Сирітка "РосУкрЕнерго"

Таємничий фігурант "світового" договору від 4 січня виник в переговорному процесі між двома газовими монополістами несподіванкою чином, в самий останній момент. Перед самим Новим роком про нього навіть у приватних бесідах говорили керівники ні української, ні російської газових відомств.

Проте РУЕ, вискочивши як чортик з табакерки, блискавично завоювала серця переговірників з обох сторін. Та так, що вони віддали під її відповідальність найважливіші та прибуткові операції - поставки газу з Середньої Азії в Україну. Газпром приніс у жертву РУЕ свій дешевий середньоазіатський газ (дорогий російський, який за горезвісні $ 230, РУЕ купувати зовсім не зобов'язана). А Україна вже готова допустити цю компанію на свій внутрішній ринок, зруйнувавши тим самим монополію власної національної газопостачальної компанії - "Нафтогазу".

Останній, до слова, вже постраждав від того, що поставив підпис під угодою, де РУЕ було дано настільки багато влади. Агентство Fitch Ratings днями знизило прогноз довгострокових рейтингів "Нафтогазу" України зі "стабільного" на "негативний". Експерти агентства пояснили цей - досить різкий - рейтинговий крок недавнім істотним підвищенням цін на імпорт природного газу з Середньої Азії, зокрема, з Туркменістану. Саме РУЕ буде продавати за цими підвищеними цінами газ "Нафтогазу".

В Україні факт чудесного явища "РосУкрЕнерго" вищі керівники пояснюють натяками. Мовляв, частина цієї компанії належить чи то Путіну, чи то Кучмі, чи то екс-керівникам "Нафтогазу" - словом, комусь із бестіарію українського політикуму. Прийнято вважати, що РУЕ на 50% контролює "Газпром", і на 50% - якісь анонімні акціонери, інтереси яких представляє "Райфайзенбанк". Компанія в 2005-му була оператором поставок туркменського газу в Україну.

При цьому високі чиновники, що брали участь в переговорах з росіянами, стверджують: саме "Газпром" зубами тримався за "РосУкрЕнерго", він його проштовхнув, він його нав'язав Україні в переговорах!

Українським керівникам вторять імениті аналітики. Мовляв, високоморальні українські лідери пішли на угоду з дияволом заради інтересів власної країни. Дали хабар Путіну, допустивши його РУЕ до поставок російського газу в Україну, але при цьому добившись невисокої ціни для українських обивателів.

Сльози навертаються на очі, якщо представити цю картину: згнітивши серце і стримуючи гидливість, праведники Івченко та Плачков за директивою самого Ющенка допомагають організувати російському керівництву дерибан народного багатства РФ. Прибуток тепер буде осідати в РУЕ, а не в "Газпромі", зате в українських квартирах буде тепло, а в домнах Ахметова і Тарути - і зовсім гаряче.

Минулої неділі з'ясувалося: керівництву "Газпрому" властива чорна невдячність. Ну не хоче "Газпром" вважати, що таємничі сили, які стоять за РУЕ - рідні, російські. Чим ставить під сумнів героїзм міністра палива та енергетики і глави "Нафтогазу", які в історичну ніч 4 січня уклали мирову з росіянами на користь "РосУкрЕнерго".

У неділю глава правління "Газпрому" Олексій Міллер на одному з російських каналів заявив наступне: "Тут (у" РосУкрЕнерго ") з російського боку по структурі власності абсолютно зрозуміла і прозора картина. Те, що стосується української сторони, то вона в цьому спільному підприємстві представлена ??іноземним банком. І Росія неодноразово ставила питання про те, що було б правильним, якщо засновниками в цьому спільному підприємстві виступали "Газпром" і "Нафтогаз України". Керівник "Газпрому" додав, що його відомство готове відмовитися від РУЕ і брати участь в угоді безпосередньо. Ось таке кричуще недотримання конфіденційності з боку росіян.

Виходить, саме українська сторона винна в тому, що а) втягнула "Газпром" у спільний бізнес з анонімними особами, які сховалися за вивіскою "Райфайзена" б) перешкоджає спробам чесних росіян побудувати прозорий і зрозумілий бізнес. Іншими словами, на всі натяки українських лідерів на причетність "темної сторони" РУЕ до росіян останні відповіли впевненим і бадьорим "сам дурень!".

Звичайно, росіяни підступні. Звичайно, вони могли це підлаштувати, щоб перевести стрілки на українців. Однак тут є деякі нюанси, які свідчать зовсім не на користь святості українців.

"Газпром" вже давно говорив про те, що РУЕ - компанія, де половина належить українській стороні. Олександр Рязанов, заступник голови правління "Газпрому", ще 7 червня 2005 заявив наступне: "З приводу" Райффайзена "і" РосУкрЕнерго "... У нас сьогодні два засновники цієї компанії -" Райффайзен "банк і" Газпромбанк ". "Газпромбанк" - це дочірній банк "Газпрому", він представляє наші інтереси. " Райффайзен ", можна сказати, представляє інтереси України, бо вони вибрали засновником цю компанію ".

Фраза означає наступне: саме представники України є тими особами, які лобіювали (і, виходить, і зараз лобіюють) інтереси якихось таємничих приватних, але дуже українських осіб, які стоять за "Райфайзеном", через нього керуючи "РосУкрЕнерго". Знак оклику.

Ну, далі - лише нудні питання.

По-перше, чому досі екс-глава "Нафтогазу" Юрій Бойко не з'явився перед судом? Адже зі слів Рязанова, це саме він пролобіював участь тих тіньових 50% акціонерів в РУЕ в 2004-му році.

По суті, за розпорядженням Бойку не ввірений йому "Нафтогаз", а якісь особи отримали частину в надприбутковий бізнес з поставок туркменського газу в Україну та країни Європи. У наявності факт того, що упущена величезна прибуток для "Нафтогазу" і України. Чи то нинішня влада боїться чіпати Бойко, чи то він став невидимий для українських спецслужб, сховавшись республіканським прапором?

По-друге, чому серед нинішніх влада тримають триває, по суті, лобіювання інтересів РУЕ? Та причому настільки успішно, зусиллями вже не біло-блакитного Бойко, а "помаранчевих" переговірників? Адже тепер, після 4 січня, РУЕ контролюватиме поставку в Україну не лише всього туркменського, а й російського газу. Тобто ВСЬОГО імпортного газу. Та ще й з допуском на внутрішній ринок. Бойко може гризти лікті від заздрощів. Таких успіхів у просуванні РУЕ йому не вдалося досягти в складні часи режиму Кучми.

Ні, не можна сказати, щоб "Нафтогаз" і його керівник Олексій Івченко не здійснював ритуальних рухів тіла навколо РУЕ. Він і скорботне обличчя робив, коли його запитували про наявність незрозумілого посередника в газових потоках з Середньої Азії. Він і розводив руками - мовляв, що поробиш, "бандітська влада" уклала контракт з РУЕ! .. Не йти ж нам на юридичне самогубство - розривати договір і платити штрафні санкції.

Він навіть казав, що "Нафтогаз" бажає стати власником тих тіньових українських 50% в РУЕ, і що навіть звертався з таким проханням в "Райффайзен", до номінальних власникам.

Однак Вольфганг Путчек, директор цього самого "Райффайзена", особисто "спалив" Івченко. Путчек сказав, що "Нафтогаз" звернувся з пропозицією покупки акцій в серпні, і "Райфайзенбанк" відразу відповів, висловивши готовність зустрітися і провести переговори з цього приводу. Проте минуло вже чотири місяці, а від "Нафтогазу" - ні слуху, ні духу. Хотіли, але не змогли? Або зовсім не хотіли?

Напевно, в НАКу забули про бідну сирітку "РосУкрЕнерго" - компанії, від якої відхрещується і диктаторський режим Путіна, і ультрадемократічное уряд Ющенка, але яка робить такі вражаючі комерційні успіхи.