Збройно партія чорного пішака, або "Туринська шахівніця", 14 липня 2005

Продовження. Попередні розділи Розслідування читайте в Матеріалах:

"Туринська шахівніця". Куди менше "Великої шахівніці" Бжезинський, альо все одне Вражає ... "

"Леонід Кучма проти Управление спеціальніх операцій"

Пригоди джентльменів у спецпорту Жовтневий

Як казав супершпігун Аллен Даллес, робота розвідкі Інколи становится Надбання громадськості. Думку, вісловлену колись легендарним шефом ЦРУ, перевірів годину. Раз у раз світ облітає інформація про ті чи Інші секретні Операції. Ось і влітку 2003 року ми дізналіся, что розвідувальні служби США и России, провівші спеціальну комбінацію, попереду продажів ракет терористів.

Альо ж історія Вже знає Приклади подібніх спільніх операцій. І одна з них булу настількі успішною, что у 1994 году комітет Із санкцій Заради Безпеки ООН подякував компетентних органів України за їхні зусилля у вікрітті міжнародного афериста Стрешінського. Що мається на увазі?

У 1994 году "Jadran express", что перевозив зброю та Боєприпаси, опинивсь под Ковпаком відразу двох спецслужб - СБУ и брітанської Secret Intelligence Service. У порту Жовтневий група контррозвідніків таємно ВСТАНОВИВ на цьом судні СПЕЦІАЛЬНІ технічні Пристрої, котрі дозволили потім через супутникову систему контролюваті его пересування в морях.

Автор ціх рядків зустрівся з одним Із безпосередніх учасников спецзаходу в порту - колішнім начальником відділу Головного управління контррозвідкі СБУ, полковником Сергієм Глєбовім.

- До цієї справи я підключівся, можна Сказати, випадкове, - згадує полковник. - Хочай, співуче, моя доля булу в Чомусь и закономірною. Свого годині - років так 17 тому - ваш покірній слуга носів погоні офіцера КДБ, БУВ куратором ряду предприятий Міністерства суднобудівної промісловості. Тому частенько навідувався до Миколаєва, де розташовані й достатньо потужні заплави. Там у мене склалось товаріські стосунки з колегами з місцевого управління КДБ, а Згідно и СБУ. Тому, коли в 94-му у відомому пріміщенні на Володімірській Постав питання, хто з наших поїде з Британських розвіднікамі у порт Жовтневий, мій тодішній начальник, Володя Куліш, швидко назвавши мою кандидатуру.

За кадром. 23 лютого 1994 року в порту Жовтневий прішвартувалося судно под мальтійськім прапором. Екіпаж становили Хорватії. Капітан - Кузьма Меданіч. Судно орендував шеф панамської фірми "Global technologies international" Дмитро Стрешінській.

- Сергію Федоровичу, Розкажіть, будь ласка, про Перші контакти у Цій деле з англійською розвідкою.

- Спочатку спецслужби України та Велікобрітанії активно лістуваліся между собою. В основному тема стосувалася головного - як простежіті шлях судна біля світовому океані? Обговорюваліся Різні Варіанти. Пріміром, спочатку Хотіли направіті на "Jadran express" свого агента. Альо це Було нереально (екіпаж-то хорватського!). Зрештою, зійшліся на тому, что в даній сітуації Найкраще сделать на судні радіозакладкі. Схема пропонувалася така: англійці передаються нам ЦІ Пристрої, а ми Вже закідаємо їх на "Jadran". Альо, подумавши, ми вірішілі відмовітіся від цього. Чому? Чи не Хотіли збою. Техніка ж чужа, Раптена ми Щось не так зробимо. Тому запросили фахівців з Велікобрітанії.

- Чі вісувалі смороду якісь особливі умови?

- Ні. Обговорюваліся технічні моменти. Во время листування смороду ставили, як за моїм розумінням, Дещо Дивні запитання. Те запитувана, чі зможуть смороду в порту отріматі доступ до МОРСЬКИХ контейнеров, Які завантажуваліся на судно. Те цікавіліся печатками, пломбами (чі Можемо ми, українці, їх зірваті?). Те допікалі нас своими запитаня Щодо правових НАСЛІДКІВ роботи з Приватним контейнером, Скільки годині на це Знадоби і таке Інше. Я ж думав: наївні смороду люди. Невже ми у собі вдома НЕ змоглі б Розкрити контейнер І знову его запломбуваті? Це ж смішно ...

- До речі, десь читав, что у брітанській розвідці є джентльменом, що Які елегантно порушують закон.

- У Жовтневому ми Працювало у рамках нашого законодавства. Елегантно працювать, по-джентльменські.

- Може, Ваші колеги з-за кордону просили для себе Гарантії особістої безпеки?

- Це Було Зайве. Йшлось про конспіратівне проведення заходу. У нас БУВ Взаємний Інтерес - вікріті афериста и віявіті нелегальний канал перекідання зброї.

- Група англійців прілетіла з самого Лондона?

- Вісь цього не знаю. Хоч НЕ виключались, что хтось, очевидно, Прибув безпосередно Зі штаб-квартири брітанської спецслужби. А кілька мужчина, напевно, прілетілі з якіх південніх регіонів, ТОМУ ЩО вдягнуті були явно не по сезону - у легких курточках и Черевик на тонкій підошві, и їм, звічайній, Було холодно у Києві. Побачивши тривогу в наших очах, смороду начали посміхатіся: Мовляв, чи не змерзнемо. Хочай одного хлопця з короткою стрижкою ми все ж таки вірішілі пріодягнуті - купити Йому шапку.

І ми Поїхали за нею на ринок, а ВІН тоді розташовувався на Республіканському стадіоні. Пам'ятаю здівовані подивись англійців: смороду Ніяк не могли зрозуміті, як на стадіоні можна купити шапку. Во время пріміркі іноземець поцікавівся, з Якого хутра вона пошита. Я пояснивши, то багато бобер. Дивлюся, а в очах моїх пріятелів з ??Лондона Якийсь подивуватися, а то и жах. Я їм ще раз втовкмачую: Мовляв, Ніхто вам розум НЕ отуманює, це хороше хутро. А в них, пробачте, щелепи просто відвіслі. Пізніше, прийшовши додому и відкрівші словника, я зрозумів, у чому Річ. Віявляється, моїх знань англійської НЕ вистача, абі правильно Перекласти англійською слово "бобер". Мої попутнік зрозумілі, что шапку пошили з хутра ... п'яниці. Звідсі и дикий жах в їхніх очах. Наступний дня наша група, розмістівшісь у великому джіпі (ВІН, до речі, БУВ з дипломатично номерами), віїхала до Миколаєва.

- Альо з'явиться "діпломатів" на режимному об'єкті, у порту спецпрізначення, могла віклікаті підозру, зайві запитання.

- Мі все намагаліся делать конспіратівно. Начальнику тамтешнього обласного управління СБУ зателефонувалі з Володимирської и сказали: у Жовтневий пріїздять "ЕКСПЕРТ Інтерполу", групу Забезпечити всім необхіднім. Там, на місці, я запросивши до Нашої відряд двох знайомиться оператівніків.

- Отже, працювать под прикриття Інтерполу?

- Без коментарів.

- Ваші Перші кроки у Жовтневому?

- Зустрівшісь з начальником порту, я попросивши его Забезпечити (ПРОТЯГ 12 годин) доступ до одного з МОРСЬКИХ контейнеров, Який Згідно буде завантажено на "Jadran express". При цьом Доданий: щоб у радіусі кілометра Не було жодної душі. На тій годину судно Вже прішвартувалося, и завантаження йшлось ПОВНЕ ходом.

Мі приступили до роботи в портовому ангарі. На контейнері Зі зброєю треба Було при-кріпіті радіомаяк. Минуло три години, я кажу своим партнерам, что, Мовляв, годину и перекусіті. Ті у відповідь дають зрозуміті: Бутерброди - после Завершення роботи. Уявляєте Собі: один британець пролежавши на контейнері около чотірьох годин! Я думав, что ВІН там задубіє. Аджея мороз. Знизу Йому допомагать, стоячи на драбіні, Двоє. Альо хлопець вітримає.

- Які складності були при встановленні радіожучка?

- Та, мабуть, ніякіх. Наші колеги чудово знали свою роботу. Склалось Враження, что смороду вусі життя Цім позбав ї Займаюсь. А Можливо, и тренуваліся перед від'їздом до України. У них БУВ свой інструмент, з автономним живлення. Хлопці Щось клеїлі, різалі, прікріплювалі, фарбувалі, добіраючі кольори. Аджея треба Було Дуже добре замаскуваті технічний Пристрій, щоб его Ніхто НЕ зміг віявіті. Тому Шукало на контейнері відповідні місця для встановлення. Загаль, на операцію в ангарі ми Витрати около восьми годин.

- Роз'їдає цікавість: а що являв собою цею маячок?

- Зовні - звічайна залізячка. У неї булу антена, живлення. А про ті, чім начинена ця залізячка, давайте залішімо за рамками Нашої Розмови.

- Свою місію група Виконала того ж дня?

- Ну що ві! (Здівовано.) Це Було позбав півсправі. Увечері ми зібраліся в Готелі, повечеряли. Розмістіліся, до вашого відома, у дешевому готелі (це, до речі, такоже Було з метою конспірації). Холоднеча в номерах страшенно, аж серце Холоне. Про гарячу воду можна Було Тільки мріяті. Правда, іноземців цею "совдепівській" сервіс аніскількі НЕ збентежів (можливо, смороду навч приховуватися свои Емоції). Наступний дня ми малі Встановити Спецприлад безпосередно на судні. Вісь Це вже Було доладно.

- Проясніть, навіщо вам Знадоби Дві радіозакладкі?

- Для надійності й підстрахування. Аджея Частину контейнеров Зі зброєю могли вівантажіті в одній Країні, а Частину - в іншій. І ЯКЩО прилад буде ВСТАНОВЛЕНО на корпусі судна, то ми неодмінно відстежімо УСІ псуй заходження. Я вже НЕ кажу про ті, что один Із прістроїв МІГ зіпсуватіся, або ж МІГ прірви радіосігнал через нагромадження контейнеров у трюмі.

- І як вашу групу зустріла команда мальтійського судна?

- Ну Вже НЕ з Розкрити обіймамі. Та на "Jadran express" і НЕ здогадуваліся про нашу прісутність! Команді заборонялося віходити на берег (режимний порт). Покрутившись Поблизу цього судна, ми дійшлі висновка, что Найкраще Встановити маяк на Верхній палубі. Альо як проникнуті на борт? Зблиснули ідея замаскуватіся под Прикордонників або мітніків. Альо відмовіліся від неї. Тоді прідівіліся до працівніків порту, Які обслуговують судно. Подумали: а що, коли наша людина "змініть професію" і под Цім прикриття зробім свою секретну роботу? На цьом варіанті й Зупини. Чому? Портові фахівців, Яким дозволено підійматіся на борт, багаті. Отже, на судні всех НЕ запам'ятають. Тому розвідніка НЕ ??повінні булі вікріті.

- Хто дерло з вашої відряд ступивши на борт?

- Оперативник з Миколаєва. Я попросивши его разом з портовими працівнікамі побуваті на судні й запам'ятати, де что находится. После цього ми Визначи, что найзручнішім місцем для встановлення радіомаяка є точка біля леєрніх огорож на лівому борту. Через Якийсь годину наш опер вновь з'явився на "Jadran express" - потай узяті Проби фарби.

- Навіщо, цікаво, Знадоби ЦІ проби?

- Бачте, "залізячка" була закамуфльована под фрагмент деревінкі, а вона мала злитися з палубного конструкціямі, тоб буті непомітною. Около години ми добирали Фарби. І тут вінікла основна проблема - як же Цю деревінку непомітно пріклеїті на борту? Аджея ее Якийсь годину треба потріматі на одному місці. Если Матроси побачать ЦІ маніпуляції - чекай провалу. Відтак розвідніка могли побити и викинути за борт. Що цікаво, в англійців БУВ набор усілякіх матеріалів для маскування приладнав. Альо Зупини на деревінці.

Побачивши моє сумне Обличчя, один Із британських РОЗВІДНИКІВ Промови: "Сергію, ми что, відмовляємося від цього плану?" Альо я й Не МАВ наміру давати задній Хід. Просто думав, як мій оперативник может це сделать. Поміркувавші, нашли прекрасний вариант. На палубу, буцімто з метою обслуговування судна, підніметься наш опер. А на березі стоятіме его колега и навздогін гукатіме, что тієї, Мовляв, забравши ключі від складу, а їх слід терміново повернути. Оперативник нахилится и однією рукою кіне вниз, на берег, ключі. Тім годиною другою рукою пріклеїть Пристрій.

І ві добре там, план втиснув. Всі відбулося за нашим сценарієм. Сама увертюра з ключами зайнять півгодіні. Правда, оперативник у матеріальному плані постраждала.

- Ну ж бо Розкажіть, будь ласка. Цікаво.

- Та з клеєм Невеликий промах Вийшов. Добряче намазати "деревінку" клеєм, ми дали ее нашому розвідніку. А ВІН сховавшими ее под курточку. І почимчикував на "теріторію ворога". Ві здогадуєтеся, співуче, что цею одяг оказался вімащенім. Йо довелося потім викинути. Добре, что керівництво Опис матеріально відзначіло цього хлопця, преміювавші за чудову роботу.

- Якби вас Вікрам Хорвати и Вашому колезі загрожувала Небезпека, что б ві, Сергію Федоровичу, Зробили?

- Одне знаю: свого опера скрівдіті не давши бі. Зрештою, судно перебувало на Нашій территории. І мі були у собі вдома.

Доповнює Володимир Куліш:

- Розвіднікі конспіруваліся, альо й екіпаж свою роботу добро знав: у Жовтневому вівантажілі 181 контейнер и стількі ж Було доставлено назад на судно, Тільки від Зі зброєю у трюмах виявило 133 контейнери (смороду стояли стінка до стінкі. Чи не відчініш!). Решта як були порожнімі, так и залиша такими ж, їх розташувалі зверху. Вісь у цьом и БУВ фокус! Про сумнівність рейсу говорило даже ті, что Капітан судна Кузьма Меданіч, як потім з'ясувалося, в бортовому Журналі НЕ зазначів, что заходив у Жовтневий.

- После встановлення радіомаяків ві, пане Сергію, перевірялі їх роботу?

- А як же! Повернувшись до адмінкорпусу порту (там Займаюсь Дві кімнати), розгорнулі антену, увімкнулі ноутбук и перевірілі. Через супутник ми спіймалі "свій" сигнал. ВІН ішов від двох прістроїв. Отже, усьо гаразд.

- Можна Було й Віпітено за Успіх.

- Це ми й Зробили Згідно. Я на радощі побіг до кіоску, купивши пляшку шампанського. І тут прокол - напій оказался "паленої".

- Та-а-к, пане полковнику, вісь, виходе, на якій дрібниці "Погоріла" група "Glebov & Compani".

- Ві добре там, Ніхто з іноземців на цею фальсіфікат не звернув уваги. Альо мені Було непріємно, ЯКЩО чесно. Зато потім ми відвелі душу на Іншому. Мої напарники показали, что вміють НЕ позбав добро працювати, а й пити.

- І що ж це за історія?

- Завдяк Своїм знайомості, я організував англійцям екскурсію на "Варяг", что будувався тоді. Звічайній, смороду булі безмірно щасливими. Ну а безпосередно перед відвідуванням цього авіаносця один Із керівніків заводу пітає в мене: Мовляв, твої інтерполівці п'ють ... "шило"? Я сумлінно переклав. Альо ГОСТІ з Британии здівовано знізалі плечима. Довели брати "командування" на собі и от їхнього имени Погодитись Із запропонованім - Віпітено по чарчіні спирту. І тут з'ясувалося, что в цього начальника - десятілітрова Каністра спирту. Мі, звічайній, ее Повністю НЕ спорожнілі, альо випили Чимаев.

А Незабаром благополучно повернули до Києва. Своїх напарніків я провів в аеропорт. Обмінявшісь сувенірамі, ми попрощалися, як добрі друзі. Це були професіонали своєї справи, у шкірного з них, гадаю, по 10-15 років розвідувального стажу. Наша Спільна робота дала Чудові плоди. 8 березня 1994 року судно "Jadran express" Було Затримано в Адріатіці.

Опонентов Євгена Марчука Неодноразово піднімалі на кпини нас немає Зі встановленного на судні пріладів контролю, а то й узагалі заперечували факт проведення Такої спецоперації. Вісь что, Наприклад, писав у 2002 году один Із Журналістів: "... Ніч, йде баржа. Здорова, як теплохід "Jadran express". У гумовому комбінезоні пливе хтось, чиї потужні обриси нагадують високопоставленого представника силової структури України. Він злився з мороком і водою. Тільки зрідка рибалки, пропливають повз на своїх вутлих суденцях, вітаються з ним і роблять вигляд, що не впізнають. Йде операція спецслужб щодо припинення нелегальних поставок зброї в одну з "гарячих точок". Ось воно, справжнє обличчя героя! "

У 2004 году "морський сюжет" повторити Вже Інший автор. Підставою для підготовкі матеріалу стало Обговорення у парламенті питання про долю України у міротворчіх операціях. Під вогонь журналіста попал фігура міністра оборони України Марчука. Отже читаємо: "... Тиха ліберійська ніч. Рідкісна місцева тварь добереться до середини Атлантичного океану. Тихо скриплять весла підводного човна, яка рулить до узбережжя. Чути глухий удар, зойк, приглушений мат. Стався відстріл (в позитивному сенсі цього слова) об'єкта. З морського прибою, як Афродіта, граціозно з'являється міністр оборони в білому плащі, одягненому для маскування поверх ексклюзивного гідрокостюма ... "