Віктор Іванович очолив партію, на з'їзди якої ще недавно радив не ходити своєму патрону. Втім, в Україні трапляються парадокси і гірше.

Відео дня

Напевно, українська політика далеко не повністю оклигав від наслідків "кучмізму", якщо глава держави може приїхати на засідання керівництва розкритикованої їм в пух і прах партії, запропонувати на пост її лідера шефа своєї канцелярії і задоволено констатувати після його обрання, що партія своїх не здає . Приємно, звичайно, що Ющенко не забуває про соратників, тільки функція пам'яті у нього кілька виборча. До речі, з вечора 7 грудня теза про президента всієї країни, рівновіддаленому від політичних сил, Віктору Андрійовичу буде втілювати в життя кілька проблематично.

Кар'єра Балоги виглядає не стільки запаморочливої, скільки стрибкоподібної. Впливовий закарпатський бізнесмен освоював для себе поступово нові сфери діяльності в муніципальній і державній сферах: бізнесмен - мер Мукачева - закарпатський губернатор, спротежірованний есдеками - знову бізнесмен, на цей раз підтримуючий Ющенко. Потім - знову губернатор, міністр МНС, голова президентського секретаріату. Балозі як нікому іншому доводилося доводити, що есдеки колишні надзвичайно енергійно протидіють есдекам чинним. За Віктором Івановичем, як за будь-яким небідною людиною, сколотити капітал у такій специфічній області як Закарпатська, тягнеться шлейф скандалів і суперечливих тверджень. Але минуле Балоги нас цікавить тільки як платформа для аналізу його майбутніх дій. Одне можна припустити легко - різкі дії нового вождя НСНУ будуть накривати його хвилями компромату, пов'язаного з бізнес-діяльністю.

Отже, на чолі партії, що носить звання пропрезидентської, встав людина, що звикла діяти досить рішуче і володіє непоганим досвідом кризового менеджера. Правда, витягувати "нашоукраїнців" з нинішнього "болотного" стану доведеться немов Мюнхгаузена - власноруч. Напевно, Віктору Івановичу добре скоріше усвідомити деякі моменти. Наприклад, йому доведеться боротися тепер не тільки з інтригами на Банковій, які там немов розмножуються поділом, а й залізною рукою в обмежені терміни наводити порядки в НСНУ. До чого це прийде в ході підготовки до партійного форуму, який має обрати нового лідера "нашоукраїнців". Так і незрозуміло, чи стане їм Балога (цікаво, хто в такому разі очолить президентський секретаріат) або Віктор Іванович зуміє знайти керованого і прийнятного для делегатів політика (пошуки прийнятних для Балоги депутатів партійного з'їзду теж не виключаються). Незадоволені новим вождем мають перед собою досить майданчиків для догляду, а от кадрові резерви головного "нашоукраїнця", на жаль, не безмежні - прем'єрство Януковича змусило акумулювати багатьох в президентському секретаріаті. До речі, таке вже було при першому приході Віктора Федоровича в прем'єри - тоді кілька есдеківських функціонерів працювали на ключових посадах в адміністрації Леоніда Кучми.

Не будемо забувати, що у Балоги вже є досвід зачистки від "любих друзів" - саме при ньому з Банкової з'їхав Олександр Третьяков, що віддає перевагу тепер нагадувати президенту про свою значущість через ЗМІ. Цікаво, чи під силу "любим друзям" організувати протидію прагненню двох Віктором зробити партію одночасно демократичною і легко керованою. Кажуть, що демократи об'єднуються за п'ять хвилин до розстрілу. У "помаранчевих" олігархів є шанс зробити це відразу після збереження за ними почесно-пенсійного перебування в раді НСНУ. Балога, до речі, доведеться провести "Забарвлення" ввіреній йому партії, тобто кинути ресурси на її фінансування - проблема боргів перед регіональними структурами останнім часом була для "нашоукраїнців" відчутною і болючою. До речі, Віктору Івановичу завчасно довелося піти на поступки, зберігши Романа Безсмертного у керівництві партії на посту глави політвиконкому. Правда, сьогодні важко прогнозувати, наскільки ефективним буде тандем старого і нового вождів НСНУ. Враховуючи, що Роман Петрович залишається лідером парламентської фракції "нашоукраїнців", а Віктору Івановичу, за законами жанру, захочеться її підпорядкувати своєму впливу, іскри будуть летіти неслабо. Зате президія ради НСНУ - НЕ Балоги і не Безсмертного, в ньому зібралися люди, залежні від Ющенка або зобов'язані йому своїми досягненнями в політиці.

Не менш цікаво, яку лінію Балога вибере у зовнішній комунікації. З одного боку, останнім часом він позиціонувався як "яструб", хвацько клювати всіх, хто створював пряму і явну загрозу президентського спокою. З іншого - це ж Безсмертний відмовився продовжувати переговори про формування широкої коаліції, що й було підкріплено рішенням третього "нашоукраїнського" з'їзду про перехід НСНУ в опозицію. Балога ж як глава президентського секретаріату цілком може проводити лінію на створення широкої коаліції. Головне питання - чи буде вона провладної (з Партією регіонів і соціалістами) або опозиційної (з БЮТ і національно-демократичними партіями). Президент після свого "балоган" тріумфу закликав націонал-демократів до об'єднання, але навряд чи зміна лідера (по суті - зміна вивіски) вплине на давнє небажання правих партій зближуватися з НСНУ. Відносини з БЮТ - ще складніше, адже за логікою речей шеф президентської канцелярії не може бути опозиціонером, та й не та людина Балога, щоб поступатися Юлії Тимошенко лідерством в опозиції.

Напевно, основна інтрига рокіровки лідерів НСНУ - чи ризикне Балога піти на дострокові парламентські вибори, щоб, так би мовити, пограти мускулами і довести свій високий потенціал партійного лідера. Втім, при будь-якому розкладі це відбудеться на раніше весни наступного року, після офіційного, на з'їзді обрання вождя НСНУ. Пам'ятається, на другому етапі третього з'їзду Роман Безсмертний, активно створював Народний союз "Наша Україна", закликав не поспішати з подібним механізмом обрання голови, щоб не піти в опозицію до президента. Балога, зі зрозумілих причин, опонувати Віктору Андрійовичу не збирається ...