Віктор Балога: Президент не займається бартером. Частина 3

Початок інтерв'ю

Відомо, що свого часу президент звернувся до Конституційного суду з проханням розтлумачити, чи матимуть результати всеукраїнських референдумів силу закону. Існує інформація, що недавно Віктор Андрійович відкликав це звернення до КС. Якщо так, то чому?

- Я точно не знаю, але думаю, що ми відкликали це звернення. Зараз питання щодо референдуму рухається в іншу площину. Ви знаєте, що організатори проведення референдуму по НАТО подали в суд на ЦВК за бездіяльність. Подивимося, яке рішення прийме Печерський суд.

- До речі, про ЦВК. За останній час зі складу центральної виборчої комісії вийняли два принципових і порядних людини - це Князевич і Мельник. Отже, позиції демократичних сил стали слабшими. Крім того, наступного року виповнюється 65 років Ярославу Васильовичу Давидовичу. Хто-небудь аналізує в "Нашій Україні", в оточенні президента ті проблеми, які можуть викликати ці процеси?

- Сьогодні небагато шансів проходження до складу ЦВК кандидатів від "Нашої України" і БЮТ. Але звільнені місця мають бути зайняті і відповідне голосування, можливо, в парламенті відбудеться. Пан Давидович нормальний керівник ЦВК, але коли прийде передбачений законом час, він, думаю, піде у відставку. І завдання не президента, а всіх політичних сил, не допустити кризи в ЦВК і прийняти зважене рішення, внаслідок чого ми одержимо складу комісії, якому суспільство буде довіряти.

Як вам вже два місяці вдається утримувати яскравих особистостей - Яценюка, Чалого, Бондаря - від "битви амбіцій"?

- У кожного з цих моїх заступників за плечима якісна освіта, хороший професійний багаж, підтверджений результатами досвід. Це сучасні управлінці європейського зразка. У них все гаразд: правильні цінності в душі, добрі знання в голові, зрештою, вони носять стильні костюми і знають етикет. Їх креатив поєднується з державним мисленням. Так, всі вони амбітні. Це прекрасно! Адже їх амбіції мотивовані, і мотив цей - зміцнити країну.

Кожен учасник нашої колективної праці робить те, що йому належить за посадовими обов'язками у ввіреній йому сфері. Я делегую своїм заступникам широкі повноваження, працюємо за формулою "довіра + відповідальність". Разом з тим всі здатні замінити партнера - як у командних видах спорту. Ми обговорюємо спільно всі важливі рішення. Поки дискутуємо - повна демократія, далі консенсус, а вже після схвалення - жорсткий авторитаризм у виконанні.

Коли формувалося керівництво секретаріату, я недвозначно сказав своїм нинішнім колегам: "Хлопці, працюємо на президента. Інших завдань немає. Хто не згоден з такою постановкою питання - краще і не починайте ". Тому все, що йде на користь справі, вітається. І Яценюк, і Чалий, і Бондар, і Шлапак, і всі інші топ-менеджери секретаріату - особистісно сумісні люди. Сумісність і єдність мети - і ніяких "воєн амбіцій"!

- Чи буде співпраця секретаріату і РНБО мати "кумулятивний" ефект на посилення позицій президента?

- Нагадаю, що РНБО - колективний орган під керівництвом президента, в який входять керівники інших гілок влади. Це дуже серйозний інструмент, масштаб - уся країна. Співпраця, про який ви питаєте, переслідує мету посилення позицій України, а не когось персонально. Водночас наголошую, що призначення Віталія Гайдука на посаду секретаря Ради має на меті зміцнити сферу національної безпеки і оборони. Віталій Анатолійович як людина з величезним управлінським досвідом і залізною хваткою здатен навести там порядок. Проблем - до обрію. Наприклад, напівпрозорі рішення в енергетичній сфері здатні відчутно підірвати економічний розвиток країни, а проржавіле житлово-комунальне господарство може остаточно добити віру суспільства в здатність влади працювати на людей.

Секретаріат президента і секретаріат РНБО тісно співпрацюють. Ми з Віталієм Гайдуком зустрічаємося щодня, та й кабінети наші на одному поверсі. Спільно працюють фахівці служб. Рішення, які виробляються і будуть втілені в життя, багатьом здадуться несподіваними як за конкретності, так і за результатами. Безпека країни не терпить компромісів.

- Вашим попередникам так і не вдалося зробити нормою життя чіткий графік роботи президента ... Вам тут є чим похвалитися?

- Якісне планування - запорука успіху. Ця менеджерська істина повною мірою стосується організації роботи першої посадової особи країни. Президентський офіс (ним керує досвідчений протоколіст без "проколів" Руслан Демченко) на основі доручень глави держави, пропозицій служб секретаріату складає щоденні і щотижневі графіки роботи президента, формує перспективну сітку заходів з його участю. Зрозуміло, що інтенсивне життя інколи коригує цей графік. Але ми намагаємося так зазирнути в майбутнє, щоб спрогнозувати всі можливі виклики і будувати розклад діяльності президента так, щоб уникнути збоїв.

Президент наклав вето на зміни до Закону "Про господарські товариства" ...

- Так. Ця його принципова позиція, хоча прем'єр-міністр, ряд членів уряду і політиків висловлювали президенту іншу думку.

- Передайте Віктору Андрійовичу, що ми його в цьому підтримуємо. Оскільки у нас права та обов'язки в газеті збалансовані: 40% - у Мостових, 60% - у Юрія Орлікова. Вважаю, що цей переділ власності мало кому в країні потрібен.

- От бачите! Віктор Андрійович на ваше прохання вето і наклав.

- Тобто за нашою, що не Коломойського?

- Саме по вашій. А якщо серйозно, то це ще одна ілюстрація до того, що я вже говорив. Президент не займається політичним бартером.

- Я дивлюся, президент взагалі не дуже зловживає своїми контрольними функціями - правом вето і призупиненням рішень уряду з подальшим зверненням до КС.

- І це нормально, оскільки він налаштований на конструктивну роботу.

- Кабінет міністрів оголосив про розробку своєї програми щодо регіональної політики. Яке бачення цієї політики у Віктора Ющенка, який має вплив на вертикаль адміністрації?

- Керівники місцевих адміністрацій призначаються президентом за поданням Кабінету міністрів. Глава держави робить все для того, щоб керівники адміністрацій почували себе комфортно у відносинах з урядом. Але відома спроба прем'єр-міністра продемонструвати, хто в домі господар і хто впливає на регіональну політику, змусила президента нагадати, що він впливає не тільки на зовнішню політику, а й на регіональну, по лінії управління керівниками обласних адміністрацій. Ми розуміємо, що в будь-якій області можна у різних сферах виявити безліч проблем і пов'язати їх з недоліками в діяльності місцевого керівника. Тому, коли прем'єр вирішив заслухати п'ять голів адміністрацій і одноосібно прийняв рішення про їх звільнення, то всім стало зрозуміло, що цей крок був спрямований не на підвищення якості управління в конкретних регіонах, а на демонстрацію домінування позиції прем'єра над позицією президента. Цього не було і ніколи не буде. Останнє слово за президентом, який зважено і об'єктивно підходить до прийняття всіх рішень. У сфері регіональної кадрової політики президент виступає не за піар, а за обгрунтовані рішення.

Ще в 2005 році президент дав вказівку керівникам областей виписати (з урахуванням специфіки) дорожню карту розвитку їх регіонів. Президент уважно спостерігає за реалізацією відповідних програм, показниками, які демонструють регіони. До речі, абсурдний вигляд має практика встановлення кожним новим урядом показників оцінки роботи керівників обласних адміністрацій. Показники мають бути системними і стабільними. Крім того, було б цілком логічно запитати у президента, який своїми указами призначає губернаторів, про його погляді на систему оцінки. А ще краще було б, якби Кабінет міністрів підготував указ президента щодо переліку показників якості роботи голів адміністрацій. Ну, це, звичайно, у випадку, якщо уряд хоче конструктивної роботи.

- Уряд любить нагадувати, що кандидатури керівників місцевих адміністрацій для затвердження президенту представляє саме воно, але при цьому в уряді геть забули про те, що представляють вони президенту не вигадані самими міністрами або прем'єром кандидатури, а прізвища людей, яких висунули облради на посади керівників облдержадміністрацій . Оскільки, відповідно до закону про місцеве самоврядування, саме в перелік виняткових прав обласних рад належить внесення на розгляд Кабміну відповідних кандидатур ...

- Так, згоден. Обласні ради мають право не тільки виявляти недовіру главам адміністрацій, а й пропонувати їх кандидатури на розгляд Кабміну з подальшим затвердженням президентом. І в обласних радах, звичайно, знають про свої права, але не користуються ними, вважаючи, що до їхньої думки в такому серйозному питанні ніхто не буде дослухатися. Але вони мають повне право на це, і ми про це нагадуємо головам місцевих рад під час зустрічей.

- Чи не вважаєте ви, що Кабмін може перетягнути на себе вплив на губернаторів де-факто, оскільки саме Кабмін займається питаннями бюджету ...

- Абсолютно ні, бо це речі вторинні. І будьте впевнені: якщо президент побачить штучне недофінансування якогось із регіонів, то він з цим не змириться, і просто не підпише закон про такому бюджеті. Президент на зустрічі з мерами обласних центрів ще раз підтвердив незмінність своєї політики: "ковдра" бюджету має бути відпущена центром на користь регіонів. Зокрема, про це йдеться і у двох листах на бюджетну тему, які президент надіслав парламенту та уряду.

Віктор Іванович, сьогодні політично різнокольорові хмари збираються над головою київського мера. Відомо, що президент, у якого давні і гарні стосунки з Леонідом Черновецьким, почав коригувати їх не на користь мера. Оскільки непрозора економічна діяльність київського голови та його команди викликала, м'яко кажучи, невдоволення багатьох політичних сил. Ви самі знаєте перелік заходів, спрямованих на демонтування занадто широких повноважень Леоніда Черновецького ... Може, меру краще стати депутатом, тим більше що понад половини киян не підтримують його роботу?

- Це має бути його рішення - йти в депутати чи залишатися в місті. Він повинен сам відчувати, де йому комфортніше працювати, але ставлення киян до чинного мера - це дуже поганий дзвіночок.

Президент прагне, щоб у столиці була насамперед стабільність. Як у Київраді, так і в роботі міського голови. Листопад-грудень буде визначальним періодом, коли стане зрозуміло: чи знайдуть взаєморозуміння між собою фракції Київради, які формували один варіант більшості, або ті, які зараз намагаються формувати інший пул більшості. Якщо вони будуть перетягувати між собою канат, роблячи негативний вплив на економіку міста, то це створить серйозний дискомфорт не тільки для громади Києва, а й для всієї центральної влади. З цієї каструлі "запахи" розійдуться і в Кабмін, і у Верховну Раду, і на Банкову. Зрозуміло, не можна опускатися до рівня, на якому суттю боротьби буде розподіл земельних ділянок і прибуткових підприємств столиці. Цей підхід згубний для перспектив розвитку міста. Я сподіваюся, що консенсус буде знайдено, і запорукою цього стане переформатування більшості в Київраді. Найімовірніше, ми не отримаємо сталої більшості, а матимемо ситуативну з різних питань. І це правильно, оскільки, з одного боку, в Раді не утвориться більшість в дві третини, яке зможе висловити недовіру меру, а з іншого - команда голови не зможе проводити рішення, проти яких активно виступає опозиція. Ситуативна більшість дозволяє сторонам ефективніше контролювати один одного.

Яке ставлення президента до скасування конституційної реформи?

- Він чітко заявив, що планів ревізії конституційної реформи у нього немає. А от необхідність гармонізації відносин між гілками влади президент, як і все суспільство, відчуває.

- Президент запропонував різним політичним силам делегувати до створеної ним конституційну комісію своїх представників. Як іде наповнення?

- Зараз цей процес триває. І суть його не в формуванні "контрольного пакета" голосів. Переважна більшість політиків, які будуть представлені в цій комісії, прийдуть не з боку президента. Його мета - контролювати цей процес, тримати руку на його пульсі.

- Тобто президент вважає, що конституційні зміни можуть відбутися тільки в сесійній залі, а не в Конституційному суді.

- Абсолютно.

- Чи припускаєте ви можливість утворення тактичної конституційної більшості силами БЮТ і "Регіонів" під проведення конституційної реформи?

- Ні. Я не вірю в те, що може виникнути союз Тимошенко з Януковичем у питанні конституційних змін.

- А Тимошенко з Ахметовим? Найбагатша людина країни навряд чи зацікавлений у тому, щоб в Україні з'явився політик з повноваженнями Леоніда Кучми. І це незалежно від того, якою може бути його прізвище - Ющенко, Тимошенко чи Янукович.

- Саме тому цього і не станеться, оскільки у Ахметова одна позиція, а у Юлії Володимирівни - інша. Зробити їх єдиними неможливо.

- Ви не вірите в життєздатність суто парламентсько-прем'єрського варіанту реформи з обранням президента в сесійній залі?

- Це з області фантастики. Ще півроку-рік, і політики почнуть готуватися до президентських виборів, забувши навіть про ці теоретичних розмовах.

- Поживемо - побачимо. Але, якщо нічого не зміниться, чи має намір президент Ющенко брати участь у виборах-2009?

- До цього ще багато часу, проте президент Ющенко ще ніколи не заявляв, що не має таких намірів.

- У такому разі, якою є стратегія президента?

- Тактика буде видозмінюватися залежно від ситуації в країні. А стратегія була проголошена ще в день інавгурації. І її можна тільки коригувати, але не змінювати.