Віктор Балога: Президент не займається бартером. Частина 2
Нещодавно вперше відбулася політрада Блоку Юлії Тимошенко. Прийнята стратегічна лінія, зокрема, полягає в наступному: підтримка скасування конституційної реформи; активізація роботи щодо прийняття проекту № 3207 і проведення дострокових місцевих виборів; дострокові вибори до Верховної Ради; закріплення імперативного мандата, принаймні на рівні місцевих рад. Як ви ставитеся до такого підходу?
- Все, що я можу вам сказати сьогодні, так це те, що я за імперативний мандат в усіх органах місцевого самоврядування. Взагалі, у представницькій владі знизу доверху має бути імперативний мандат. Цей подушний "дерибан" і відсутність аполітичною культури наших мужів у парламенті спотворює не тільки їх вигляд, а й обличчя держави, суспільство якого хоче бачити його демократичним. Ти став депутатом - неси хрест і думай про те, як тобі відповідально реалізувати обіцяне перед виборами.
Про решту я б сьогодні не хотів говорити. Не хочу давати оцінок БЮТу, вважаючи, що вони мають право на рішення. Тим більше що Юлія Володимирівна заявила про намір боротися за пост президента в 2009 році. Це також елемент, який свідчить про її відданості ідеї посилення президентських повноважень. БЮТ вправі надіслати до Конституційного суду звернення своїх депутатів, але останнє слово буде за суддями.
- Я не буду питати вас, коли ви востаннє бачилися з паном Медведчуком. Знаю, що бачилися. Навіщо?
- Я зустрічаюся з багатьма політиками. У цьому немає нічого дивного.
- Віктор Іванович, у мене більш конкретне питання. Деякі джерела стверджують, ніби ви зустрічалися з колишнім головою адміністрації Кучми, оскільки вас хтось переконав, що саме за Медведчука адміністрація працювала найбільш ефективно, і ви переймаєте досвід. Інше джерело натякає, що контакти з Медведчуком, який має певні позиції в Конституційному суді, - це необхідність, викликана президентською потребою мати більшість у цьому органі. Яка з версій більше відповідає дійсності?
- Я не переймаюся скасуванням конституційної реформи і формуванням математичного більшості в Конституційному суді. Це по-перше. А по-друге, ніколи не вважав, що в часи Медведчука адміністрація була ефективною. Зрештою, історія довела це, як і те, що ніколи адміністративними методами не можна досягти перемоги. Я в цьому впевнений як людина і як керівник. Методи роботи Медведчука нам суттєво "допомогли" перемогти в 2004 році.
- Так навіщо ви з ним зустрічаєтеся?
- Це жест ввічливості. Хотів віддати його особистий спортивний тренажер, який припадає пилом у моєму робочому кабінеті.
- У президента з прем'єром у новітній, більш ніж тримісячної історії їх спілкування були різні етапи. Якщо двом політикам не вдається знайти платформу для більш-менш конструктивної і злагодженої роботи, а Конституційний суд надасть своїм рішенням право президенту розпустити парламент, то чи можливі дострокові вибори у Верховну Раду?
- Я можу припустити все. Тому перш за все прем'єр-міністру потрібно думати про консолідацію, яка здатна додати авторитету і ефективність його уряду. Президент уважно спостерігає за цим процесом - якщо буде явний дисбаланс у владі, а у відносинах стане домінувати конфронтація і формування моделі тоталітарного впливу, то можливо все.
Відомо, що в рамках затвердженого плану заходів з виховної роботи щодо президентських міністрів заступник генерального прокурора Ренат Кузьмін склав протокол про корупцію відносно Юрія Луценка. Наскільки я розумію, мова йде про невмотивовану роздачу високих звань і понад 160 одиниць зброї.
- Ви не помиляєтеся ні з мотивацією складеного акта, ні з формальним приводом. Немає сумніву в тому, що Ренат Кузьмін виконує замовлення. Його завдання - політично дискредитувати пана Луценка. Нехай пан Кузьмін, перш ніж робити такі дрібні подряпини на політичній фігурі Юрія Луценка, проаналізує, скільки видавалося зброї з 1994-го по 2004 рік. Нехай складе акти про корупцію на тих міністрів, яких уже немає, які є, але ховаються за межами України. А коли це зробить, нехай порівняє масштаби. Я переконаний, що акт, складений щодо дій Луценка, не має жодних перспектив, оскільки це політичне замовлення і реалізується він людиною, якій не місце в органах прокуратури.
- Чи не вважаєте ви, що це акт "подвійного призначення"? Додаткова мета - це президент, який за поданням міністра своїми указами присвоює генеральські звання. Крім того, в Генпрокуратурі кажуть, ніби майже половину зброї Луценко видавав за особистими записками президента.
- Немає там ніяких розпоряджень президента. Це компетенція міністра, кого нагороджувати зброєю. Серед інших пістолет отримав і я. Тут немає ніяких порушень. Мине кілька днів, і ви побачите, як ця мильна бульбашка лопне.
- Віктор Іванович, президент, м'яко кажучи, не дуже схвально відгукнувся про якість діяльності генерального прокурора. Які у нього плани щодо Медведька?
- Генпрокурор на роботі. Напевно, працює. Але він сьогодні деморалізований: шарахається і не знає, що робити. Конституція і Закон "Про прокуратуру" - чіткий дороговказ. Саме цим і треба генеральному прокурору керуватися в своїй роботі, а не слухати, що у нього просять і проти кого порушувати кримінальні справи, а щодо кого - навпаки припиняти. Кого перевіряти, кого не перевіряти. Ми ж бачимо, як виконуються замовлення щодо помаранчевих міністрів, як вишукуються крихти. Дивно, як це в Міністерстві економіки і Міністерстві з надзвичайних ситуацій, де шукали з величезною лупою, не знайшли до чого причепитися. Я переконаний, що нічого серйозного щодо будь-кого з наших міністрів, які працювали в помаранчевому або працюють у нинішньому уряді, не знайдуть. Тому що нічого немає. Знову ж, пані Корнякова чітко виконувала політичні замовлення, перевіряючи лише певні міністерства. Ми ознайомилися з актами перевірок і побачили, що крім замовлення там нічого немає, зате є очевидне замовлення. Я ж не можу сказати, що ці перевірки замовила Тимошенко, - це було б смішно. А хто їх замовив? Це не секрет - керівництво уряду. Такі дії не додають йому плюсів. Це не та практика, яка допоможе зближенню керівників різних гілок влади й оздоровленню атмосфери в політикумі. Медведько або буде дотримуватися своєї функції гаранта законів (а він є останньою інстанцією перед судом), або йому доведеться прийняти рішення і піти у відставку, оскільки він фактично дестабілізує ситуацію в українському суспільстві. Ми це добре розуміємо.
Президент свого останнього слова в цій ситуації не сказав. Він двічі зустрівся з генеральним прокурором і підкреслив: "Я даю вам можливість виконувати свої обов'язки відповідно до закону про прокуратуру". Вважаю, не потрібно багато часу для того, щоб зрозуміти, прислухався Медведько до слів президента чи ні. Він буде ефективно і незалежно керувати колегією або, як зараз, дозволяти виконувати замовлення тих чи інших осіб.
- Ви знаєте, недавно я дійшла дещо парадоксального висновку: одним з головних бар'єрів на шляху відновлення авторитаризму в Україні є високий рівень корумпованості правоохоронних органів. Для людей з грошима не так вже й складно розірвати ланцюг, вертикаль виконання замовлення. Постраждати можуть тільки ті, кому нічим платити. А ті, у кого є гроші, навіть якщо вони знаходяться в опозиції, можуть домовитися з будь-якою ланкою, і струм замовлення згори просто не пройде. І суди тут у пригоді стануть. Розклад правоохоронних органів разом з судовою гілкою влади - це та субстанція, в якій загрузнуть спроби відродити авторитаризм або ввести диктатуру.
- Якоюсь мірою я з вами погоджуюся, оскільки такий підхід є елементом сьогоднішніх стосунків. Часто цей механізм працює. Але ви знаєте, я не можу повністю погодитися з цією тезою про суди. Скільки за Кучми говорили, що суди корумповані. Але саме суд відіграв визначальну роль в українській історії. І зараз ця гілка влади починає активно відігравати одну з головних ролей у запобіганні відродження авторитаризму. Поодинокі випадки адміністративного впливу на суди ще можливі. Але часи змінилися, і я переконаний, що сьогодні суди почали працювати якщо не ідеально, то набагато краще, ніж раніше.
- Така ваша позиція означає, що ви знайшли контакт із суддями?
- Ні, це неможливо, оскільки їх десятки тисяч. Просто я хочу сказати, що є й інші запобіжники відродженню авторитаризму в Україні.
- Не буду сперечатися. Продовжимо розмову. Верховний суд, розглянувши справу повернення Піскуна на посаду генерального прокурора, може прийняти досить прогнозоване рішення. Але це відбудеться в тій ситуації, коли позивач матиме гарантію, що президент своїм указом відновить його на посаді. У секретаріаті президента розглядають можливість третього пришестя Святослава Михайловича?
- Це запитання не до президента і не до глави його секретаріату.
- Чому? Президент може, виконуючи рішення суду, своїм указом поновити Піскуна на посаді.
- Так, він є гарантом Конституції і повинен діяти за законом. Але бажано до питання, порушеного вами, не повертатися. Піскун-3 для політикуму буде шкідливим і смішним. Але життя - це інтрига. Втім, не на кожну інтригу президент може впливати. У цій ситуації слово має бути виключно за судом.