Олексій Івченко: "Мене ніхто не знімав, не знімає і знімати не буде ..."

Якби "Дзеркало тижня" знало, що для того щоб довести непорядність Олексія Івченка, потрібно було не добувати заховані від уряду і програшні для України угоди і протоколи, а всього лише розповісти, що Івченко за гроші "Нафтогазу" купив собі "Мерседес" останньої марки. Якби "ДТ" знало, що для того щоб довести його неспроможність як парламентера і примітивну цинічність як політика, потрібно не детально звіряти заяви Івченка і спростовують їх слова його опонентів - "Газпрому" і Туркменбаші, а просто взяти у глави НАКу коментар з приводу ситуації з "Мерседесом", в якому він на всю країну розкрився у всій красі.

Якби "ДТ" знало, що президента України обурить лише "мерседесовая" історія, то докладно не розписувало б, як НАК під керівництвом Івченка неухильно рухається до фінансового краху.

Але ми всього цього не знали. Більш того, усвідомлювали, чому людину з таким рівнем компетенції - всупереч позиції майже всього уряду, прем'єр-міністра і опозиції - президент продовжує тримати на цій посаді.

Історія з "Мерседесом" і проходженням Івченка в депутати за списком "Нашої України" допомагає президенту частково розв'язатися з історією головування Івченка. А при адекватному виборі наступника на пост глави НАКу - зберегти й існуючі газові схеми.

Відео дня

"Мерседес" проданий. Івченко майже у відставці, але колосальні проблеми залишилися.

Після того, як "ДТ" (і мало хто наші однодумці) настійно звертало увагу на непрозорість належить державі на 100% Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", на її дедалі зростаючу зовнішню заборгованість за кредитами і масу інших прийдешніх неприємностей, 27 грудня минулого року президент Віктор Ющенко вряди-годи теж перейнявся справами НАКу і видав указ, в якому наказувалося, зокрема, провести спільну перевірку "Нафтогазу" силами СБУ і ГоловКРУ. Предмет інтересу - ефективність використання кредитних коштів, отриманих НАКом в 2004-2005 роках.

Піднімаючи тему не точково, а в концентрованому вигляді, "ДТ" предметно задавалося питанням: "Хто і чим відповість за кредитами НАК" Нафтогаз України "? (Див. № 6 від 18 лютого 2006 року). І вже тоді ми описали основні нюанси кредитно-дискредитуючої біографії "Нафтогазу".

А вже 7 березня глава СБУ Ігор Дріжчаний направив президенту Віктору Ющенку листа з більш докладною розповіддю про фінансово-кредитному положенні найбільшої національної нафтогазової компанії. У листі, складеному за результатами перевірки КРУ і СБУ, зокрема, значилося:

"За вказаний період НАК" Нафтогаз України "було залучено в 7 банках-нерезидентах та 5 банках-резидентах кредитних коштів на суму 20 197,2 млн. грн., В тому числі довгострокових кредитів - 9484,2 млн. грн. і короткострокових кредитів - 10 713 млн. грн.

Для довідки: банками-нерезидентами виступили "Банк зовнішньоекономічної діяльності СРСР" Внєшекономбанк "(м. Москва) в розмірі 100 млн. доларів США; "Deutsche Bank AG" - два транші по 300 млн. доларів США, права вимоги за якими переуступлені компаніям "Linton Сарital Ltd." (М. Лондон) і "Раrbeck Capital Ltd." (М. Лондон); Англійська публічна обмежена компанія "Standard Bank PLС" (м. Лондон) - 200 млн. доларів США; "Standard Bank London Limited" (м. Лондон) - 500 млн. доларів США; "Depfa Investment Bank Limited" (Кіпр) - 220 млн. доларів США; ВАТ "Альфа-Банк" (м. Москва) - 40 млн. доларів США.

Кредитні ресурси залучалися НАК "Нафтогаз України" для поповнення обігових коштів і проведення розрахунків за отриманий імпортний природний газ. Позики надавалися банками-нерезидентами під заставу всіх активів компанії, а банками-резидентами - під заставу майнових прав на виручку від реалізації природного газу.

Аналіз фінансово-господарської діяльності НАК "Нафтогаз України" вказує, що компанія залежала від довгострокових зобов'язань у 2004 році на 58,3 відсотка, а в 2005 році на 97,6 відсотка. За користування кредитними коштами протягом 2004-2005 років НАК "Нафтогаз України" було сплачено відсотків на загальну суму 320,6 млн. грн. або 62,1 млн. доларів США.

Через дефіцит власних оборотних коштів НАК "Нафтогаз України" не в змозі виконувати зобов'язання за рахунок власних активів без зовнішніх запозичень, що ставить компанію в залежність від кредиторів і не дає можливості для розширення виробництва і своєчасного погашення боргу .

З урахуванням викладеного загальне фінансово-економічний стан НАК "Нафтогаз України" є кризовим і оцінюється як нестабільний.

Внаслідок отримання НАК "Нафтогаз України" кредитних коштів понад передбачених фінансовим планом лімітів створено передумови для визнання її банкрутом та стягнення активів на користь позичальників або інших кредиторів.

Виходячи з вищевикладеного, Служба безпеки України вважає за доцільне:

- Ввести обов'язкове узгодження питань отримання НАК "Нафтогаз України" позик і їх умов з Мінфіном, Мінекономіки, Мін'юстом України;

- Мінпаливенерго України терміново розробити комплекс заходів з фінансового оздоровлення компанії ... ".

Варто зауважити, що спрямований президенту варіант листа І.Дріжчаного дечим відрізнявся від початкового проекту: в ньому, наприклад, пропонувалися конкретні кадрові зміни в керівництві "Нафтогазу" ...

13 березня президент доручив прем'єру Ю.Єханурову "Провести поглиблений аналіз стану справ НАК" Нафтогаз України "і розробити дієву програму її фінансового оздоровлення".

Прем'єр, у свою чергу, 15 березня доручає поіменно дев'яти держчиновникам, включаючи главу Мінпаливенерго - І.Плачкова, Мінекономіки - А.Яценюка, СБУ - І.Дріжчаного, ФДМ - В.Семенюк, а також О.Івченко, "згідно з вимогами доручення президента Україна провести поглиблений аналіз стану справ НАК "Нафтогаз України" і внести узгоджені пропозиції про поліпшення фінансово-господарського становища компанії ... Термін - до 6 квітня 2006 року ".

Наскільки я розумію, глава СБУ ще до цього зробив усе від нього залежне. Глава Мінпаливенерго І.Плачков - явний союзник свого колишнього заступника і голови "Нафтогазу" О.Івченко. Так що, схоже, "оздоровчими" заходами в "Нафтогазі" займався не хто інший, як сам О.Івченко. В результаті чого, треба думати, в Кабмін і потрапили ті самі основні зведені фінпоказники - замість очікуваного фінансового плану укупі з узгодженими пропозиціями про поліпшення фінансово-господарського становища компанії.

А покращувати в "Нафтогазі" явно є що. Не дарма ж 19 квітня розгляд фінансового плану цієї компанії на 2006 рік так нічим крім скандалу з Віктором Пинзеником і не закінчилося - "на доопрацювання".

Після провалу фінплану НАКу його глава О.Івченко, не особливо вибираючи вирази, заявив: " Слухайте далі позицію Пинзеника і той пронос, який він несе в ефір. Міністр фінансів не повинен такого робити ". Словом, пан Івченко у своєму репертуарі. І ніякі доводи міністра фінансів не справили на нього належного впливу. Тим часом В.Пинзеник, крім критики "основних фінпоказників", також підтвердив, що у "Нафтогазу України" дійсно існує проблема касових витрат, оскільки його доходи і витрати не збігаються в часі. Однак у такому випадку рух коштів має бути відображено у відповідних документах. "Я хочу бачити місяць: доходи, витрати, рух коштів. Ми бачимо касові розриви і тоді розуміємо, на який період, в яких сумах потрібно їм дати дозвіл на отримання кредиту ", - сказав В.Пинзеник.

Крім того, Мінфін заявив, що в принципі буде міняти свій підхід до фінансових планів як НАК, так і інших держпідприємств.

Але провал на Кабміні фінансового плану НАК "Нафтогаз України" - це тільки вершки. Корінці ж, а точніше, проблеми зариті не під ліхтарем, а в тіні методів роботи компанії. Згадайте, адже жоден аудит фінансово-хозяйтвенной діяльності НАКу з моменту її створення в 1998 році не був завершений. Чому? Тому що аудитори повинні аналізувати надані їм документи, бухгалтерську звітність, договірну базу. А хто ж їм це в повному обсязі показував?! Та ні в життя! Хоча, за великим рахунком, НАК "Нафтогаз України" - це давно не системна компанія (тобто ніколи нею не була!), А система розбазарювання, якщо м'яко висловлюватися, коштів цієї компанії (держкоштів). Оприлюднені на 19 квітня 780 млн. дол боргу НАКу - про що це говорить?

Ну хто, наприклад, розповість, що в НАК (це при середній-то зарплатою в 15 тис. грн., Не враховуючи зарплат керівництва) існує і своєрідний другий фонд системного заохочення? Можна було б порадіти за співробітників компанії, але це стосується тільки апарату НАКу і явно не всіх. А переноситься все на витрати компанії і, відповідно, на вартість газу та послуг з його видобутку, транспортуванні і т.д.

Є у НАКу таке скромне, на перший погляд, дочірнє підприємство (ДП) "Нафтогазобслуговування". У його віданні - автопарк НАК. Але це тільки квіточки. Мотивуючи тим, що компанія перебуває в податковій заставі, НАК безпосередньо машини не купує. Купують його дочірні підприємства й підрозділи. А "Нафтогаз" у них все це добро орендує - за нормальними цінами, навіть дуже нормальним - 93 млн. грн. за 2005 рік (за ці гроші можна було придбати 40 роллс-ройсів з помірним "фаршем"). Хоча, якщо розібратися, то орендує НАК усе це сама у себе. Але списує на витрати. І це тільки оренда. Наприклад, оренда нового-проданого "Мерседеса" О.Івченка обходилася б компанії по суті ним же і володіє в 45 тис. грн. на місяць. А вже обслуговування ... За простий огляд новенького авто НАК легко викладала по 5 тис. дол

З компанією "Нафтогазпостач" О.Івченко, схоже, теж так і не розібрався. А навіщо? Ну хто ж перевірить, за якими коефіцієнтами ця "донька" продає НАКу часто вже дуже старе обладнання? І хто перевірить, що ізоляційний шар на укладаються трубах вдвічі тонше покладеного, заявленого та сплаченого НАКом?

Як ніхто толком не перевірить і того, скільки газу реально використовується в країні, а скільки по-старому списується на втрати і т.п. Чому у споживачів і продавців газу в Україні баланс "не танцює"?

Є ще багато дивовижного в НАКу, про що й не чули наші мудреці ...

Найбільше дивацтв у зовнішньоекономічній діяльності "Нафтогазу". Приміром, днями як завжди емоційно О.Івченко запевняв усіх, що НАК регулярно отримує туркменський газ. Мовляв, жодних проблем з поставками. Забув тільки додати, що постачальник один - "РосУкрЕнерго", якому НАК уже заборгував пристойну суму. Правда, глава "Нафтогазу" факт боргу теж заперечує і вірить у надійність єдиного для України газопостачальника ...

За нашою ж інформацією, все не так райдужно, як описує О.Івченко. А точніше - зовсім навпаки. І туркменський газ в Україну не надходив у першому кварталі, і з "РосУкрЕнерго" українська сторона значною мірою не розрахувалася. Більш того, і "Газпром" в особі заступника голови правління О.Медведєва заявив про можливе підвищення цін на газ. І "РосУкрЕнерго" не виключає, що з червня ціни для України можуть змінитися. Незважаючи на це, Івченко не бачить передумов і підстав для підвищення ціни і посилається на підписані угоди й договори. Можливо, до зими росіяни, зокрема з "РосУкрЕнерго", і не стануть вживати радикальних дій, а от ближче до холодів вони точно нагадають: "Зима ...".

У січні 2006 року це магічне слово послужило аргументом для Івченка, Плачкова і Єханурова, щоб виправдати підписання 4 січня тристоронньої угоди (і наступних доповнень до контрактів, у наявності яких майже два місяці ніхто не зізнавався) між НАКом, "Газпромом" і "РосУкрЕнерго" . Аргумент страусовий, але іншого не знайшли ... Компетентні експерти стверджують: якщо терміново в керівництві та методах керівництва НАК не відбудуться принципові зміни, то нічого відіграти вже буде не можна ...

За оперативними даними, структури, афільовані з "Газпромом", виявляють системний інтерес до концентрації у своїх руках зовнішньої заборгованості НАКу. Якщо це вдасться росіянам, то не виключено, що вже наступного січні (якщо не раніше) від України "Газпром" з тим же успіхом і під тим же приводом зажадає вже газотранспортну систему України. Грунт росіяни для цього готують давно й системно. А що дадуть відповідь їм українські чиновники від газу? Як би не те ж, що в минулому січні: "Зима - треба щось робити. Люди мерзнути не повинні ". І тоді у мене питання: а що будете віддавати в січні 2008-го? Підприємства? Так до того часу через СП "Укргаз-Енерго" і "РосУкрЕнерго" найліквідніші підприємства в Україні вже фактично будуть управлятися цими або через ці компанії - з допомогою регулювання цін на газ ...

У самому кінці лютого, до того, як Антимонопольний комітет України ще не побачив у СП "Укргаз-Енерго" (створеному 2 березня НАКом і "РосУкрЕнерго") майбутнього монополіста на вітчизняному ринку газу, а НКРЕ не видала йому ліцензію для торгівлі газом, ситуація не була настільки загрозливою. З "РосУкрЕнерго" тоді ще можна було боротися за вітчизняний ринок і українських виробників. Тепер же все набагато складніше. Мережа посередників у реалізації газу СП "Укргаз-Енерго" обчислюється тисячами. І плювати їм, що в ліцензії значиться річна квота трохи більше 5 млрд. кубометрів газу: решта 25 млрд. з 30 млрд. обсягу саме через мережу посередників і реалізується. Так що справа за малим ...

У своєму першому інтерв'ю "ДТ" тоді ще недавно призначений главою НАК Олексій Івченко заявив: "На базі" Нафтогазу України "я хочу показати, що таке державний менеджмент і як держава повинна заробляти гроші" (див. "ДТ" № 10 від 19 березня 2005 року). Та вже, показав! Представлений на Кабміні проект фінплану на 2006 рік довів: НАК перетворилася на засіб заробляння грошей для обмеженого кола наближених і найчастіше теж обмежених ... жагою наживи осіб. А держменеджмент звівся до безкарності та вседозволеності керівництва "Нафтогазу".

Так що, пан Івченко, прощайте: іншої дороги, як за депутатською недоторканністю в парламент, у вас просто немає.

І буде зовсім не смішно, якщо депутат О.Івченко очолить ПЕКівський комітет у новому складі Верховної Ради. Значить - мало що змінилося ...

"Я поки що нікуди не збираюся", - повідомив Івченко на прес-конференції в п'ятницю. Він уточнив, що його рішення про відхід з НАКу залежить від того, хто очолить новий уряд. Іншими словами від того, вдасться йому зберегти діючу газову схему незайманою чи ні?

***

Щоб розставити всі акценти в суперечці Мінфін-НАК щодо фінансових показників останньої, "ДТ" звернулося за коментарем до міністра фінансів України Віктора Пинзеника. - Віктор Михайлович, після первинного розгляду фінансового плану НАК "Нафтогаз України" ви сказали, що ніякий це не фінансовий план компанії. Чому ви так вважаєте? І що тоді розглядав Кабмін на засіданні 19 квітня?

- НАК "Нафтогаз України" представив уряду, як вони це називають, основні фінансово-економічні показники. А закон передбачає, що постановою уряду має затверджуватися саме фінансовий план, а не основні фінансово-економічні показники НАКу. Виписано й чіткі критерії складання такого плану. Нічого подібного НАК не потрудилася надати. - Тому ви як міністр фінансів були проти затвердження такого документа?

- Безумовно, це позиція Міністерства фінансів і вона цілком вмотивована - адже фінансового плану у "Нафтогазу України" немає. - Але крім цього, якщо не помиляюся, ви знайшли розбіжності навіть у тих показниках фінансової документації, яка була надана "Нафтогазом". У чому вони полягають?

- Якщо дивитися на фінансові показники НАКу і на те, як вони складаються, то очевидно, що доходи і витрати не коригуються. У зв'язку з цим виникає закономірне питання: що вважати доходами, а що - витратами? - Тоді поясніть, будь ласка, як вважаєте це ви, а як НАК?

- Проблема тут не в мені і не в НАКу. Тому що коли планують доходи і витрати будь-якої компанії, тобто будь-якої підприємницької діяльності, то уявляють, які витрати необхідні на виробництво і які в результаті очікують отримати доходи. В Україні, на жаль, часто це не зважають. І не тільки в НАКу, просто в цій компанії це проявляється в найбільш критичному розмірі. У них є доходи і є поняття витрат, тобто бажання витратити те, чого немає.

Якщо зіставити витрати і доходи з операційної діяльності НАК (Чим "Нафтогаз" займається? Здобиччю газу, нафти, транспортуванням, зберіганням і продажем газу) навіть за першим наданим компанією "планом", то в результаті надання послуг з транспортування, закупівлі і видобутку газу і його продажу виходить 500 млн. грн. прибутку. А виручка "Нафтогазу" становить 48 млрд. грн. Але це не виручка НАК, тому що в цій сумі присутній ПДВ. А ПДВ - це не доход "Нафтогазу". Якщо відняти суму ПДВ, виходить 36,7 млрд. грн. Витрати НАК позначив цифрою в 37,2 млрд. грн. Різниця - 500 млн.! Питається: так звідки тоді збитки, які НАК "нарахував" собі у сумі 8,2 млрд. грн.?! - Ви можете пояснити - звідки?

- Я і намагаюся це зробити. Хоча відповідь, мені здається, проста: бажання витрачати більше, ніж можна собі дозволити. Адже як працює нормальний бізнес і на Заході, і в Україні? Є ресурс - роблять інвестиції, немає ресурсу - простягають ніжки по одягу. "Нафтогаз України" не має ресурсу і при цьому хоче купити ... - Наприклад, "Мерседес" S-класу вартістю 215 тис. дол ...

- Ця історія стала публічною, і, можливо, це непогано. Але є і більш суттєві наміри НАК. Не маючи ресурсу, ця компанія планує інвестувати за рубіж 2 млрд. грн. З яких джерел? З прибутку в 500 млн. плюс амортизаційні відрахування?

Далі, капітальні вкладення. Торік їх у "Нафтогазу" було 3,6 млрд. грн., А цього року хочуть інвестувати 6 млрд. - Мабуть, О.Івченко знову розраховує на кредити ...

- Але де ж нормальне планування бізнесу компанії? Якщо навіть невідомо, чи є сенс у зазначених іноземних інвестиціях, і незрозуміло, у що конкретно вкладати. Просто називається сума планованих інвестицій без чіткого надання інвестиційних проектів. Було, наприклад, пропозиція вкласти в Росію 800 млн. дол нібито для покупки якоїсь нафтовидобувної компанії. Але потім в тій же Росії потрібно було ту ж нафту купувати: вона ж таки не буде безкоштовною! Там діятиме експортне мито, як і на будь-які інші поставки. Значить, купувати нафту, видобуту придбаною компанією, усе одно доведеться по 400 дол Звідси у мене просте питання: навіщо тоді витрачати 800 млн. дол? - А що стосується 400 млн. дол інвестицій в Об'єднані Арабські Емірати?

- Якщо я не помиляюся, там значилася сума в 1,922 млрд. І та ж проблема, що і в РФ, тільки ще, напевно, плюс нюанси місцевого бізнесу від нафти і газу. - Віктор Михайлович, тепер що стосується взятих НАКом торік багатомільйонних кредитів. Представляв НАК чіткі проекти, ТЕО використання і повернення кредитів?

- Я з ними не знайомий ... - Наскільки я знаю, ще торік Мінфін ініціював прийняття постанови Кабміну, в якому передбачалося узгодження всіх кредитних угод для таких компаній, як "Нафтогаз України", які є на 100% державними, і тих, у яких державі належить 50 та більше відсотків акцій у статутному фонді. Чим викликане таке вимога і чому цю постанову досі не прийнято?

- Дійсно, Міністерство фінансів ініціювало прийняття такої постанови. Деякі пропонували залучити до цього процесу й інші зацікавлені міністерства. Ми не заперечували. Але, на жаль, постанова так і не було прийнято: нас не підтримали. Торік Мінфін намагався вимагати надання кредитних угод на стадії розробки та погодження, в тому числі і від НАКу. Але до підписання жодне кредитну угоду нам на узгодження подано не було ... - НАК просить відстрочки платежів до бюджету на півроку. Мінфін - проти. Чому?

- Для початку ми запропонували "Нафтогазу" скоротити розрив між реальними доходами і планованими (необгрунтованими) витратами, включаючи інвестиції в різні компанії. Тобто скоротити його на 6 млрд. грн. "Нафтогаз" з цим не погоджується. Більше того, він при цьому ще не хоче платити і податки в бюджет. Але ж при фінансовому плануванні вони вже вносяться в план компанії. Ми згодні були піти на податкові пільги, але за умови скорочення витрат "Нафтогазу". Проте НАК хоче і непомірні кредити взяти, а при цьому ще й податки не платити. - "Нафтогаз" упирає на те, що у зв'язку з ліквідацією нульової ставки ПДВ на газ у нього саме й виникає тимчасовий розрив у платежах до бюджету. Мовляв, перш діяла нульова ставка ПДВ і такої проблеми не було ...

- Нюанс у тому, що ПДВ - це податок не з компанії, а зі споживача, який повинен би відразу йти до бюджету. Це не доход НАК. Дохід "Нафтогазу" - ціна газу. Технологічно компанія сплачує цей податок при продажу газу, але ПДВ не входить у ціну енергоносія, а нараховується понад неї, тому й не належить НАК. Він далі переноситься на споживачів, наприклад, на меткомбінати. Ті експортують продукцію, і держава їм відшкодовує ПДВ, вони, в свою чергу, перераховують суми цього податку НАК. Але "Нафтогаз" держбюджету не повертає цей податок. Ось у чому біда і через що Мінфін обурюється. - Про яку суму йдеться?

- Якщо не помиляюся, близько 5-6 млрд. грн. І відшкодувати їх у бюджет з інших джерел буде вкрай проблематично. - А що таке реструктуризація платежів по рентній платі за видобуті нафту і газ по-НАКівського?

- Вже не знаю, що може виграти в цьому випадку "Нафтогаз". Законом про бюджет передбачені пільги та субсидії для населення. Виплачуються вони Мінфіном, як і визначено законом (уже п'ять років), з надходжень від рентної плати. З цих коштів гроші повертаються тій же НАК у вигляді пільг і субсидій. Так що якщо "Нафтогаз" припиняє відраховувати рентні платежі до держбюджету, Мінфін просто змушений, згідно з вимогами закону, припинити відрахування з пільг і субсидій тій же НАК. Так що виграє "Нафтогаз" чи державний бюджет?