Блог | Остановить циничный флешмоб злостных нарушителей Конституции Украины!

Начался торжественно-пафосный марафон должностных лиц и мелких чиновников, приуроченный к 30-летию принятия Конституции независимой Украины. В этом флешмобе участвуют депутатский корпус ВРУ, чиновники на местах и ученые различных государственных академий и институтов. Ну, если местные власти можно оправдать желанием выполнить официальный план празднования, а академиков всех академий – необходимостью ежегодного научного отчета, то с Верховной Радой беда бедой.

Далее текст на языке оригинала.

Нагадаю, що в Україні єдиним органом конституційної юрисдикції є Конституційний суд України, який вирішує питання про відповідність Конституції України законів України, здійснює офіційне тлумачення Основного Закону.

Так от, з грудня 2020 року, коли був підписаний Указ про відсторонення Голови КСУ Тупицького, до сьогодні в ньому немає повноважного Голови. Ще раз наголошую, в Україні 5 з половиною років ВІДСУТНІЙ легітимний керівник КСУ.

Сергій Головатий був в.о. Голови КСУ з грудня 2020 по травень 2024.

Олександр Петришин у статусі в.о. Голови ВСУ з січня 2025 року. (Нинішній тимчасовий голова КСУ – це окрема сумна історія правосвідомості та правової культури нинішньої влади. Нагадаю лише, що він автор наукового висновку про можливість Кучмі обиратися на 3 термін, як нібито другий, спираючись на конституційний досвід РФ, зокрема конституції Татарстану та Республіки Саха (Якутія).)

Щодо БЛОКУВАННЯ діяльності КСУ – окрема тема.

З січня до червня 2025 року в КСУ було 11 суддів. Нагадаю, що конституційний склад КСУ – 18 суддів, кворум для рішень Великої палати суду – 12 осіб.

Нині в КСУ – 13 суддів, що фактично унеможливлює розгляд найбільш резонансних конституційних звернень. Це й багаторічне очікування на рішення КСУ щодо продажі землі с/г призначення, єдине громадянство тощо.

Далі більше – в Україні з 19 листопада 2025 року відсутній повноважний міністр юстиції, а й досі керує в.о.

В той же час, ВРУ досі НЕ УЗАКОНИЛА конституційно передбачені інститути парламентської більшості та опозиції, місцевого референдуму, суду присяжних…

Зате очільники і депутати ВРУ в Україні та особливо закордоном славлять нашу Конституцію та себе рідних у ній.

Якщо йдеться про системне ігнорування та порушення Основного Закону, то урядовці та депутати тут теж лідери.

Чого варті лише "рехформаторські ідеї" в сфері освіти та охорони здоровʼя. Чиновники МОН і ВРУ з нинішнього навчального року фактично відмінила припис статті 53 про ОБОВʼЯЗКОВІСТЬ і ДОСТУПНІСТЬ повної загальної середньої освіти в Україні. А чиновники МОЗ та місцева влада щодня порушують вимогу статті 49 про заборону скорочення існуючої мережі державних і комунальних закладів охорони здоровʼя…

Не меншим цинізмом є пафосна активність деяких депутатів ВРУ 2 скликання, які життя віддавали за Кучмівський авторитарний проєкт Конституції та вимагали підтримати незаконний референдум щодо неї, а нині згадують, як тяжко несли колоду з нинішньої демократичною Конституцію.

Принагідно нагадаю, що наша команда Фонду "Українська перспектива" брала активну громадську та експертну участь у конституційній дискусії. Ми випустили цілу низку експертних оцінок тисячними накладами та організували численні круглі столи та обговорення з метою НЕДОПУЩЕННЯ ухвалення РОСІЙСЬКОЇ кальки Конституції України. Я ж у свою чергу автор першого в Україні видання "Історія Української Конституції", яке було в доопрацьованій версії перевидано в цьому році Національною академією СБУ.

Отож, якщо йдеться про адекватне і правильне пошанування нашої Конституції з нагоди її 30-річчя, то необхідно:

– ВИМАГАТИ від влади неухильного дотримання Основного закону;

– ГОТУВАТИ потрібні зміни для її удосконалення;

– ШАНУВАТИ тих, хто причетний до її ухвалення, а не тих, хто з Кучмою-Табачником боровся проти неї.

І не забуваємо, що НАЙКРАЩА Конституція – це та, яку ЗНАЮТЬ, ШАНУЮТЬ і ДОТРИМУЮТЬСЯ всі: від президента до кожного громадянина.