Теща - в ігнор, водій - рулить!

Теща - в ігнор, водій - рулить!

Чому раніше радянські можновладці, чиновники-крадії, запісувалі свое майно на тещ, а у вільній Україні смороду запісують на свои співробітніків? Так Багато Крадуть, что тещ Вже НЕ вістачає? Чі розлучення Із дружиною Було для радянського чиновника-нувориша крахом, кінцем кар'єри, тому теща булу надійнім капіталовкладенням, а зараз смороду Постійно змінюють дружин на більш молодших та моделестіх, тож колішній тещі довіряті НЕ можна? Кожному палацу свои права та норов?

Прочитавши на "Обозревателе" цікаву новину За про ті, что водій міра Одеси Олексія Костусєва Сергій Плюта заповів своєму шефові свій "Мерседес" вартістю 900 тисяч гривень.

Це ж як треба любити Костусєва!

Більше за ВЛАСНА дітей, дружину, больше за православних церков чі Одеський оперний театр!

Чомусь на мнение спадає старий анекдот про затято казіношного гравця:

"Одного вечора виходе ВІН з казино Ледь не в трусах Підходить до таксі, что чатує біля виходів та каже водієві:

Відео дня

- Програвся. Відвезі додому. Завтра віддам. Ти ж мене добро та давно знаєш.

- Ні-ні. Без грошів - йди геть!

Наступний дня наш гравець виходе Із казино Із ПОВНЕ Кишеня виграш. Оглянувши стоянку таксі, бачіть ряд автівок, а его вчорашній співрозмовнік у цьом ряду Стоїть Останній.

Гравець Підходить до першої автівки и пропонує:

- Відвезі мене за такою адресою. Сто баксів. Альо одна Умова: по дорозі ти мені зробіш мін ** т.

- Та Пішов ти!

ВІН до іншого водія в черзі з тією ж пропозіцією - та ж відповідь.

Так дійшов до Останньоі автівки з учорашнім співрозмовніком. Каже:

- Додому відвезі. Сто баксів.

- Сідай.

- Тільки одна Умова: проїдь Повільно уздовж Усього ряду ".

Не знаю, що там такого Приємного во время спільніх поїздок робів заходів Костусєв своєму водієві, альо Закохана ВІН водія у собі до нестями!

Альо коханням, на Відміну Від Олексія Костусєва, ситий не будеш, та й досвід автора про Дещо свідчіть и Дещо в Цій истории вісвітлює.

А досвід такий: Певний годину тому автор працював митним брокером у одній іноземній фірмі.

Якось Йому довелося розмітнюваті антікварні меблі, прівезені одним паном Із Парижу. Там Мармуровий стіл, на якому, мабуть, ще Наполеон Із Жозефіною бавілісь епістолярно, БУВ за розміром зо три чверті квартири автора. Чи не Кажучи Вже про ДПС оздоблені коштовне предмети декору, что Прийшли Із іншою партією.

Потім цею пан прівіз з-за кордону дорогущий на тій годину автівку.

Автору стало цікаво, что ж це за принц, что дозволяє Собі подібні Королівські розкоші. Тому про особу клієнта решил розпітаті у свого колишн шефа детальніше, Мовляв, Прізвище цього пана НЕ фігурує у списках олігархів та відоміх корупціонерів, хто ж ВІН такий?

Відповідь шефа булу для мене, тоді ще молодої людини, дивовижності та шокуючою:

- Він - Простий водій. Персональний. У замміністра МВС. Розумієш, Сергійку, міністр НЕ может УСІ ЦІ предмети розкоші оформлюваті на собі, ось і запісує на безвідмовного водія.

Отака вгодована церковна миша. Дітям, дітям, усьо дітям, як любив казати дєдушка Ленін. До речі, раджу почитати книгу Віталія Коротича "Жили-були-їли-пили", де ВІН наводити Приклади ПРИХОВАНЕ статків членів Ленінського Політбюро у Голодні революційні роки. Зрозумієте, что колішній керманич партії "Союз" - Гідний послідовнік у ліцемірстві своих ідеологічніх натхненніків.

Отак у наших нінішніх та колішніх можновладців всегда, простенько и без прикрас: "Межигір'я" оформлення на якіх там невідоміх "Танталітів", дача у Конча-Заспі орендоване за копійкі у якіх друзів, ділянку землі у 100 гектарів на Південному березі Криму подарувала хвора на туберкульоз коханка, яка Придбай ее за Дві години после ФІЗИЧНОЇ смерти. А поряд з водієм Курченко, взагалі, Біл Гейтс - курити!

Оскількі історія Із заповітом Сергія Плюти вісвітліла самє ліцемірство Костусєва, представника нінішньої владної верхівкі, дозволю Собі зацитувати свою КОЛІШНИЙ статтю, яка ілюструю Цю сітуацію. Вона коротенька, тому, читач, багаті сил не відніме, а посмішкі додастся. Бо й сміх и гріх!

Нівроку ОПТІМІСТІ!

"У Тбілісі проходила конференція:" Оптимізм радянської літератури ".

Серед інших виступав поет Наровчатов. Говорив на тему безмежного оптимізму радянської літератури. Потім вийшов на трибуну грузинський письменник Кемоклідзе:

- Питання попередньому ораторові ".

- Слухаю вас, - відгукнувся Наровчатов.

- Я хочу запитати щодо Байрона. Він був молодий? "

- Так, - здивувався Наровчатов, - Байрон загинув порівняно молодим чоловіком. А що? Чому ви про це питаєте?

- Ще одне питання щодо Байрона. Він був красивий?

- Так. Байрон мав надзвичайно ефектною зовнішністю. Це загальновідомо ...

- І ще одне питання щодо того ж Байрона. Він був заможний?

- Ну, зрозуміло. Він був лорд. У нього був замок ... Їй-Богу. якісь дивні питання ...

- І останнє запитання щодо Байрона. Він був талановитий?

- Байрон - найбільший поет Англії! Я не розумію, в чому справа?!

- Зараз зрозумієш. Ось подивися на Байрона. Він був молодий, красивий, заможний і талановитий. І він був песиміст. А ти - старий, жебрак, потворний і бездарний. І ти - оптиміст!

С. Довлатов

Я - Дуже багато людина. Бо маю в кишені Шість цигарок. Відповідно матіму Шість перекурів, во время якіх мені в голову может прийти Шість геніальніх Ідей. Які я зможу вігідно продати.

Я - Дуже весела людина. Бо коли в мене з місту в степу вкрали два Лантух цибулі, я поставивши на вході на місто дерев'яного хреста и написавши на ньом: "Колі впіймаю, як добрий християнин, закопаю по хрістіянській Традиції под оцімен хрестом". Більше в мене цього літа не крали и я Збирай непогані врожаї кабачків, часника, огірків, помідорів, квасолі, картоплі, дзень, кавунів та гарбузів. (Мій сусіда повісів на горісі біля входу на місто табличку з написа: "Мисливські угіддя. Полюємо цілодобово" Альо то - прихована погрозити, а не весела пропозиція про безкоштовна послугу, як у мене).

Я - Дуже толерантна людина, бо знаю, что КОЖЕН українець мусіть ні в якому разі НЕ ображати Іншого українця, ТОМУ ЩО казу українець піде на Північ, Південь, Схід чи Захід и створи там якусь імперію, яка потім поп'є КРОВІ з України, а відповідно з нащадків божники.

Я - Дуже розумна людина, бо коли хтось Робить мені капость, я Ніколи НЕ роблю капость Цій людіні у відповідь, Щоби не дати змогу їй даже відчуті чі переконаті собі, что вона зробім ті, что я заслуживши. Таким чином, сором и дискомфорт Відчуваю не я, а ця людина. І вона намагається, аби стабілізуваті свою душевну рівновагу, загладіті свою провину и сделать мені Щось пріємне чі корисне.

Янукович з Азаровим - Дуже бідні люди, даже зліденні убогі. Если віріті їх податковим деклараціям. Читаючи їх церковна миша Дуже плакала, потім відпісала Цім Жебраку усьо свое майно и повісілась. (А ми ще раз Переконайся у брехлівості нашого КОЛІШНИЙ Ющенка, Який запевняв нас, что в українській владі Ніколи жебраків не якщо и сам же ціх жебраків до влади прівів!)

Янукович з Азаровим - люди Дуже невеселі, пріскіпліво серйозні, з брутальним почуттям гумору. Колі Міколі Яновичу в Раді попередня склікання Зробили якесь зауваження, сказали Щось поперек, ВІН Похмуро відповів: "Так пашлі ві! ..." Отак Спритний відшів. У тому ж не дотепний Дусі відповів, тоді ще опозиціонер, Віктор Федорович пенсіонеру Ярошенку, на его питання: "Чому ж ти НЕ любиш Україну?"

Янукович з Азаровим - люди нетолерантні. Їх Деяка поблажлівість до політічніх опонентів, яка побудовали на засадничу прінціпі Функціонування українського політікуму "Ворон ворону око НЕ віклює", ніякого відношення до толерантності НЕ має. Швідше до удаваного роздвоєння ОСОБИСТОСТІ, як у того хитрого теляті, что намагається двох маток смоктати. Одну з заходу, другу Зі сходу. Чи не можна одночасно не любити Дві РЕЧІ: негрів и расизм. Неможливо любити Україну и ненавідіті український націоналізм.

І вісь парадокс: коли Йде мова про перспективи Нашої країни, я - багата, весела, толерантна и розумна людина - песіміст, а Янукович з Азаровим - оптімісті ".

Саме так, допокі подібні сітуації пріховування статків можновладцев в Нашій Країні Можливі, а у віщезгаданій в однаковій мірі винні и Костусєв и Плюта, автор, Стосовно перспектив держави Україна, - песіміст.