Виборчі війни. Діти війни

Перебуваючи в складі Радянського союзу, Україна була державою виключно робітників і селян. Робочим само, як і селянам, так, власне, як і всім людям, з часом властиво старіти. Ось і постаріли за 74 роки існування СРСР всі його робітники з колгоспниками.

Так що вже до року створення нашого улюбленого незалежної держави Україна, воно якось автоматично стало державою пенсіонерів.

У 1991 році новий гегемон і правда владу мав неподільну. Штати держорганів під зав'язку укомпоектовани партапаратчікамі і силовиками зі стажем (тобто просто старперов). Навіть комсомольська прошарок до годівниці допускається неохоче.

Закономірно, що війна з повсталої молоддю почалася дуже скоро.

Кінця ж їй не видно й досі. При чому, після вісімнадцяти років військових дій, поступаються за всіх фронтах і напрямах пенсіонерів стає все більш шкода. Зрештою, адже кількість активних "бійців-старперов" (або тримаються за свої посади до останнього, або йдуть на заслужений відпочинок відриваючи сотні тисяч пенсії) в їх середовищі значно поступається кількості мирних роботяг. Що в порівнянні зі старперов - сущі діти.

Наївні і нешкідливі діти війни ...

Дотепне молода держава Україна своїми "детями війни" називає престарілих громадян віком від 64 до 81 року, які до 01.09.1945г. не встигли відсвяткувати своє повноліття. Але чомусь по-батьківськи до них не відноситься.

Від фінансування кишенькових витрат своїх дітей надбавкою в розмірі 30% мінімальної пенсії, встановленому своїм же законом, ніби і не відмовляється. Але й не платить. З 2006 року ще.

Точніше: з 2006 року зовсім не платить, а з травня 2008 року кидає милостинею третину покладеної суми. А "діти" не дуже й бунтують. Тому що не всі з них і в курсі про покладених їм виплатах. Також, як і про кількох рішеннях Конституційного Суду, що зобов'язують виплачувати їм надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії повністю теж більшість з них ні сном, ні духом.

Дивом провідавши ж про них, і звертаючись до органів Пенсійного фонду, "діти війни" отримують ... однозначна відмова. І це дивно, оскільки слідуючи навіть не правовий, а елементарній логіці Пенсійного фонду у згаданій війні мав би зайняти сторону пенсіонерів.

Ще більш дивно це в умовах керівництва Пенсійним фондом дітьми "дітей війни" (згідно біографічних даних батьки Голови Правління ПФ Зарудного Олексія Борисовича народилися в 1937 і 1943 роках).

Отримавши настільки зрадницький відмову, найбільш рішучі "діти" (а на перевірку їх виявляється дуже небагато) звертаються до суду. Адміністративний. Розглядав суперечки за Кодексом адміністративного судочинства України. Позовна давність за яким дорівнює одному року. При чотирирічної заборгованості виплати надбавок ...

" Дітей війни "в Україні близько 8 мільйонів. Заборгованість Пенсійного фонду перед кожним з них (з урахуванням подачок з травня 2008 року) становить 5 324,40 гривень за період з 01.01.2006р. по 31.12.2009р. Разом 42595200000 гривень .

Але це ще сума теоретично оспорювана активними пенсіонерами. А ось частина її, по якій пройшов строк позовної давності - 33033600000 гривень .

А ще навряд чи будуть ще судитися "діти війни", покійні протягом цих чотирьох років. Скільки їх? Чисельність населення України скорочується в середньому темпі 5млн. человек/10лет Зрозуміло, смертність літніх людей при цьому становить не менше половини. Тобто в 2006-2009рр. померло близько 2 млн. чоловік, мільйон з яких - пенсійного віку. Навіть якщо для визначення числа "дітей війни" з них і цей показник розділити надвоє, то вийде, що за 4 роки за "мертвими душами" - більше двох з половиною мільярдів гривень. З них у 2009 році - 597 600 000 гривень .

Таким чином за 4 роки на пенсійне забезпечення державою вкрадено ой! - Зароблено більше тридцяти трьох з половиною мільярдів гривень.

Усі минулі в цей період вибори, ця сума, звичайно, не покривають. Але підмогою служать чималим, чи не так?

І все - на тлі тотальних обіцянок Уряду * підняти рівень пенсійного забезпечення в країні і його вмінням знаходити гроші для дострокових виборів без збільшення бюджетного дефіциту скрібши невідомо з яких засіках.

У колишні часи, ще до Радянського періоду, всі переказували випадки з життя прийнято було називати анекдотами. Без поділу на дотепні і не викликають сміху. У сучасному світі відбір на звання анекдоту посилився і чийсь сміх є необхідною умовою анекдотичності випадку.

А тут: безумовно хтось над випадком з "дітьми війни" сміється. Жорстоко, нелюдяно, але (судячи по триваючим невиплат) - нестримно. І заразливо. Іноді викликаючи навіть щирий "дитячий" сміх.

Ось до цього, до речі, і випадок з життя.

З життя "дітей війни" рішучих.

Звернулися до суду про стягнення не річний заборгованості (виходячи з терміну позовної давності), а за всі 4 роки. І з клопотанням строк позовної давності відновити. Зрозуміло, захоплення це в Пенсійному фонді викликати не могло. А заперечення - могло. І викликало.

Ось суддя і цікавиться: "Чим обгрунтовуєте своє клопотання, позивач?"

"Ну, як же?! Пропуск мною терміну неумишлен. Я про яку належить мені надбавку не знав. Пенсійний фонд знав. Але не тільки не платив, але навіть не проінформував мене про вознікнувшіх у мене право на цю надбавку. Хоча був зобов'язаний зробити і те і інше! "

"Небачене нахабство! Чому це ми повинні про щось Вас попереджати? "- Відразу скидаються дивом присутні на засіданні представники ПФ.

"Так за законом. До функцій Пенсійного Фонду віднесено, цитую: " проводити в рамках своїх повноважень інформаційно-роз'яснювальну роботу серед населення "," інформувати громадськість про свою діяльність "- відповідає добре підготовлений позивач. Таких не люблять. Ні відповідачі, ні судді.

"Абсурд! По-перше це функції Пенсійного фонду, а не його підрозділів. А, по-друге, що ж, з цього приводу кожного додому листи розсилати?! "- Закликає відповідач розділити справедливе обурення і суддю.

"Так, на будинок. А якщо Ви вважаєте, що це функції центрального апарату, а не Ваші, то нехай звідти здійснюється розсилка. Для мене це не принципово ", - незворушний позивач.

"Ви що ж, вважаєте, що там, займатися нічим? Може Вам і за підписом Голови правління Фонду? "- Задихається від обурення відповідач.

"Хоча б і так!"

"По суті, будь ласка", - зауважує початківець дратуватися суддя.

"А по суті - ось!" - Простягає два примірники листа українською мовою позивач.

"Шановний (а) ... Ви отримали свої пенсію за грудень. І, ймовірно, у Вас виникли питання - чому саме такий її розмір, і взагалі, як розібратися, що робиться з пенсіями останнім часом? Щоб роз'яснити, пишу Вам цього листа.

Нещодавно Верховною Радою України прийнято Закон про підвищення соціальних стандартів. Представники Партії регіонів кажуть, що цей Закон начебто б повели-чивает всі пенсії на 75 гривень і більше. І ми знаємо, що Ви очікували такого підвищення.

Коли ж Пенсійний фонд порахував пенсії за цим Законом, виявилося, що понад 6 млн. пенсіонерів отримають лише 60 копійок доплати, а майже у 6 млн. пенсіонерів пенсії не тільки не збільшуються, а навпаки, повинні б зменшитися.

Прийнятий Закон не передбачав збереження доплати, яка була встановлена ??Урядом. Не зважаючи на це, Уряд під керівництвом Юлії Тимошенко, який під час кризи зміг встановити цю доплату, зберіг її для Вас і зараз. Таким чином, розмір Вашої пенсії з урахуванням цієї доплати складає з 1 листопада 2009 року ... гривень.

Зараз Уряд працює над тим, щоб уже в січні наступного року в черговий раз підвищити розмір пенсій.

Про таке підвищення ми Вас обов'язково проінформуємо ...

З повагою, Голова правління О.Зарудний ".

Позивач, вичікувально посміхаючись, дивиться на суддю. Після ознайомлення з листом суддя підіймає погляд на позивача і не може не розсміятися. Те ж відбувається і з ... представником підрозділи Пенсійного Фонду.

І всі вони абсолютно щирі. І веселі. І у всіх трьох все добре.

... Тобто: у судді; у відповідача; і у Голови правління Пенсійного фонду ...

Ось і весь анекдот.

Мораль? Але ж, на відміну від байки, мораль в анекдоті не обов'язкова. Точніше: вона завжди присутня незримо. І навіть у кількох альтернативних варіантах. Щоб вдумливим було з чого вибирати.

Варіант 1 (зовсім песимістичний).

У Пенсійному Фонді все нероби, злодюги, правові нечеми і нігілісти. А Голова правління ще й на передвиборній кампанії на подібних листах зловчився заробити хо-о-Зрошуючи копієчку!

Варіант 2 (пооптімістічней).

У Пенсійному Фонді все нероби і правові нечеми. Крім Голови Правління . Бо в цій структурі тільки він (в т.ч. і як співавтор книги чотирирічної давності "Пенсійний фонд України. Організаційно-правові та соціально-економічні засади функціонування") знає її функції та обов'язки. І буквально горить на роботі, відсапуючись за весь його величезний штат.

Тому (що закономірно) - багато працюючи, і заробляє він о-о-дуже багато. А все інше - суцільний наклеп. На людину, безвинного, як дитя. Війни. Передвиборчо-виборчої ...

Після якої, у разі невдалого для його альма матер результату, так можливий вдячний притулок у скромних, але затишних політичних нішах вже існуючих політичних партій "Діти війни" або "Діти війни" НПУ "... За вибором.