За що і скільки ми платимо в супермаркеті

За що і скільки ми платимо в супермаркеті

У радянські часи я працював на одному з найвідоміших київських заводів, що виробляють, в тому числі, і товари народного споживання. Так от, начальник відділу збуту був другою людиною на заводі! З усього Союзу дзвонили, писали, приїжджали до нього працівники торгівлі, благаючи відвантажити товар понад горезвісної рознарядки. І як казав Аркадій Райкін, наш головний збутовик був "дуже шанованою людиною". Після епохи радянського дефіциту настала пора розквіту кооперативної торгівлі. І вже після розвалу СРСР з'явилися перші супермаркети. Спочатку вони програвали існуючим ринкам в асортименті та цінах, але дуже швидко зробили висновки і перебудувалися. І нині мінімум один супермаркет є в кожному нашому маленькому Кудикіногорске і крихітному ніжними Тагілі.

Ще вчора супермаркети були не тільки місцем, де можна швидко і зручно купити потрібний товар, але і вельми вигідним бізнесом для його власників. І тому вони росли немов чорнобильські гриби після радіоактивного дощу на місці практично кожної гасової лавки. Під цю справу бралися величезні валютні кредити, які в умовах кризи повертати змогли далеко не всі. У результаті багато торговельні мережі стали зараз занепадати і розорятися, деяким з них довелося закритися, інших викупили іноземні конкуренти. Але і це не зупинило творений ними свавілля ...

Відео дня

З курсу політекономії ми пам'ятаємо, що основним джерелом доходу при капіталістичному ладі є додаткова вартість. Однак Карл Маркс і Фрідріх Енгельс, так само як і Остап Бендер, дуже б здивувалися винахідливості господарів сучасних супермаркетів! Адже нині роздрібна 20%-а торгова націнка на товар, що поставляється для них має досить умовну значимість - гроші (набагато більші!) Вони роблять зовсім на іншому. Заматеревшего великі магазини по праву господаря ситуації диктують свої умови тим, від кого вони цілком залежать - виробникам товарів. У нашому розпорядженні є умови співпраці з регіональною торговельною мережею "Пакко", офіс якої знаходиться у Луцьку. Зрозуміло, кожна мережа в деталях сходить з розуму по-своєму, але в цілому ці волинські умови схожі з іншими.

Розповідь про супермаркетовскую "рацпропозиції" почну з "вхідного квитка" - товар постачальника просто так потрапити на торгові полиці не може! Не кожна компанія може запросто стати партнером такої авторитетної і знаменитої мережі "Пакко" - тільки обрані! У число таких вас можуть занести, якщо ви перерахуйте в Луцьк 30 000 гривень. Цією завуальованій хабарем справа не закінчується, і за право продавати свою продукцію в конкретному магазині цієї мережі треба ще заплатити по 3000 гривень за кожен. Далі залишилося подарувати "Пакко" сущу дрібницю - по 300 гривень за кожне найменування вашого товару в кожному обраному вами магазині мережі. Припустимо, у вас непереборне бажання 10 найменувань свого товару продавати в 10 магазинах "Пакко". При наявності калькулятора можна порахувати, що в такому випадку вам "вхідний квиток" обійдеться всього лише в 90 000 гривень. Мабуть, зайве говорити, що виробник включить ці побори у відпускну вартість своїх товарів. Якщо їх ціна під сотню гривень, то це не буде так чутливо, а якщо вони стоять 5-10 гривень?!?

Втім, всі ці обов'язкові платежі ще не гарантують, що товар постачальника вже продається - адже його треба десь розмістити! "Пакко" і тут не кине вас в біді - вам запропонують орендувати за своїм розсудом стійку (1100 гривень на місяць), полку (600), поставити товар в залі прямо на піддоні біля торця відповідного ряду (2000) або в холодильнику (1300) . Знайомі, які хотіли було співпрацювати з цією мережею, задали геніальний за своєю простотою питання: а якщо повністю сплатити "вхід", але нічого не орендувати із запропонованого списку (це, як не дивно, добровільно), то де ж розмістять торговці їх товар? Зрозумілої відповіді не послідувало ...

Але і все це разом узяте і раніше не гарантує, що товар стоїть на полиці "згідно купленого квитка". Щодня в супермаркети приходять представники великих товаровиробників, які так і норовлять зайняти своєю продукцією чужі місця. Так що вам доведеться подбати ще й про штаті співробітників для тотального контролю за тим, де і як виставлена ??продукція, інакше вона виявиться засунутому далеко і надовго. Крім того, дуже бажано особисто зацікавити як менеджера, який курирує вашу групу товарів, так і безпосередньо тих працівників магазинів, які викладають на полицю вашу продукцію. Ті ж знайомі протягом 3 (!) Місяців не змогли зустрітися з менеджером однієї великої іноземної торгової мережі, який курирував їх товарну групу і одноосібно вирішував, з ким співпрацювати. При цьому на напівпорожніх полицях їхнього магазину лише кілька найменувань схожої продукції, в основному, одного виробника. Більше 3 місяців торгаш (коли його таки вдавалося застати на робочому місці) годував виробників "сніданками", кілька разів він відмовився прийняти і приділити 5-10 хвилин свого часу людям, які прийшли в їх офіс і знаходяться на прохідній. Неважко здогадатися, що менеджера попросту зацікавили в тому, щоб він не збільшував асортимент полиць свого магазину ...

Але і це тільки початок оповідання про торговельне рекеті. Нині жодна торговельна мережа товари в загальноприйнятому сенсі не купує! Тобто ви ставите їм товар, а вам за нього платять або через 30-90 днів, або кожен місяць, але лише за реалізовану частину партії. Так, ви правильно зрозуміли - до 3 місяців супермаркет безсоромно безкоштовно користується чужими грошима! Т.ч. постачальники фактично за свій рахунок безпроцентно кредитують торговельні мережі, але й цього їм мало. Принаймні, вони не втомлюються заявляти про свої багатомільйонні збитки і стверджують, що без державного рефінансування не виживуть. З постачальників береться ще й т.зв. бонус: за "просування" торгової марки супермаркет залишає собі кожен місяць 5-10% суми, яку він повинен за поставлену продукцію. Крім того, в деяких випадках є ще й річний бонус - 1-2% від обсягу реалізованої за 365 днів товарної маси.

Їдемо далі. У всіх мережах існує т.зв. маркетинговий план - комплекс різних заходів, які нібито сприяють просуванню ваших товарів. Це буклети, що роздаються і розноситься по довколишніх будинків; білборди та інші рекламні носії на прилеглій території; аудіо і відеореклама в самому магазині, і т.п. Крім того, деяким постачальникам "викручують руки", вимагаючи додаткових знижок на період проведення магазином яких акцій. В одних випадках участь у такому "маркетингу" - справа добровільна, але набагато частіше - обязалівка. Одна українська мережа нині обклеїла білборди повідомленнями про те, що вони постійно відстежують ціни у конкурентів і тому у них найнижчі ціни. М'яко кажучи, це повна нісенітниця. Ні, ну моніторити ціни в інших магазинах вони, звичайно, можуть, але тільки лише від цього у них самих товари дешевше ніяк не стануть! Не можуть же вони абсолютно всіх постачальників поставити на коліна і змусити дарувати їм свою продукцію за безцінь?!? В офісі іншій торговельній мережі моїм друзям безапеляційно з порога заявили: "Вхід до нас - 60 000 гривень, 200 000 на рік платите нам за рекламу, розрахунок за товар - кожні 60 днів. Це все не обговорюється! Якщо згодні - говоримо далі, ні - до побачення ". Зрозуміло, розмова на цьому і закінчився. До речі, прейскурант в цих маркетингових планах просто аховий! Відеоролик набагато дешевше розмістити на телеканалах, ніж на внутрішньомагазинні моніторах, а вартість розміщення невеликого макета у фірмовому буклеті практично дорівнює ціні виготовлення всього тиражу цієї поліграфії.

Борзометр у деяких менеджерів з супермаркетів вже настільки зашкалює, що вони навіть не обтяжують себе підрахунком вартості своїх "вхідних квитків" - нахабно запитують постачальників: "А скільки ви нам хочете заплатити?" Питання підступний - скажеш мало, на цьому переговори закінчаться, а велика хабар з'їсть ваш прибуток. Справедливості заради зазначу, що подібна "хвороба" вже характерна і для деяких великих аптечних мереж, а також магазинчиків при АЗС. Але і це ще не весь перелік поборів! Якщо протягом останнього часу мережа відкрила (або збирається це зробити) нові магазини, то постачальник зобов'язаний внести свою лепту (від 5000 гривень) у цю благородну справу! Щоб ви, не дай Боже, не забули привітати супермаркет з днем ??заснування або Новим роком, в договір нерідко включаються обов'язкові пункти про перерахування їм до цих дат певних сум. Крім того, юристи магазинів включають в контракти численні штрафні санкції для постачальників. Найкоректніша з них - за несвоєчасну поставку товарів. Тобто якщо менеджер раптом виявляє, що запаси вашої продукції на кінець, то він шле заявку виробникові. А той зобов'язаний протягом робочого дня її виконати або хоча б привести поважну причину, по якій товар не може бути поставлений в строк. Інакше - штраф 20% від вартості замовленої продукції. Супермаркет також може зажадати від вас компенсації, якщо йому здасться (бо довести це не так просто), що комусь іншому ви поставили свій товар за нижчою ціною. Зрозуміло, в договорах ніяких штрафних санкцій по відношенню до торговельних мереж немає і в помині.

Приблизні розрахунки показали, що якщо строго діяти за всіма пунктами договорів, то у постачальника не буде не тільки прибутку, але і доходу! Скажімо, вартість співпраці з великими мережами супермаркетів ("вхідний квиток" плюс маркетинговий бюджет на рік) обчислюється сотнями тисяч гривень. Вихід у постачальників один - підняти відпускну ціну щонайменше вдвічі. Це дозволить задовольнити апетити продавця і залишитися на плаву виробнику. Куди діваються всі ці гігантські суми - пропоную вам додумати самим. А як же ми з вами, споживачі? Про нас, звичайно, теж не забули: нам уготована найважливіша місія - заплатити за всі ці торгові "художества" з власної кишені!

За що і скільки ми платимо в супермаркеті