Блог | Скільки коштує ганьба Іспанії, або Навіщо нам Конституція?
Після вчорашнього матчу між збірними Росії і Іспанії у мене склалося стійке враження про те, що іспанці просто злили цей матч. Не могли вони так ганебно грати з Росією. Це взагалі була не гра, а відпрацювання гонорару. І що цікаво, така підозра про злиття іспанцями цього матчу у мене виникла ще в середині першого тайму, оскільки іспанці робили все, щоб не забити росіянам гол, а потім протягом усього матчу, включно з пенальті, ця підозра переросла у глибоке усвідомлення світової ганьби Іспанії. Єдине питання, яка залишилось – скільки така ганьбі коштує Іспанії, або може це гібридний футбол.
Читайте: Хіба Путін – президент, Путін – цар, або Що нам краще: гетьман чи канцлер?
А тепер – навіщо нам конституція.
На перший погляд це питання досить риторичне – як так, навіщо нам Конституція? А як же без Конституції? Всі країни або майже усі країни мають конституції, як необхідний атрибут державності, а чому ми не повинні мати? Якщо виходити саме з цих міркувань, то дійсно якщо у всіх країнах, які себе поважають є конституції, то чому у нас її не повинно бути? Це ж не просто данина якійсь моді. Значить конституції дійсно важливий і необхідний не тільки атрибут держави, але й надзвичайно важливий регулятор суспільних відносин.
З іншої сторони навіщо нам конституція, яка не виконується? Теж логічне і правильне питання. Можливо треба зробити так, щоб вона виконувалась? Та ще й усіма громадянами країни. Це було б дуже гарно, але виникає єдине питання – як це зробити?
Читайте: Чому гине ліс, або Чи буде уряд боротися з короїдом?
В усякому разі можна з впевненістю сказати, що за час існування конституції ми не змогли знайти таких правових механізмів, які б спонукали усіх виконувати конституцію, як основний закон держави.
Таким чином, підійшли до головного питання, як зробити так, щоб конституція виконувалась і простим громадянином, і президентом, чиновником, і взагалі будь-якою особою, яка проживає на території нашої держави.
Відповідь на це дуже складне і важке питання є достатньо проста – треба щоб самі люди і були творцями своєї конституції. Саме люди, для яких ця конституція і повинна бути ухвалена, а не політико-олігархічний клан, який і вирішував і вирішує, яку конституцію повинен мати народ.
Тепер виникає інше дуже важливе питання, а як це зробити?
Я вже багато разів висловлював свою позицію про необхідність прийняття нової конституції - не внесення змін і доповнень до чинної конституції, не проведення її модернізації чи реформування, а прийняття принципово нової конституції, творцем якої був би народ.
Деякі люди скажуть, що це утопія, щоб народ приймав конституцію. Я особисто не бачу в цьому ніякої утопії.
Референдум - прямий шлях до народовладдя. І від кожної людини буде залежати прийняття нової конституції. Звісно, що прийняття конституції за народною ініціативою повинно бути здійснено за певною процедурою. І така процедура є – створення за народною ініціативою громадського руху "За нову конституцію" з регіональними відділеннями у кожній області України. На базі цієї громадської структури затвердження робочої групи для підготовки тексту конституції, затвердження погодженого тексту конституції на Всеукраїнській конституційній народній асамблеї делегатами, обраними за спеціальною процедурою в усіх областях України, потім реєстрація ініціативної групи і збір підписів за всеукраїнський конституційний референдум, у разі збору необхідної кількості підписів проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою по затвердженню проекту конституції. У разі затвердження проекту конституції на всеукраїнському референдумі – передача його Президенту України, як гаранту Конституції і прав і свобод громадян для внесення в Верховну Раду України для прийняття нової Конституції у повній відповідності з конституційними приписами – направлення цього проекту до Конституційного Суду України, і у разі його схвалення Конституційним Судом – прийняття Верховною Радою конституційною більшістю.
Що таке Конституція? Ми чудово розуміємо, що це основний закон нашого життя, але це ще й певний суспільний договір і кожна людина, яка прийде на референдум стане учасником цього суспільного договору.
Я є прихильником американської моделі державотворення. Конституція США, яка була ухвалена в 1787 році, саме і починалась з п’яти головних цілей цієї Конституції. Тобто, в преамбулі Конституції США, яка сама по собі не є джерелом прямої дії, а лише роз’яснює основне призначення конституції і яка починається словами – Ми, народ Сполучених Штатів Америки з метою утворення більш досконалого союзу, затвердження правосуддя, забезпечення внутрішнього спокою, організації спільної оборони, сприяння загальному добробуту, забезпечення нам і нашим нащадкам благ свободи, засновуємо і приймаємо цю конституцію для Сполучених Штатів Америки.
В Конституції США усього 7 (сім) статей, а за час її існування, тобто з 1787 року до наших днів, було прийнято лише 27 поправок, які є невід’ємною частиною цієї конституції, в тому числі 10 (десять) поправок, які складають Біль про права (1788 рік).
Конституція США є чинною і по сей день і ніхто ніколи не ставив питання про її скасування чи заміну на нову конституцію.
Я не збираюсь зараз аналізувати правові аспекти Конституції США, я лише звернувся до досвіду США в творенні конституції тільки для того, щоб показати приклади ефективного правового механізму, який прийнятний для народу і який сприйнятий народом.
Конституцію США поважають.
Я хочу щоб і Конституцію України поважали наші люди. І важливу роль в цьому процесі має зіграти саме суспільний договір.
Історія цієї теорії починається ще в XVI столітті, коли Томас Гоббс, а в подальшому Джон Люкк, Жан Жак Руссо розвили теорію суспільного договору. Суть її, якщо коротко, полягає в тому, що люди до виникнення держави знаходились у стані природної свободи, але прийшли до необхідності створення держави, якій би вони передали частину свободи і отримали за це - захист, правосуддя і гарантії захисту своїх прав.
Хіба наші люди не хочуть щоб їх захищали, щоб було забезпечено правосуддя і гарантії їх права?
Саме ця теорія знайшла своє відображення і в преамбулі Конституції США.
Чому наша Конституція не може починатися словами – Ми, народ України і далі по тексту, а не так як зараз в чинній Конституції зазначено – Верховна Рада України від імені Українського народу – громадян України усіх національностей - і далі по тексту.
Відсутність в тексті Конституції України ознак суспільного договору і є одна із головних вад нашої Конституції.
Тому я виступаю за ухвалення конституції на референдумі. До речі, досвід інших країн доказує ефективність ухвалення конституції саме через референдум. Але я виступаю ще й за дотримання конституційної процедури її прийняття.
Таким чином, конституція повинна бути прийнята народом, а не уповноваженими органами, що повинно бути зазначено в її преамбулі, як важливий аспект, який вказує на те, що кожна людина, яка вважає себе частиною цього народу є учасником суспільного договору. І чи буде цей договір затверджений народом залежить від кожного з нас, хто прийде на референдум і проголосує за прийняття конституції. Саме референдум має дати відповідь – а навіщо нам конституція.
Впевнений, що таку конституцію люди будуть поважати і вона збереже свою чинність на віки.
