожий на звичайний Собі кіївського виборця. І Стоїть цею віборець перед згаріщем своих мрій, и дивуватися на попеліще свого майдану. І бачіть, як з обіцяного "єдиного вікна в нове життя" вілізло мурло вчорашніх бюрократів.

А їхні доньки та жінки в сумнівах: "у чому завтра я буду фігуреть" на турінській олімпіаді? Слушно каже пан Президент: нас Ніколи НЕ переможуть бандити, ... і НЕ олігархи, ... і НЕ комуністи. Гадаю, Це вже Зробили "канарки". А що, ві Хочете нестабільності? Що, звільняті секретаря РНБОУ? За ті, что дружина має, ні, що не нафтовий контракт з реекспортом на 3 млн. тон. Даже НЕ канарку, Всього лишень "метелика". Такого невагомого и невловімого. СЬОГОДНІ ВІН твій, а завтра Вже в Борисполі сидить на злітній Смузі (і "Не має жодних відношення"). Будь серйозніше. І "не комунізм канаркою побитий".

Хто б повірів, что в Україні так звучить маяковського. Революційний! Чі постреволюційній?!

Альо я больше люблю "Роберта Брюса" Лесі Українки.

З ласки бога й народу Обраний,

Наш королю! вітаєм тобі!

Мі підданімі власти твоєї

Прізнаємо ОХОЧЕ себе.

Коли ти среди Панських розкошів

Продаватімеш люд свой ??панам,

Мі Самі боронити попал

Ті права, что належане нам.

Мі тобі королем увінчалі,

Мі тобі й розвінчаєм самі,

І коли проти нас ти повстанеш,

Проти тобі повстанемо ми.

Пане Президенте! Це я, даруйте на Слові, стояв з вами на Майдані. І це Ві, пане Президенте, залиша мене Наодинці з цімі впираючись.

Вікторе Андрійовичу, попіл Майдану стукає в моє серце.

Простий київський бізнесмен.