Мінмолодьспорт віддадуть на відкуп Петру Симоненку

Мінмолодьспорт віддадуть на відкуп Петру Симоненку

Попри всю критику кадрових призначень колишніх, помаранчевих урядів, кадрова політика нинішньої влади, м’яко кажучи, не вирізняється оригінальністю. Особливо це стосується професіоналізму у підборі кадрів та партійною відповідальністю учасників антикризової коаліції за делегованих нею у владу представників.

Аналізуючи теперішній склад Уряду, який за квотним принципом формувала антикризова більшість у складі Партії регіонів, СПУ, КПУ та «Нашої України», незрозумілим залишається, які політичні сили делегували віце-прем’єра Дмитра Табачника, міністра аграрної політики Юрія Мельника, міністра праці та соціальної політики Михайла Папієва і міністра промислової політики Анатолія Головка.

Подейкують, що Дмитро Табачник опинився в уряді на квоті «Нашої України» за рекомендацією екс-радника Президента Олександра Третьякова, який переконав главу держави у компромісності такої фігури в уряді Януковича. За працевлаштування Юрія Мельника (члена УНП) начебто «потурбувався» глава ДУСі Ігор Тарасюк (в минулому – народний депутат від «НУ»). Причому подейкують, що посада міністра АПК була квотою комуністів, і тому призначення на неї представника партії, відомої своїми антикомуністичними заявами, вимагало доволі «особливого підходу» під час переговорів щодо такого обміну. Ще одна квота КПУ - міністра промислової політики – була віддана Анатолію Головку, якого вважають креатурою російського бізнесмена Костянтина Григоришина, що вже тривалий час співпрацює з комуністами.

Видео дня

Але найбільш цікавою є ситуація, пов’язана з новим розподілом посад в уряді, який спричинило звільнення міністрів за квотою «Нашої України». Як стало відомо з поінформованих джерел, нині досить важко утримувати ситуацію в антикризовій коаліції, оскільки окреслилося певне протистояння між Партією регіонів та комуністами.

Оскільки міністр охорони здоров’я Юрій Поляченко вирішив залишитися працювати в Уряді Януковича, то вакантними на сьогодні залишаються посади міністра з надзвичайних ситуації та міністра у справах сім’ї, молоді та спорту. Вже майже вирішено, що крісло МНС віддадуть соціалістам або Володимиру Сівковичу. А посада міністра молоді та спорту, за останніми чутками, відійде комуністам.

Судячи з попередньої практики, представники КПУ не прагнуть безпосередньо «світитися» у владі (яку потім можна так звично покритикувати з парламентської трибуни), а натомість підходять до цього питання більш прагматично, обмінюючи свої квотні посади більш зацікавленим у владі особам. І за інформацією джерел, близьких до фракції КПУ, такою особою може стати незабаром Ростислав Драпушко.  

Ростислав Григорович Драпушко з серпня 2001 року працював заступником голови Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України, потім був першим заступником Держкомітету у справах сім’ї та молоді, який у лютому 2004 року реорганізували у Міністерство у справах сім’ї, дітей та молоді. Ростислав Драпушко там здобув посаду заступника міністра, керівника апарату міністерства. У серпні 2005 року він був звільнений з цієї посади указом Президента. Після цього почав працювати головою правління ЗАТ «Готель «Дніпро». З 2003 року є кавалером Ордену Святого Станіслава ІІІ ступеня.

Знають Драпушка як вірного соратника Валентини Довженко, яка у свій час очолювала Держкомітет у справах сім'ї та молоді, а потім - міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді. Перевірка Рахункової палати діяльності Держкомітету за 2002 рік засвідчила, що ця структура не здійснювала контроль за використанням бюджетних коштів, виділених на реалізацію загальнодержавних програм. За висновками Рахункової палати, дії керівництва Держкомітету (серед яких значиться і Ростислав Григорович Драпушко) призвели до бюджетних правопорушень та нецільового використання бюджетних коштів, чим завдали матеріальних збитків Державному бюджету України.

У 2004 році у ЗМІ лунала критика на адресу керівників міністерства, яке має опікуватися державною молодіжною та сімейною політикою. Зокрема, фіксувалося, що лише влітку 2003 року співробітниками прокуратури було порушено проти працівників регіональних структурних підрозділів Державного комітету у справах сім’ї та молоді 16 кримінальних справ, 4 протоколи про корупційні злочини, 13 адміністративних впроваджень, 11 позовів та загалом 127 документів прокурорського реагування, за результатами розгляду яких до відповідальності мало було притягнуто 136 посадових осіб.

Цікаво, що разом з паном Драпушком є шанс на нове призначення і у його соратника, Владислава Миленького. Він працював разом з Ростиславом Григоровичем заступником міністра у справах молоді та спорту з березня 2004 року. Проте, на відміну від свого колеги, Владислав Миколайович займатиметься, судячи з чуток, українським туризмом і має непогані шанси очолити нову структуру - Держкомітет з питань туризму.

Владислав Миленький, 1970 року народження, здобув спеціальність – менеджмент в торгівлі. Свою кар’єру розпочинав з посади генерального директора інвестиційної компанії "Атек-Інвест", потім - комерційного директора підприємства з іноземними інвестиціями "Промресурс". У 2002 році став заступником керівника служби віце-прем’єр-міністра України, потім - заступником керівника управління науково-технічного та гуманітарного розвитку Секретаріату Кабінету Міністрів України. В 2004 році був призначений заступником міністра у справах молоді та спорту. Після помаранчевої революції – з березня 2005 року – став членом партії НСНУ. Президент Федерації гандболу, секретар наглядової ради НСК «Олімпійський».

Владислав Миленький ще «відомий» у медійних колах як член наглядової ради ДАК «Укрвидавполіграфія» і представник «трійки» Дмитро Табачник-Олександр Третьяков-Владислав Миленький, що свого часу націлювалась на приватизацію державних поліграфічних підприємств. А тепер, судячи з усього, цій «трійці» випала нагода зайнятися і туристичною галуззю, тим більше що ця сфера – під безпосереднім керівництвом віце-прем’єра Дмитра Табачника.

Отже, на кінець 2006 року влада в Україні представлена майже тими ж людьми, що й за часів правління Кучми-Януковича. Всі повертаються на свої насиджені місця, щоправда, поки що крім самого Кучми. Хоча, і нинішній президент нічим не заважає кадровій ідилії Януковича. А високі слова про відповідальність та консолідацію нинішньої влади звучать, як казав колись Леонід Данилич, - «просто смішно».