Борис Нємцов: “ Юлію Тимошенко давно треба було відправити у відставку ”

Упродовж кількох минулих днів ситуацію в Україні прокоментували десятки культових московських експертів. Свої прес-конференції провели Ґлєб Павловскій, Сєрґєй Марков, Станіслав Бєлковскій, Боріс Нємцов.

Незаангажований спостерігач і слухач російських політологів не міг не зауважити, що Москва стала неоднорідною, оцінюючи політичні процеси в Україні. “Газета” публікує інтерв’ю з Борісом Нємцовим, якого російські й українські ЗМІ в останні вісім місяців підозрювали в не завжди адекватній критиці Юлії Тимошенко та лобіюванні політичних інтересів Петра Порошенка.

– Які причини політичної кризи в Україні?

– Таких причин є декілька. Юлію Тимошенко давно треба було відправити у відставку. Її уряд довів процвітаючу економіку Україну до кризи. Для прикладу, кілька цифр. У серпні цього року – мінус 1,5% ВВП порівняно з таким же часом минулого року. Ріст економіки в серпні 2004 року – 12%, у той же час торік – 14 відсотків, у липні цього року – спад промисловості на 2,5%. За сім місяців роботи уряд Тимошенко примудрився довести країну до економічної кризи.

Крім того, затверджено дуже популістський бюджет. 8500 гривень за народження дитини – це нереально. Безмірно підвищують розмір пенсій і зарплат. Людям це подобається. Але стільки грошей у бюджеті немає. Вихід – нові борги. Це призвело до інфляції й підвищення цін на м’ясо, цукор, паливно-мастильні матеріали.

Усі очікували “золотого” дощу інвестицій. Я сам як учасник помаранчевої революції був упевнений, що інвестиції підуть. Інвестиції в основні галузі економіки скоротилися в 12 разів, зменшилася кількість робочих місць на 240 тисяч, збільшилася “втеча” капіталів. Орієнтовно це 2 млрд. доларів США. Після історії із “Криворіжсталлю” навіть російські компанії не бажали мати справи з цим урядом. Тимошенко створила ворожий інвестиційний клімат.

Із Президентом у Тимошенко були ідеологічні розбіжності. Віктор Ющенко – європейський політик. Тимошенко – ліва популістка, яка виступає за особливий шлях України. А головне, чвари всередині її команди деморалізували уряд. Москва порівняно з Києвом – зразок дисципліни, порядку й чесності.

– Ваші колеги, експерти в Росії й Україні, називають вас креатурою Петра Порошенка. Й ваші оцінки політичної кризи в Україні дивним чином збігаються з думкою екс-секретаря РНБОУ.

– Знаєте, я скажу страшну річ. Із паном Порошенком після помаранчевої революції я жодного разу не зустрічався. Мене призначив радником Президент Віктор Ющенко. Я ніколи не виступав на боці будь-яких сторін конфлікту. Маю власну позицію, яка не містить подвійних стандартів. І не маю наміру захищати чиїсь бізнес-інтереси. Провина за Порошенком є, він був однією зі сторін конфлікту. Але конституційних повноважень було більше в голови уряду, а не в секретаря Радбезу.

– Але ж уряд Тимошенко втілював обіцянки Ющенка, які він давав на Майдані.

– Весь парадокс української влади: Президент дає вказівки, а їх не виконують. Він тисячу разів вимагав від прем’єра не лобіювати інтересів своїх бізнес-груп. А Мурка слухала та їла. Кошмарний інвестиційний клімат в Україні – це справа рук Тимошенко.

– Борісе Єфімовічу, ви ж знаєте, що не всіх членів Кабінету Міністрів призначала Юлія Тимошенко, а й особисто Президент.

– Президент під час призначення міністрів мусив зважати на ті політичні чинності, з якими він прийшов у владу. Уряд України було сформовано на основі балансу політичних сил, особливо у Верховній Раді. Наприклад, міністр, що відповідав за приватизацію, був соціалістом. Це була людина Олександра Мороза, який підтримав Віктора Ющенка на президентських виборах. Відповідальність за роботу уряду несе прем’єр.

– Коли ви востаннє зустрічалися з Віктором Ющенком?

– Я з ним зустрічався навесні й обговорював проблеми енергетичної кризи.

– Після відставки Тимошенко російсько-українські стосунки отримають позитивний імпульс?

– Думаю, що наступати двічі на одні й ті ж граблі – безглуздо. Для російських компаній ситуація в Україні зрозуміла. Наразі як інвестиції в Україну їдуть найталановитіші російські журналісти. Наприклад, “Комерсант-Україна” – щоденна газета – це подарунок російського менеджменту українським колегам. Савік Шустер уже відкрив свою програму “Свобода слова” у прямому ефірі, до речі, українською мовою. Це гарний знак, що свідчить про неблагополуччя зі свободою слова в Росії. В Україні свобода слова – політична реальність.

– У Росії багато говорять про переслідування в Україні російської мови.

– Це, чесно кажучи, мене дивує. Наприклад, у Криму чотири українські школи й 600 російських. Я не можу зрозуміти, яке питання про російську мову й де стоїть в Україні? У Києві багато ЗМІ виходять російською мовою, вони більш впливові, їх більше читає український мешканець. Я не можу порушувати перед Президентом Ющенком таких питань. Можливо, є приклади дискримінації. Відмовляти Україні говорити рідною мовою ми не маємо права. А тим паче забороняти. Навіть мешканці Івано-Франківська та Львова чудово розуміють російську.

Віктор Тимошенко, Львівська газета