Нутрощі українських компаній. Зворотний бік "Правексу" -1
АКБ "Правекс-Банк" відомий в Україні не менше (а скоріше куди більше), ніж космонавт Каденюк, Сорочинський ярмарок і слова державного гімну. Смішно, але якщо якихось 15 років тому практично 100% киян знали, де знаходяться міст Патона і арсенальна гармата, то зараз, у зв'язку з масовою еміграцією корінних жителів міста і заміщенням їх біжать від радощів реформ і незалежності провінціалами, навряд чи кожен десятий зможе ідентифікувати зазначені об'єкти, що довгий час вважалися такими ж символами Києва, як Лавра, Софія або будиночок Петра на Подолі. Зате переважна більшість киян хоч щось, але чули про "Правексі".
Це не означає, що банк користується в країні або в місті особливою популярністю або що він пропонує кращі умови своїм клієнтам. "Правекс" входить в десятку найбільших українських банків, але за світовими масштабами це - практично ніщо. Важко собі уявити пов'язаний з "Правекс" (як і з будь-яким іншим українським банком) скандал такого рівня, як той, що пов'язаний з "Бенк оф Нью Йорк" і досі стрясає США. У Києві знаходяться представництва не одного десятка банків (вітчизняних та іноземних), чиї операції в Україні за обсягом цілком порівнянні з операціями "Правексу".
І тим не менше, "Правекс" є безумовним лідером впізнаваності киянами серед банківських установ міста. Популярністю банк зобов'язаний своєму засновнику, багаторічному керівникові і безумовному господареві Леоніду Черновецькому. Після обрання в 2002 році народним депутатом, Черновецький, демонструючи законослухняність, залишив за собою тільки пост почесного керівника концерну "Правекс", в який, крім "Правекс-Банку" входять:Юридична компанія "Правекс-Естоппель"; Юридична компанія "Ельдорадо; Страхові компанії ВАТ "СК Правекс-страхування" та ВАТ "АСК Щит"; Біржа нерухомості "Крістіна"; ЗАТ "Вулкан-Правекс" (Київська взуттєва фабрика); ЗАТ "Мотордеталь-Правекс"; Охтирська ТЕЦ; Керуюча компанія "Правекс-Енергія"; Банк "Прикарпаття", в якому концерну належить 35%-ний пакет акцій.
Управляти "Правекс-Банком" Черновецький доручив своєму синові Степану, з пелюшок працював в системі "Правексу", поступово пересувався батьком до все більш високих посад. Просування йшло стрімко. У всякому разі, в 2003 році Степан Черновецький закінчив юридичний факультет Київського університету, а в березні 2004 - став старшим віце-президентом батьківського банку. Зрештою, у травні 2006 року він був затверджений акціонерами керівником банку. Враховуючи, що сім'я Черновецьких зберігає в своїх руках контрольний пакет акцій "Правексу", призначення Черновецького-молодшого не викликавши з боку акціонерів якого опору.
Втім, за інформацією співробітників банку, все стратегічні рішення продовжує приймати Черновецький-старший, а на оперативному рівні Степана контролюють довірені особи батька, заступники голови правління "Правекс-Банку" Роман Валесюк і Денис Басс.
Очевидно, що ця сімейність вимушена, і Леонід Михайлович Черновецький просто не може вчинити інакше. Це пов'язано з особливістю формування бізнесу Черновецького в цілому і розвитку "Правекс-Банку" зокрема.
Киянам Черновецький відомий у двох іпостасях. По-перше, це багаторічний непримиренний суперник Олександра Омельченка, зрештою, що вирвав мерське крісло з одряхлілих рук кучминого виконроба. По-друге, Черновецький - настільки ж послідовний соратник і прихильник нігерійського проповідника Сунканмі Сандея Аделаджі, який в далекому 1993 році заснував у Києві харизматичну секту "Слово віри", пізніше перейменовану в "Посольство Боже".
Саме риси характеру банкіра, що проявилися в ході його ворожнечі з Омельченком і дружби з Аделаджею, дозволяють зрозуміти схему організації бізнесу "Правекс-Банку" - той самий секрет Черновецького, який дозволив йому в лічені роки піднятися з грязі в князі і який практично неминуче упустить бізнес Черновецького (швидше за все ще за його життя) назад у бруд.
Далі буде
Запаморочливим злетів і падінь, успішним проектам і будівельникам бізнес-імперій присвячено новий проект "Обозревателя" - "Нутрощі найбільших компаній". Рекламні ролики - в ефірі. А тут - виворіт, яку не показують по телевізору.
"Обозреватель" запрошує до дискусії як осіб, які працюють в цих компаніях, так і пішли з них - залишайте, будь ласка, свої зауваження в коментарях. Цикл публікацій по кожній з компаній буде завершуватися оглядом найбільш цікавих і змістовних коментарів. Право на фінальне резюме отримують також керівники компаній або їх PR-агенти.
Продовження: