Газотранспортна наша цнот ї цього разу встояла знов!

Пісня про зиму и втом

***

Трохи больше, чем місяць т про му

Мі сідалі гуртом за столи.

А СЬОГОДНІ таку відчуваємо втому,

Наче цілий рік прожили.

Дні гуркочуть вервечкою, Ніби трамваї,

У салонах замерзло скло.

Вісь ми й Впевнена: так не Буває,

Щоб зими взагалі Не було.

Повсякденність нас добіває.

Де ВІН, щастя мідний П'ятак?

Мі упевнена - так не Буває,

Щоб в Європу прийомів за так ...

Альо й нам не Варто до рота

Пхат палець во время розмов.

Газотранспортна наша цнот

Й цього разу встояла знов!

І хоч нам Небагато удалось

І Нічого до рук не далося,

Так и мі ж до рук не далися!

(Тільки в славному городе Давосі

Дехта з наших повеселівсь.)

Ще недавно були ми натхненні

До найглібшої душ глибино.

Наші мрії були цілковито здійсненні,

Та Чомусь НЕ здійснілісь смороду ...

А тепер нас лякають грипом,

І Ніхто НЕ скасовує віз,

І Повільно, Зі скрипом-ріпом

Їде наш жовто-синій віз.

Ми не збіль в слухняну череду.

І нехай невтішній прогноз,

І нехай нас чекає Попереду

Весняний авітаміноз,

Та зима відгуркоче з трамваями,

Залиша позбав у снах.

СПРАВЖНЯ зиму ми все таки маємо.

Може прийде и Справжня весна?