newspaper
flag
УкраїнськаУКР
flag
EnglishENG
flag
PolskiPOL
flag
русскийРУС

Справжня ціна збірної України

Справжня ціна збірної України

Перед грою з Нідерландами наставник нашої збірної Олексій Михайличенко обороняли царствено: мовляв, цей матч покаже, чого ми насправді стоїмо. Матч дійсно показав ... Складно сказати, на якій підставі Олексій Олександрович проголошував таку кардинальну сентенцію, фактично апріорі відсікаючи для себе шляхи до відступу. Чи то новоспеченого головного тренера аж надто розохотила весела перемога його підопічних над сербами, чи то він справді вірив, що українці можуть в Роттердамі стрибнути не тільки вище власної голови, а й вище голови суперника, чи то він дійсно кабінетний максималіст. Але факт залишається фактом : Олексія світло Олександровича за мову ніхто не тягнув. Тому за продемонстрований товар особою - аж гульден. Сама червона ціна. Причому без торгу. Головне - все правильно і об'єктивно. Він хотів побачити, чого варта його набір футболістів у синьо-жовтих футболках - він це побачив. Як кажуть, є пожива для роздумів. Гірше, що окрім Михайличенко, це побачили багато. Для яких побачене стало як їжею для роздумів, так і підмогою для втікачів висновків. Висновок перший і головний напрошується відразу ж з передматчевого месиджу керманича збірної України: така наша збірна яйця виїденого не коштує. Занадто вразлива мішень, занадто розбалансована, занадто Невмотивованість. Жаль ... Кажу це про конкретно взятому випадку. Тобто про гру наших хлопців проти команди ван Бастена. Цілком можливо, що проти збірної Швеції наша команда зіграє наднадійно, надмотивований і результативно. Але це буде потім. Якщо буде. Зараз же попросту потрібно було дати відповідь на просте і водночас конкретний, локальний відповідь - чого ж коштує така футбольна збірна, як Україна, в грі проти такої збірної, як Голландія. Відповідь - не варто практично нічого. Втім, повторюся, подальша доля нашої збірної може зазнати найщасливіші зміни. У цьому зв'язку досить пам'ятні нав'язливі паралелі зі збірною часів Блохіна. Як ми всі пам'ятаємо, Олег Володимирович довго запрягав, але зате його кіннота акурат під офіційні матчі видала вражаючу безпрограшну серію, достроково посівши перше місце в групі. Може, і Михайличенко таким чином випробовує долю, коректуючи вектор удачі на осінь? Хотілося б у це вірити. Тільки от занадто багато потрібно оптимізму, та й не тільки оного, а й міцних напоїв, щоб зараз увірувати в цей простий на перший погляд алгоритм. Чому так складно? Та тому, що в Роттердамі ми (у всякому разі, я) побачили ту ж збірну Блохіна. З тією лише різницею, що без мотивації, та ще й ослаблену відразу декількома гравцями. І головне - ця, нинішня збірна Блохіна, стала, причому різко, відразу на кілька років старше. Ні, не досвідченіше, а саме старше. Шевченко співтовариші якщо і будуть лізти зі шкіри геть, гадаю, все одно відсутність належної швидкості і бійцівських якостей не зможуть компенсувати розважливістю і олімпійським спокоєм. Цю швидкість і беспонтових (в сенсі, не такі, як у Вороніна) бійцівські якості могли принести сьогоднішньої української "кадрі" вчорашні гравці молодіжки - від Чигринського до Ярмаша. Але вони, ці вчорашні молодята, ніщо нове не можуть принести за визначенням. Тому що у них цього нового, окрім бажання і емоцій, немає. Та й не було зовсім ... Якщо хтось забув, нагадаю, що у фіналі молодіжного чемпіонату Європи команда Михайличенка зовсім недавно з тим же рахунком - 0:3 - поступилася одноліткам із Нідерландів. І тоді Хунтелаар з Чигринського робив клоуна, і зараз продовжує це робити. Тому що Хунтелаар, ван Персі та інші герої того молодіжного скликання Нідерландів вже тоді грали в кращих клубах Європи. І пізніше підтверджували невипадковість своєї перемоги. Наші ж срібні медалісти молодіжного континенту лише через два роки почали боязко стукати в головну команду країни, микаясь переважно по "Ворсклі" так "Арсеналом". Та й то стукають у першу чергу тому, що тренер знайомий. Такий їх рівень, тому що. Хоча це вже не їх вина. А біда. Наша спільна. Бо нету у нас єдиної системи підготовки футбольних кадрів в різноманітні збірні різноманітних віків. У дитинстві напихають, скажімо так, фізикою, "мають" боляче, якщо у восьмирічному віці не привозять з виїздів всякі кубки да жетони, не даючи пацанам вдосталь награтися з м'ячем. А далі - лише накачані ноги. У той час як однолітки за бугра наголос робили на техніку ... Ну да ладно, це надто тонка матерія. Хоча, якщо на те пішло, якийсь налагодженої системи підготовки кадрів немає і в дорослому нашому футболі. У "пізнього" Олега Володимировича збірна поступово перетворилася на лікувально-трудовий профілакторій, про що тодішня-нинішнє керівництво ФФУ не хотіло навіть чути. Але Олег Володимирович пішли - і його методика відразу ж стала неправильної, недолугою. У "раннього" Олексія Олександровича збірна поступово перетворюється на літньо-спортивний табір "Юність". Особисто я нічого не проти бажання Михайличенко перепробувати у справі всіх стоять (і не дуже стоять) кандидатів. Але ж, наскільки я розумію, цих нових кандидатів потрібно "нанизувати" на основу, на кістяк команди. А такого у нас зараз немає. Причому немає категорично. Шева? По-моєму, він сам вже в це не вірить. Таке враження, що Андрію Миколайовичу настільки все набридло, що черговим гінцям на звістку про приїзд в Конча-Заспу він так і хоче сказати: "Ах, якби ви знали, яку я виростив у Лондоні капусту, ви б мене не стали кликати у владу ". Давно б сказав, якби був з характером. Тимощук? Толік, звичайно ж, геній і роботяга, але поки що він такою тільки в Пітері. І ось головне завдання Михайличенко - прищепити пітерського Тимощука збірної. Ну, а далі? А далі поки що цілковита незнання. Вже зараз зрозуміло, що восени наша збірна буде стартувати з чистого аркуша, тому як жодної зрозумілої ради ці товарняки не дадуть. До слова, якщо ти ставиш новачків-дебютантів практично на всі позиції, то чому не поставити якого -небудь (все одно якого, адже по любому буде краще) новобранця на місце Несмачного? Різноголосся виходить - десь - влучно, а десь - лише Несмачний. Шукати внутрішні резерви, чи що. А ще - терпіння всім нам. Читайте також: Олексій Михайличенко: "Такі поразки дуже корисні" Нідерланди розгромили Україну Євген Селезньов: "У Нідерландах що ні футболіст, то особистість" Марко ван Бастен: "У матчі з Україна все виходило ідеально "

Справжня ціна збірної України