УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Нутрощі українських компаній. Зворотний бік "Правексу" -3

Нутрощі українських компаній. Зворотний бік 'Правексу' -3

Продовження. Початок захоплюючої подорожі у світ українських корпорацій читайте за адресою:

Частина перша: https://www.obozrevatel.com/news/2006/9/7/134059.htm

Частина друга: https://www.obozrevatel.com/news/2006/9/11/134643.htm

Банки - установи закриті, свято що дотримуються таємниці своїх клієнтів і які віддають перевагу не розповсюджуватися про те, хто саме їх клієнтами є. Але у "Правексу" є особливості, що виділяють його з-поміж українських банків. По-перше, це єдиний банк з першої десятки і навіть двадцятки, фактично контрольований однією людиною. По-друге, цей банк, на відміну від більшості великих українських банків, що не створювався спочатку для обслуговування інтересів однієї бізнес-групи. Так, у цьому відношенні концерн "Правекс" і не може претендувати на звання бізнес-імперії. Крім власне банку, решта активи концерну - "другої свіжості".

Фактично, "Правекс" спочатку створювався як виключно фінансова установа, призначене для роботи з клієнтами. Враховуючи ж, що кожен поважаючий себе олігарх мав свій банк, де і перебували рахунки підконтрольних йому підприємств, "Правекс" змушений був у значно більшій мірі і значно раніше решти банків зорієнтуватися на роботу з середнім і дрібним бізнесом і на обслуговування фізичних осіб. Ця політика продовжує залишатися визначальною для банку і сьогодні.

Так, тільки за перше півріччя 2006 року за послугою "прийом платежів готівкою" "Правекс-Банк" обслужив на 30% клієнтів більше, ніж за аналогічний період 2005 року (всього 882 тис.). У червні суми платежів досягли 217 млн. грн. До кінця року банк планує вийти на обсяги платежів в 300 млн. грн. на місяць. З цією метою "Правекс" і далі планує розвивати мережу відділень і філій, яка на сьогодні начитує більше 450 одиниць. Зрозуміло, що наличкой НЗФ і "Криворіжсталь" з ГЗК не розраховуються. Це, переважно, платежі окремих громадян і дрібного бізнесу.

Про те, що це довготривала стратегія банку, а не просто кон'юнктура поточного року, свідчить той факт, що вже в 2003 році "Правекс-Банк" був удостоєний нагороди за краще корпоративне рішення року (The Best Enterprise Project of the year, 2003). Кращим корпоративним рішенням було визнано створення за замовленням банку компанією CISCO Systems мультисервісної корпоративної мережі. Представляючи дану мережу, керівництво банку стверджувало, що це є відображенням концепції розвитку банку як універсального роздрібного інституту, максимально швидко задовольняє потреби як фізичних осіб, так і корпоративних клієнтів. Однак подальші кроки банку показали, що орієнтоване нововведення все ж було в першу чергу на фізичних осіб.

Наступний же проект, який почав реалізовуватися негайно слідом за створенням згаданої мережі, передбачав підключення до процесингового центру банкоматів "Правексу", які раніше працювали через інших операторів зв'язку. При цьому банк повідомив про намір розширювати мережу банкоматів. Враховуючи ж, що на 45 тис. юридичних осіб - клієнтів "Правексу", банк обслуговує більше 500 тис. фізичних осіб і 900 000 власників платіжних карток, зрозуміло, саме на ці півтора мільйона фізосіб і власників платіжних карт банку орієнтована його активність.

Однак, справжнім лідером - піонером ринку платіжних карт був банк "Аваль". Свого часу, цей банк, за аналогією з "Правекс", який позиціонувався як стандартне фінансово-кредитна установа, ніж як мозковий центр бізнес-імперії, домігся права обслуговувати пенсійні рахунки громадян. Однією з умов конкурсу, якому з усіх українських банків практично відповідав тільки "Аваль", була наявність філіальної мережі у всіх районах України. Зрозуміло, що банк, який створював таку розгалужену філіальну мережу, повинен був задуматися про її використання крім обслуговування потреб пенсіонерів. Обслуговування зарплатних проектів стало з другої половини 90-х років вигідним і стрімко зростаючим бізнесом, який, знову-таки потребував розгалуженої філіальної мережі, була наявна у "Авалю". Доповнити філії банкоматами було справою техніки.

Але, якщо Черновецький і опинився епігоном, то епігоном небезталанний. Зрештою, весь бізнес "Правексу" не відрізняється новаторством. Так, наприклад, "Правекс" одним з перших в Україні почав проводити операції з банківськими металами, орієнтуючись при цьому на фізичних осіб. Знову таки, не треба, напевно, пояснювати, що українські мільярдери, якщо й прикуплять злиток-другий золотка, в подарунок другу, все ж не створюють основу попиту на подібну послугу. Тільки частково-багаті люди, в основному представники середнього і дрібного бізнесу, а також високооплачуваний топ-менеджмент великих фірм, схильні, не довіряючи ані гривні, ані долара, ні євро (для цього вони вже досить досвідчені в світовій економіці та фінансах) омертвлять частина свого капіталу, конвертуючи його в банківський метал і зберігаючи на "чорний день".

Чи не Черновецький був автором цієї ідеї. Нагадаємо, його "Правекс" відкрився в 1992 році. Але вже в 1991 році тесть Леоніда Михайловича, батько його дружини Аліни Айвазової володів в Києві комісіонці, розміщеної у Будинку вчених, через яку активно велося незаконне на той момент, але завдяки перебудові фактично легальна торгівля золотом. Орієнтовна схема роботи виглядала наступним чином: з Києва до Вірменії гнався скуплений за дешевими цінами золотий лом, там він перероблявся в ювелірні вироби і повертався на продаж до Києва. Точні обсяги операцій та адреси зарубіжних зв'язків банкірського тестя невідомі нікому. Можливою причиною настільки невластивого для України відсутність зливу інформації було те, що тесть банкіра - людина розумна, розумів, що небезпека будь-якому бізнесу загрожує з боку незадоволених співробітників, через яких до конкурентів і правоохоронцям і "витікають" найбільш оберігаються секрети. Тому співробітники Айвазовської комісіонки вже в 1991 році отримували зарплати по 400-600 доларів.

Далі буде

Запаморочливим злетів і падінь, успішним проектам і будівельникам бізнес-імперій присвячено новий проект "Обозревателя" - "Нутрощі найбільших компаній". Рекламні ролики - в ефірі. А тут - виворіт, яку не показують по телевізору.

"Обозреватель" запрошує до дискусії як осіб, які працюють в цих компаніях, так і пішли з них - залишайте, будь ласка, свої зауваження в коментарях. Цикл публікацій по кожній з компаній буде завершуватися оглядом найбільш цікавих і змістовних коментарів. Право на фінальне резюме отримують також керівники компаній або їх PR-агенти.