Юля + Вітя: шило без мила

"Віцика" народився під покровом темряви

Екс-глава СБУ (двічі), екс-глава МВС (раз), фактичний "батько-засновник" вітчизняного РНБО, який трудився до недавнього часу на "незапорошеною" посади радника Прем'єра Януковича, звалився в публічну політику "як сніг на голову". Вранці п'ятниці на порядку останнього пленарного дня ВР питання про затвердження Володимира Радченка віце-прем'єром значився під номером один. Напередодні ввечері ні про що подібне ніхто ще й знати не знав.

- Коли було прийнято рішення про ваше призначення? - Запитала я у самого Радченко, боязко визирнув у кулуари.

- Не знаю. Вночі, напевно. Я сам недавно дізнався.

- А чим ви будете займатися?

- Прем'єр зараз виступить - все скаже, - відмахнувся Володимир Іванович, поспішно повертаючись в ложу уряду, куди журналістам вхід заборонений. - Якщо проголосують - я вийду, все розкажу.

Він, однак, збрехав. Після отримання в свій актив 251-го голосу Володимир Іванович з Ради стрімко ретирувався, проігнорувавши можливість "засвітитися" перед камерами.

- Час доби не впливає на мудрість рішення! - Философично зауважив Євген Кушнарьов.

Відваживши новому "віце" пуд компліментів, "глашатай" "регіоналів" зізнався: попереднього обговорення кандидатури ні на фракції, ні на Раді коаліції не було. Між тим, таке наказано Регламентом - кожен претендент на пост у виконавчій владі повинен в обов'язковому порядку пройти співбесіду з усіма фракціями ВР. У даному випадку - хоча б з коаліцією, яка його, власне, "рухає".

- Так пройшов він, пройшов! Всі процедури дотримані, - кинув на бігу глава профільного комітету Віктор Тихонов. - От сьогодні рано вранці розглядали, - сказав, демонструючи рішення ради коаліції, в якому ПР, СПУ і КПУ просить Прем'єра направити у ВР "подання про призначення Радченка".

Таким чином, твердження Радченко дуже скидалося на затвердження Шуфрича: все визначилося протягом двох годин, рішення приймав одноосібно Янукович, а Рада коаліції грав роль "статистів".

- Все просто, адже сьогодні - останній день роботи сесії, а вирішувати питання, на які "ставлять" Володимира Івановича, треба було ще вчора, - роз'яснив соціаліст Волга.

- Він буде координувати діяльність всіх урядових комітетів, що займаються питаннями силових структур і оборонних відомств. Раніше ця функція покладалася на Януковича, але він, зважаючи перенавантаження, просто не справляється. Потрібно було знайти кандидата, який зосередить вплив усіх цих інституцій влади. Безпартійність Радченко, його політична нейтральність - безсумнівний позитив, - сказав спікер Мороз на прес-конференції.

З'ясувати тематичну реакцію Банкової можливим не представилося - президентський постпред Арсеній Яценюк балакучістю теж не відрізнявся. Сумнівно, однак, що Президент, який говорив у середу "ми з Віктором Федоровичем узгодили всі кадрові питання", мав на увазі саме пана Радченко.

Володимир Іванович належить до кадрів, званих цінними без лапок. Знай Віктор Андрійович все заздалегідь - напевно спробував би звернути Радченко в "свою віру", забравши його в СП чи РНБО иль ще куди краще. Але Віктор Федорович виявився спритнішим.

З появою в КМУ нової "бойової одиниці" доводиться констатувати безсумнівну посилення силового блоку і - що б там не казали - особистого впливу на цей блок Януковича.

Не дарма той спеціально для Радченко розширив "штатний розпис". Раніше число віце-прем'єрів було строго регламентоване і збільшити його, всупереч численним спробам, не вдавалося ще жодному керівнику уряду. Януковичу ж підсобила буква оновленої Конституції, яка говорить: "Кабінет міністрів складається з Прем'єр-міністра, віце-прем'єрів і міністрів". Кількість ні тих, ні інших не уточнюється. Так принаймні пояснив "Обозу" міністр КМУ Анатолій Толстоухов.

Радченко звик вважати себе "людиною команди", і тепер він, безсумнівно, "людина прем'єра". Очевидно, його функції багато в чому перегукуються з аналогічними функціями глави РНБО. Сам Радченко, виступаючи з парламентської трибуни, так і заявив: я, мовляв, буду "створювати умови для забезпечення обороноздатності, національної безпеки та охорони громадського порядку в Україні". Не те, щоб Віталій Гайдук і Володимир Радченко одразу взялися "будується", але, безсумнівно, у кожного з них тепер з'явився гідний опонент.

Тим більше, вельми показовою є законодавча ініціатива двох регіоналів - Мірошниченко та Забарського. Намедни ці двоє запропонували фактично повністю ліквідувати РНБО, позбавивши його секретаря, апарату і ряду повноважень. Зрозуміло, дана пропозиція кшталт спроби повернути в ЦВК Ківалова, однак сам факт вже досить симптоматичний.

Заступники на стрьомі

Ще одна недавня кадрова рокіровка, яку Ющенко вже точно ніяк не міг "освятити", - призначення Сергія Попкова заступником Василя Цушка. Пан Попков - справжній "розум, честь і совість" наших правоохоронних органів. Саме цей доблесний громадянин, як відомо, віддавав наказ внутрішнім військам силою, із застосуванням зброї, розігнати революційний Майдан. На допитах у ГПУ в 2005-му він і сам у цьому зізнався, але ось хто йому "замовив" таку "благодійність", звичайно, не повідомив, за що з ним зараз, власне, і розплатилися посадою.

- А що такого? Міліціонери завжди виходять на службу з патронами і зброєю. Завжди! І в мирний час, і вже тим більше - в неспокійний, - здивувався розпитувань на тему "як вам не соромно" "регіонал" Микола Джига, якого ще самого давеча готували на пост глави МВС.

Як зізнався "Обозу" Толстоухов, ініціатором появи в КМУ Попкова виступив сам Цушко.

- Потім він пройшов співбесіди з керівництвом, у тому числі зі мною.

- І вас не збентежила його репутація?

- Чи не звик я судити про людей тільки по тому, що про них говорять. З одного боку, я чув, ніби він дійсно віддавав злочинні накази, з іншого - навпаки, нібито їм перешкоджав.

Цікаво подивитися, як з цим впорається Президент, адже повторно "завертати" заступників, та ще після зізнань "з Прем'єром, мовляв, все узгоджено", якось несолідно. Тим більше, що ті, кого він вже раз "завернув", продовжують спокійнісінько трудитися в МВС. Ясність вніс Яценюк, пообіцявши: Віктор Андрійович скасує сей кабмінівський наказ. Хоча оптимізму, зізнатися, мало.

Згадалося, як відразу після перемоги революції в замах у тодішнього Держсекретаря Зінченка "намалювався" екс-міністр освіти Василь Кремень. Саме його самоуправство послужило однією з головних причин масових студентських бунтів літа 2004-го, що поклали згодом початок революції. Журналісти, обурені фактом першого "реверсу" "кучміста", підняли такий шум, що Кремень віддав перевагу сам піти у відставку. Причому вже через тиждень після того, як мав необережність вперше з'явитися на публіці в новому статусі. Але це було рівно два роки тому, а тепер, в порівнянні з Попковим, той же Кремень здається білою пухнастою овечкою.

Вибравши собі настільки одіозного зама, Цушко, безумовно, вляпався жирне пятніще не тільки на себе, а й на весь уряд, на коаліцію, а також на Мороза і Януковича як її співголів. Останнього це, втім, не бентежить. Попков для нього - "порядна професіонал".

- Я не бачив протоколів Генпрокуратури, які він там давав свідчення, але я особисто по собі добре знаю, за своїми власними допитам, як це відбувається. Не було тижня, щоб мене не викликали на допити за надуманими, сфабрикованими, сфальсифікованих справах, - жорстко відрізав Янукович. - І так можна з будь-кого що завгодно зробити! Тому я проти того, щоб до будь-якій людині застосовувалися такі заходи! Попков - фахівець дуже високого рівня, ніколи у нього не було ніяких порушень. За весь час своєї служби він працював дуже якісно, ??він користується великою повагою.

Спікер Мороз, який стояв на Майдані біля Ющенка і Тимошенко, був менш категоричний:

- Я знаю, що питання по заступникам мало вирішуватися іншим чином, але зважився так. Подивимося, як воно буде ... У кожному разі, враховуючи репутацію Попкова, слід було, напевно, враховувати публічну думку.

- Напевно, якби главою МВС був я, такого б призначення не відбулося, - зізнався в унісон Волга.

Друзі за викликом

Втім, наостанок ВР розбурхувати не тільки кадрами. Зловісне пророцтво Януковича, видане їм на останньому Кабміні, збулося цілком і повністю. На запитання "а чому БЮТ голосувала разом з коаліцією за скасування президентського вето на земельний мораторій. Ви що, тепер дружите? "Ще в середу Прем'єр зізнався:" Так, ми плануємо системно співпрацювати ". Вже в п'ятницю БЮТ і ВРХ дружно "голоснули" за подолання ще одного вето - на закон про КМУ (366 - "за"), потім прийняли закон "Про опозицію" (у першому читанні), також встановили норму імперативного мандата для депутатів місцевих рад .

Перший був потрібний коаліції, два інших - опозиції. "Наша Україна" образилася, звинувативши БЮТ у злочинному колабораціонізмі, і, зібравши всі свої картки, масово віддалилася із залу.

- Ну, політичні домовленості, - а що тут такого?! - Симулюючи здивування, заявила Тимошенко на позапланової прес-конференції - вона явно намагалася виправдатися за те, що відбувалося. Адже ще годину тому її депутати наполягали: ніякого пакту немає і бути не може.

- Давайте ми з вами домовимося: ви мені хату прибираєте, а я вам за це посміхаюся! - Реготав Андрій Шкіль - Смішно? Мені теж, тим більше закон про опозицію приймається тільки в першому читанні - найважливіше ще попереду. Навіщо зараз-то домовлятися?

- Я не розумію, які до нас претензії? - Обурювалася Тимошенко - Це не ми, а "Наша Україна" голосувала за політичну реформу. Це не ми, а партія "Наша Україна" на чолі з Президентом Ющенком розвалювала помаранчеву команду, відправляла у відставку перший помаранчевий уряд, підписувала Універсал національної єдності, подавала кандидатуру Януковича як прем'єр-міністра!

Розігравши сю блискучу комбінацію, Юлія Володимирівна не врахувала тільки одного - власного сумного досвіду річної давності, коли електоральний рейтинг БЮТ, який проголосував за відставку уряду Єханурова, стрімко покотився вниз.

Звичайно, адже зараз Тимошенко керувалася благими намірами: "приструнити" розперезалися місцевих депутатів, у тому числі - столичних, наліво і направо продають свою фракційну приналежність "за землю і власність", також - "врегулювати відносини між гілками влади, припинити розвал країни".

- А якщо Президент накладе вето на ваші закони, що будете робити, - з'єхидничав журналісти?

- Є чітка домовленість з коаліцією: долати можливе вето.

- Ви вірите в їх порядність, що вони вас не кинуть?

- Сподіваюся, в цьому питанні вони дійсно будуть порядні, принаймні не так, як "Наша Україна" останні п'ять років, - з гіркою усмішкою сказала глава БЮТ.

- Мені шкода, але сьогодні антикризова коаліція поповнилася ще однією фракцією - БЮТ! - Парирував В'ячеслав Кириленко. Промовчавши, правда, про те, що "НУ" і сама не проти була підтримати "бартер", вимагаючи, однак, щоб закон про КМУ з усіма поправками розглядалося першим. Сподіваючись, мабуть тому "з'їхати з теми".

- Не думаю, що БЮТ піде на розширення коаліції, адже тоді вони втратять переваги як опозиційна сила, а це вагомий фактор в суспільній свідомості, - розсудив Мороз.

- Ніякого фундаменту системної взаємодії у нас з Партією регіонів і Віктором Януковичем бути не може! Я це категорично говорю! - Зазначила Тимошенко. Подумавши, додала трохи тихіше:

- Але якщо потрібно буде, якщо мова йде про добробут та стабільності країни, ми будемо голосувати з ними одночасно. Саме - одночасно, але не разом.

Поки в кінолекційному залі ВР лідер БЮТ займалася таким ось "самопереконанням", Віктор Янукович в сесійній налаштовував колег на робочий лад наступній сесії.

- Навесні нам належить важлива справа - пройти другий етап Конституційної реформи. Упевнений, разом ми впораємося, - хитро посміхався Прем'єр, пам'ятаючи про резервні голосах БЮТ.

І не біда, що "тимошенківці" відомі давньою неприязню до політреформи. Якщо дуже захотіти, можна не тільки полетіти в космос, але і подолати вето. Тим більше прогнози Віктора Федоровича, як показує практика, мають прикре властивість збуватися.

Соня КОШКІНА

фото Діма Богданов / ОБОЗ