Ніхто нікому нічого не віддасть

Андрій Єрмолаєв, Михайло Пашков про перспективи співпраці з Росією

Активне зближення України з північним сусідом знову і знову змушує задуматися про українському зовнішньополітичному векторі. З ким і чому варто "дружити" Україну? З Росією, Штатами, Європою? Можливий і чи потрібен компроміс?

Про це в прес-центрі "Обозревателя" розмірковували: директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв та директор міжнародних програм Центру Разумкова Михайло Пашков.

"Обозреватель": Чого варто очікувати від візиту Президента Росії в Україну? Чи можуть бути вирішені нагальні питання, чи мова йде тільки про візит ввічливості?

Михайло Пашков: Інтенсивність діалогу на вищому рівні за останній час вельми висока. Безумовно, її можна віднести до активу двосторонніх відносин. Вельми важливо те, що в повному форматі відновлена ??діяльність україно-російської міждержавної комісії на чолі з двома Президентами.

Очевидно також і те, що двосторонні відносини сьогодні ще насичені низкою проблем, які вимагають дозволу. Це сфера енергетики, гуманітарна проблематика, договірно-правове оформлення кордонів, проблема Чорноморського Флоту, проблема торговельно-економічного співробітництва.

Принципово важливо те, що подібного роду переговорна активність сприяє виробленню рішень по ряду ключових напрямків співпраці. З іншого боку, цілком очевидно, що україно-російські контакти повинні бути паритетними, симетричними і мати взаємовигідний характер. Вони повинні бути прозорими, вони повинні бути зрозумілими людям, вони повинні мати підтримку громадян - як України, так і Росії.

Для двосторонніх відносин, в першу чергу, важлива прозорість і паритетність. Максимально важливий облік національних інтересів, в першу чергу, України. сьогодні Росія чинить помітний тиск на українську сторону, ми виступаємо в ролі сторони, що обороняється.

Що стосується домовленостей, які передбачається досягти в ході візиту Президента Росії, то вони в значній мірі відповідають тій порядку денному, яка висувалася лідерами країн.

Останнім часом українсько-російські відносини стали сверхпріорітетнимі в українській зовнішній політиці. Кілька відійшла на другий план європейська інтеграція і відносини з іншими країнами. На мій погляд, сьогодні необхідно провести певну диверсифікацію зовнішньополітичної діяльності і робити акцент на співпрацю не лише в традиційних напрямах, а й освоювати інші регіони світу, де є українські національні інтереси. З іншого боку, надзвичайно важлива модернізація політико-дипломатичного інструментарію країни.

Андрій Єрмолаєв : Це плановий візит, про нього було оголошено ще під час попередніх зустрічей. До цієї зустрічі підготовлено ряд рішень, які будуть, по-моєму, досить важливими, в першу чергу, в плані економічного розвитку.

Хочу звернути увагу на майбутню співпрацю України та Росії за програмою Глонасс - це серйозний імпульс для збереження і розвитку високотехнологічного укладу України, пов'язаного з космічною галуззю і розвитком технологій, пов'язаних з освоєнням космосу, сучасних видів зв'язку і т.д.

По-друге, буде дозволена проблема, пов'язана з демаркацією кордонів. Очікується, що саме зараз ми дозволимо проблему, яка була "підвішеною" протягом майже двадцяти років.

Буде розвиток і в гуманітарній сфері - з цих питань також будуть проведені переговори.

Скандальні заяви, пов'язані з очікуваними економічними домовленостями - це лише політичний скандал. Є розуміння, що в цілому ряді напрямків економічного співробітництва потрібні напрацювання, але для України ці напрацювання будуть розглядатися як національний проект, оскільки незалежно від форми власності українських і російських компаній, йдеться про реформування енергетичного сектора, промисловості, в рамках якого нові форми співпраці з російським партнером будуть з залишає економічної програми економічної модернізації. І ніяк інакше.

"Обозреватель": Чи буде включений до порядку денного зустрічі глав держав питання про надання російській мові статусу другої державної в Україні?

Михайло Пашков: Я думаю, сьогодні ця тема не стоїть на порядку денному. На мій погляд, йдеться про виконання відповідної європейської хартії. Очевидно, що необхідно створювати всі умови для розвитку, в першу чергу, української мови в Україні. Це не повинно предметом політичного торгу або політичних спекуляцій.

Повинні розроблятися цивілізовані, взаємовигідні підходи до задоволення соціально-культурних потреб як українців у Росії, так і росіян в Україні саме у форматі російсько-української міждержавної комісії. Це б послужило виробленню взаємовигідних рішень у цій сфері.

Андрій Єрмолаєв : Невдячна справа - коментувати те, про що можуть говорити президенти. Моя думка - перспектив, пов'язаних з визначенням російської мови як другої державної немає. У політичній сфері це предмет дискусій і баталій. У той же час, є правові механізми, які регулюють забезпечення російськомовного населення відповідними правами і можливостями. Це питання буде вирішуватися в рамках існуючого законодавства, в рамках зобов'язань, взятих на себе Україною згідно з підписаними європейськими деклараціями.

Телеканал ТВ i : Чи бачите ви в останніх україно-російських домовленостях ознаки здачі національних інтересів?

Михайло Пашков: На мій погляд, попередні угоди про пролонгацію перебування ЧФ РФ в Криму носили асиметричний характер і не відповідали національним інтересам України. Це була своєрідна формула політико-економічного бартеру - певні умовні економічні преференції в обмін на серйозні геополітичні поступки.

Що стосується сьогоднішніх домовленостей - я не думаю, що вони проходитимуть у форматі активної здачі національних інтересів. Якщо йдеться про демаркацію кордону, це відповідає національним інтересам і України, і Росії.

Питання із залу: Що забере Росія в України в ході поточних переговорів?

Андрій Єрмолаєв: У дискусії з відносно Росії українці дуже часто підтверджують специфіку свого характеру. У сучасному світі віддавати або відбирати - це дискурс, як мінімум, столітньої давності, оскільки сучасні національні економіки мають досить складну структуру власності та високий рівень взаємопроникнення та інтегрованості.

У цьому сенсі немає підстав говорити про те, що хтось щось віддає. Нам необхідно розуміти, що після етапу так званого міжнародного поділу праці ми входимо в ще більш складний етап - кластеризації глобальної економіки, коли поряд з кластерами національних економік будуть формуватися трансрегіональні глобальні кластери. У таких умовах питання полягає не стільки в тому, яким буде фізична присутність російського, європейського або американського капіталу в українській економіці, скільки в тому, в рамках яких національних стратегій працюють ці капітали, наскільки їхні корпоративні стратегії координовані з національними пріоритетами.

У цьому сенсі позиція Президента і урядової команди однозначна: Україна буде реалізовувати національну програму модернізації. Ніякої роботи на чужі інтереси не буде.

"Обозреватель": Два дні тому в Україні відзначався День Європи. Що таке євроінтеграція для України: реальна перспектива чи нездійсненна мрія?

Михайло Пашков: Говорити в форматі реальної перспективи або нездійсненної мрії досить складно, тому що євроінтеграція - це відкладена перспектива. Мені здається, цей рік буде для України надзвичайно важливим у плані європейської інтеграції з урахуванням того, що ми сьогодні фактично вийшли на фінішну пряму узгодження Угоди про асоціацію.

Цей документ сприятиме імплементації європейських цінностей в Україні і, безумовно, стане важливим стимулом в русі України до ЄС. З іншого боку, переговорний процес йде, і говорити про конкретні терміни досить складно. З іншого боку, Україна і Євросоюз узгодили так звану порядку денного асоціації - робочий документ, в якому містяться вже узгоджені позиції, які будуть використані у великому угоді.

З іншого боку, ми сьогодні проходимо певний тест на пріоритетність зовнішньої політики. Я думаю, при всій важливості і значущості російського напрямку, європейський вектор залишається ключовим. Але все буде не тільки від ситуації, яка сьогодні відбувається в ЄС, а й від політичної волі та спрямованості дій українського керівництва.

Андрій Єрмолаєв: Як Євросоюз переживе кризу? Адже він має не тільки матеріальні прояви, пов'язані з потрясіннями національних фінансових систем. Він пов'язаний також з непросчітанностью європейського проекту як такого. Тому питання реабілітації ЄС, його підтримки і участі в тих програмах, які дійсно могли б підставити плече Євросоюзу - в інтересах всіх країн, які позиціонують себе як учасники великої європейської інтеграції.

Інша справа - наскільки ЄС сам буде готовий координувати свої дії з діями сусідів. Одна справа - наше бажання і заявка про готовність до євроінтеграції, інше - готовність ЄС до визначеності щодо майбутнього своїх членів. Це проблема, з якою зараз стикається Україна.

Поки що Євросоюз веде себе набагато жорсткіше, ніж це подається в ЗМІ та дипломатичних колах. Він бореться за виживання, в тому числі ціною перегляду підходів до євроінтеграції.

"Обозреватель": Ще один аспект зовнішньої політики України - співпраця з НАТО. Термін перебування Чорноморського Флоту в Україні продовжено до 2042 року. Як цей факт позначиться на перспективах співпраці України з Альянсом?

Михайло Пашков: У нас є достатньо ефективний механізм співпраці з Альянсом - річні національні програми, які дають можливість сьогодні проводити широкомасштабні контакти з о санаторії в різних сферах. Необхідно, щоб вони працювали ефективні і були наповнені конкретним змістом.

Нам необхідно розвивати діалог з НАТО, необхідно працювати в тому числі і по наукових програмах, де є широкі перспективи. З іншого боку, Альянс неодноразово заявляв про те, що присутність російських військ не впливає на контакти штаб-квартири НАТО з Києвом.

На мій погляд, пролонгація перебування ЧФ РФ не закриває шлях співпраці з НАТО і не вимагає звуження формату або відомості до формального номіналом. Зовсім ні. Просто ми повинні віддавати собі звіт в тому, що ми сьогодні, завтра і післязавтра будемо працювати з тією системою безпеки, яка сьогодні найбільш ефективна в світі. Безумовно, одним з важливих напрямків зовнішньої політики є співпраця України з Альянсом.

Андрій Єрмолаєв: Чесно кажучи, я не вважаю цю тему дискусійною, оскільки, по-перше, зараз ми ведемо переговори з ще одним партнером НАТО. Росія всі роки була таким же партнером НАТО, як і Україна.

Інша справа, що дискусії, пов'язані з членством, виходили за рамки виключно інтересів окремих країн. Це було питання балансу сил, збереження певної довіри. Питання полягає не просто у формалізації відносин з НАТО, а в пошуку шляхів більш довірливій та довгострокової роботи. І від Президента, і від членів РНБО лунали пропозиції про можливість напрацювання підходів, які б перевели наша співпраця з НАТО з короткострокових на хоча б середньострокові терміни.

Відповіді на запитання читачів дивіться тут

Читайте також:

Активної здачі національних інтересів НЕ БУДЕ

Янукович і Медведєв не будуть чіпати російську мову

Дивіться відеосюжети за результатами прес-конференції:

Демаркація кордонів - відкладений у часі питання

Україна повинна стати європейською тигром