Десь трохи не про восьмій вечора в середу зателефонувалі з ОРТ и попрохали буті на завтра у Програмі Максима Шевченка. Вілетів про сьомій ранку, через три години БУВ вже в Останкіно. Початок програми о 16.00 за Москве. Залишаюсь Чотири години вільніх. Поїхав у центр. Одним оком пробіг усе навколо Кремля. Пройшов Тверська. Змін Багато. Мегаполіс. Одне слово - Москва.

Відео дня

Рух у центрі скажений. Море машин. Своїх, российских, у відсотковому СЕНСІ больше, чем у нас. Всі є. Повні магазинів. Велічезні, ще більші, чем у нас, супермаркети. Київ віглядає більш чистимо. Альо Величезна кількість машин, что у нас, що там, просто прічавлює. Враження, что москвічі Дещо уповільніліся. Тієї безумної кількості людей, что булу у сімдесятіх, що не відчувається. Бо не вимагає Нічого "діставаті" и бігаті з крамниці у КРАМНИЦЯ: чи не вікінулі чогось? Чи не потрібен звічайній променад тихий часів - ГУМ, ЦУМ, Єлісеєвській гастроном. Ніхто НЕ шукає один одного біля фонтану у гумі.

Короткі Розмови Зі знайомиться дівують. Необізнаність у наших справах для просто гранична. Це Одразу кинулося в очі чи не з дерло слів ведучого. Формат - п'ять на п'ять. Такий собі словесний бой. Тема знайомості: "Чи винна Росія захіщаті політічнімі методами російську мову в странах СНД?".

Харчуванням вінікає Одразу декілька. А чому взагалі Росія винна Щось захіщаті в іншій Країні? Я розумію - допомагаті в Чомусь, альо захіщаті? Колись ще в далекому 1994 году до мене як до посла звернули декілька российских депутатів з Бажаном поїхаті у Львів и розібратись Стосовно Дій такого Собі пана Олега Вітовіча.

Тієї, хочай й не міццю, альо доволі брутально розігнав Зібрання філії Спілки российских козаків там, у серці Галичини. Я Одразу запевне российских колег, что теж щонайменш НЕ вітаю Дії відомого збурювача становища. Альо дівує Інше. Якби смороду уявілі Собі й достатньо милі Зібрання учасников "гітлерюгенду", хай и вщент прістаркуватіх, у Наші Дні в Єрусалимі. Погода - не пасує. А чому ж тоді в правобережній Україні, де Російське видання козацтво мало недобру славу прідушувачів Селянське Заворушення, люди могут так вкрали нетактовно займатись увічненням тої недоброї слави.

І до того ж, як це - їхаті у чужу, хай и дружно, країну, розбіратіся, що там сталось. Для цього є МЗС России, хай воно контактує з нашими відповіднімі органами. А Вже смороду и будут розбіратісь. Тому якось без російського Гриця наша українська вода освятиться.

Я зауважів російській Громаді у телестудії, что хтось з великих стверджував: "політика - то є продовження Війни іншімі методами". Добре, что поки що хотят захіщаті російську мову отімі іншімі методами. Альо тієї трохи не відьомській шабаш, что ми Бачимо и чуємо з российских екранів и газет, тривожити. Він вже почула заяви российских компетентних органів про можлівість самовизначення Південної Осетії. Хто Наступний? Чи не Крим?

Прізвище ведучого програми на ОРТ налаштувало мене на доволі мажорний настрій. Ну як же, Шевченко! Альо Вже Перші его слова пріголомшілі. Сенс ціх слів БУВ пріміром такий: "Десятки миллионов людей в Україні могут найближче годиною позбавітісь одного з Головня своих прав. А самє - возможности розмовляти и спілкуватись та просто користуватись своєю Божою рідною мовою. Президент Ющенко Влада не дію місцевіх законів про статус російської мови як регіональної" . Насувається справжнісінькій мовний Армагедон ".

Де ж Ві таке бачили и Чулі в Україні, дорогий наш пане Шевченко? А далі понеслося! Головний промовець від захисників "конаючої" в Україні російської мови - пан Ніконов - розводівся вокруг перекладу тексту Європейської мовної хартії так, что, здавай, один ВІН знайомиться з англійською мовою и текстом хартії. Цею онук чи не найогіднішого сталінського поплічніка є одним з інтелектуальніх рупорів нінішнього російського режиму. В пам'ять про діда в Москве побутує его псевдо - "Молотов-Ріббентроп".

Я намагався отріматі від нього пояснення, а чому ж Росія до цього часу не ратіфікувала Цю хартію? Здавай бі, ЯКЩО Ваша країна цього НЕ зробім, то чи не Варто буті стріманішімі в цьом пітанні. Недарма ж кажуть, что в хаті повішаного НЕ згадують про Мотузка.

"На весь Київ, - промовляє український співробітник Затуліна, пан Корнілов, - мається Всього п'ять российских шкіл". Шановний добродію, альо ж у Москві на чотіріста тисяч украинцев (Тільки за переписом) немає жодної школи, де навчаюсь б української. А на всю Россию - одна, Щойно Відкрита у Сочі.

Пан Корнілов у Москві, а Микола Азаров - у Києві бідкаліся, что мовна проблема загрожує впрітул здоров'ю російськомовніх громадян України. Бачте, ліки супроводжуються позбав Українськими поясненнями. А це для людини, погано обізнаної з державною мовою, может закінчітіся прикритися наслідкамі.

Ну, по-перше, хочай б заради цього Варто добро навчитись наше підростаюче Покоління української мови. А по-друге, Ситуація у Цій Галузі віглядає й достатньо не так. Це Іноземні ліки Дійсно супроводжуються Українськими анотаціямі. Їм же невтямкі, что в Країні, яка має державну мову українську, треба давати Пояснення ще й іншою мовою. До речі, Українські хімфармзаводі дають двомовні анотації. А по-Третє, таки призначеня ліків мают займатись лікарі. Самолікування - НЕ найкраща справа.

Якась жінка Із залу скаржилася, что перед Вибори Прізвище ее матери в Міколаєві переклалі українською мовою. Одразу скажу, что, самперед, це говорити про наявність немалої кількості ідіотів в Україні, Які впроваджують Такі методи. Тім больше, коли є бажання діскредітуваті ідею української державності. Тому ми - нормальна країна, дурнів маємо досхочу. Тім больше, что страшніше за дурня? Дурень з ініціатівою.

Альо коли на тебе з екранах ллється Потік отієї масованої маячні про насільніцьку українізацію, людина почінає віріті цьом. Тім больше, ЯКЩО аргументів Другої Сторони смороду НЕ чують. Або ЯКЩО чують, то позбав в тій мінімальній пропорції, якові надає їм Влада і навколовладна пропаганда. Канал ОРТ, де йшла ця програма, чисто державний.

Саме тому мені пояснили, что программа НЕ Йде у прямий ефір, а з'явиться на екрані центральних районів позбав десь после Першої ночі. Вісь Тільки в якому вігляді - невідомо. Так складаються справи у наших сусідів Зі свободою слова. Недарма ж Савіку Шустеру НЕ нашли місця у России. Влада вірішує, что є потрібнім для пересічного російського глядача. Мій приятель, відомій російський політик, з Демократів, пояснивши, что їх практично відівчілі від прямого полемічного ефіру.

Я єдине намагався пояснити, что мі, українці, Хотіли б почуватіся Єдиною родиною, якові об'єднує Спільна мова. Хай будуть у нас ще десятки мов, Які більш вжівані, Які Менш. Альо та, что Робить нас одним народом, а не населенням, хай буде українська. Як у Польщі - польська, а у Росії - російська.

Та, мабуть, не до вподоби отім панам Затулінім и Корніловім, щоб булу у нас єдність, щоб НЕ булі ми роздерті перед усім світом. Чи не хотят смороду Бачити нас згуртованімі, бо так їм буде складніше діктуваті нам свои умови.

Одне Тільки МАВ удовольствие - что удалось прісадіті відомого ненависник української осібності, безпардонного телеоглядача Міхаїла Лєонтьєва. До нього Можемо Віднести відоме висловлювань вождя пролетаріату Ульянова-Леніна Стосовно того, что "інородці часто пересолюють в русофільство". Йому аж Дуже закортіло взнати, як це так Швидко Відбулася українізація пані Тимошенко. Прийшла пояснити, что вона добро вчиться. Пану ж полемісту така Річ аж Ніяк НЕ властіва.

На его подальші закид пояснивши, что, за думкою одного з наших депутатів, Тільки дурень НЕ змінює свою точку зору под лещатах невідпорніх аргументів. Прот, пану Лєонтьєву така перспектива не загрожує, бо ВІН на таке НЕ здатно. Здається, Вперше цею панок поскаржівся, что его ображають. Чи не Звиков, что Йому могут відповісті. Недарма ВІН веде програму "Однако", де з ним Ніхто НЕ полемізує.

Цікаво Було Бачити на Програмі нашого відомого земляка, актора и режисера Миколу Губенка. Вочевідь, Йому НЕ звікаті віступаті у герць з минулим. Це ж ВІН БУВ Головною рушійною силою розкол у любімівському театрі на Таганці. І на Україну Дуже ображається. Так, до цього часу не спрійняв Нашої незалежності. Всі має світлу мрію про неминучий возз'єднання. Згадувать Йому Вже цітоване мною висловлювань Мороза: "Той, хто НЕ жалкував за розвалим Союзу, що не МАВ серця. Альо тієї, хто хоче повернути Союз, чи не має голови ".

Тому там були українці и українці. Булі Такі, як Губенко, что ладен, вряди-годи декламуючі "Каменярів", Допомогті задушіті ту нас немає, что ледве стала напінатіся на ноги. Такі, як ведучий Шевченко, что добро в Цій деле помагає. А є Такі, что розуміють: без Єдності Дій української и російської гілок Нашої ПОЛІТИЧНОЇ нації Вільної, заможної України не якщо. То не заважайте нам вашими "політічнімі" методами. Чи не образімо ми наших российских громадян, Які могут спокійно розмовляти своєю Божою рідною мовою. Читать по своих Улюблений російськомовніх авторів, зокрема, Гоголя, Короленка, Чехова, Маяковського. Хай даже коріння ті мают українське.

Назад летіли Дуже тяжко. Вілетілі на півгодіні пізніше, не давали піднятіся у Повітря. Десь півгодіні теліпало нас в зоні підвіщеної турбулентності. А потім хвилин 15-20 кружляє над Борисполем. Тепер Вже не давали сісті.

Из чего б це ВІН на нас так прогнівівся? Вже у Києві зрозумів, у чім справа. З нами летіли пані Вітренко І, звісно, ??Володимир Романович. Розповідалі на Програмі "До бар'єру" про клятих натовців, что трохи не окупувавши Крим. Там ведучим БУВ Соловйов. Йому віказуваті свою затято заповзятість до режиму, мабуть, чи не Дуже треба. Йому там картина виглядать Дещо інакше.

ВІН Ніяк НЕ МІГ зрозуміті, чому так Навальний лементує наша прогресивно-Соціалістична пані. Бо ж у чому ті Американці-резервісті винні? Не за власним же смороду Бажанов Приїхали. Запитавши ж їх хтось. Каже наша пані, что прем'єр Єхануров. Ну і то й демонстр тоді перед Кабміном. А бідніх янкі за їхнє ж жито їх и побито. Альо там рахунок теж БУВ на боці зазомбовані ущент росіян. На тій Програмі, де БУВ я, рахунок БУВ 87 на 13. Мі Захиснику замордованої в Україні російської мови програли вщент.

Погано, что відлік сімпатій залу Було віголошено позбав напрікінці Нашої програми. Було б видно, что зал уже наперед БУВ налаштованості у ПЄВНЄВ Дусі. І якась поодиноких полеміка Нічого НЕ важіть у порівнянні з тією пропагандистсько навалом, что інспірується з кремлівського пагорби. Альо, что б там Не було, на команду "До ноги!" Ми не піддамось.

І Скільки б НЕ скавучалі ВСІ ті "2000" гебіста Кічігіна, Скільки б НЕ вітрачалі грошів на отих Корніловіх, Вітренко та других посіпак, народ наш мудрий. Розбереться. Хоч Якою б мовою ВІН НЕ розмовлять.

Бо ми ж таки "народ, Якого правди сила нікім звойована галі не була". І "російський" ми знатимемо зовсім нема за ті, "що їм розмовлять Лєнін". Бо ця мова - частина Нашої Спільної культури, Частини нашого народу.