Українська Феміда не лягла під олігархів

26 серпня Вищий господарський суд під головуванням Дмитра Притики визнав незаконною приватизацію консорціумом «Придніпров‘я» 50% +1 акцію Нікопольського заводу феросплавів.

У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до економічних та політичних експертів з питанням: «Хто в майнових спорах має більший вплив на українські суди: влада, олігархи чи закон?»

Володимир ДУБРОВСЬКИЙ (провідний експерт Центру «Case-Україна»):

„Я б сказав, що це залежить від кон’юнктури. Закон, на жаль, виписаний в багатьох випадках таким чином, що його можна трактувати по-різному, і до певної міри це робилося навмисно, ще за часів Петра І. Тобто це в нас така традиція, на жаль. В законах є багато протиріч, і найголовніше, що більшість законів зроблено таким чином, що вони самі по собі невиконувані. Неповага до закону приводить до того, що дуже рідко закон виконується до останньої коми. Тому, якщо керуватися тільки законом, можна сказати, що до певної міри це блюзнірство, бо можна зробити наперед заданий висновок, причому два суди можуть зробити різні висновки й обидва будуть по-своєму праві. Дуже важко розсудити, коли один закон суперечить іншому, чи є якісь протиріччя всередині самого закону, чи його можна вільно трактувати. Щодо влади й олігархів, це напевно залежить від певної політичної кон’юнктури. Тобто за часів Кучми пан Пінчук, будучи олігархом, мав неабиякий вплив. Тепер, коли олігархи втратили вже своє олігархічне становище, принаймні ті, що були наближені до старої влади, я б сказав, що влада має більший вплив. Але це не виключає того, що при нинішній владі є свої олігархи, яких ми можливо менше знаємо і які теж можуть мати вплив на суд. На жаль, у нас суд не є дуже незалежним”.

Дмитро ВИДРІН (директор Європейського інституту інтеграції та розвитку):

„Это решение показало, что весы в последнее время качнулись в пользу государства, и оказалось, что власть, если она принимает и предлагает разумные решения, всегда может победить олигархов, сколько бы они не предлагали денег. И я бы подчеркнул особую роль Притыки, председателя суда. Наверное, впервые ему удалось создать работоспособную команду, для которой государственные интересы важнее, чем деньги”.

Олексій ПЛОТНІКОВ (завідувач відділу міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України):

„Безперечно, влада має більший вплив на господарські суди й взагалі на суперечливі процеси, враховуючи те, що фактично розпочалася реприватизація. Вона почалася з «Криворіжсталі», а далі все йде вже майже за інерцією”.

Наталя ІЩЕНКО (експерт інформаційно-аналітичного Центру «Україна сьогодні»):

„Я уверена, что все решения всех судов в Украине всегда приняты в соответствии с законодательством. Однако несовершенство законодательства Украины, противоречия, а также возможность как угодно трактовать ту или иную норму, приводят к тому, что, опираясь на одну и ту же норму закона, можно принимать разные решения. Соответственно, суды могут варьировать свое заключение в зависимости от того, куда ветер подует. Причем «заказывать ветер» могут люди из разных кабинетов, к сожалению. И я просто уверена, что однозначно сказать, что власть влияет на суды или олигархи влияют на суды, нельзя. Я думаю, что в каждом случае влияют разные факторы. Знаете, классика жанра: нужно смотреть, кому выгодно. Если провести анализ судебных решений с этой позиции, то, я думаю, даже школьник может сказать, кто за ними стоит”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):

„Лідер групи «Приват» український міліардер Ігор Коломойський ще до винесення судового вердикту відверто заявив, що братиме участь у конкурсі на придбання контрольного пакету Нікопольського феросплавного заводу. Останнім часом експерти висловлюють припущення про наявність якихось спільних інтересів між групою «Приват» та Юлією Тимошенко. Наскільки ці чутки відповідають дійсності, очевидно, можуть відповісти лише самі Тимошенко та Коломойський. Якщо колишні фаворити влади (скажімо, Пінчук та Суркіс) почнуть втрачати налагоджені зв’язки з судами, це ще не означає, що суди стануть по-справжньому незалежними. Україні потрібний не так один прецедент програшу якогось олігарха в суді, як реальна судова реформа. (Можливо варто повернутися до дискусії щодо виборності судів). Інакше існуватиме небезпека, що на місце одних олігархів-фаворитів влади можуть просто прийти інші”.

Олександр ПАСХАВЕР (президент Центру економічного розвитку):

„Я не исследовал этот вопрос. Могу только сказать, непрямо отвечая на ваш вопрос, что заявления представителей власти о желательности тех или иных судебных решений – нарушение закона и этого делать не следует. То есть даже такого рода заявления можно рассматривать как влияние на суд. Власть должна помалкивать, ожидать судебных решений и потом не комментировать эти решения в стиле «это сделано за взятки» и так далее – не дискредитировать суд”.

Кость БОНДАРЕНКО (директор інституту національних стратегій):

„Справа в тому, що тут потрібно говорити не про те, хто має вплив на суди, суди мають взагалі бути поза впливами. А от у нас власне відбувається так, що суди стають мішенню у суперечках між олігархами і владою. Особливо, якщо врахувати, що у владі є дуже багато людей, які також є олігархами, але «помаранчевими», а їм протистоять олігархи старої закваски, то відповідно суди у нас перетворилися на елемент олігархічної системи, яка після «помаранчевої революції» нікуди не зникла, а просто перейшла в нову фазу”.

Олександр РЯБЧЕНКО (директор Інституту приватизації і управління власністю та інвестиціями):

„Олігархів зараз немає взагалі – на цей день, принаймні. Закон – це не вплив на суди, закон – це підґрунтя. Тому про вплив закону сказати нічого не можна. А влада, звичайно, має більший вплив на суди.

Влада змінилася і, на відміну від минулої, тепер є активною стороною судових процесів. І, крім того, вона є стороною публіцистичною. Через те влада впливає найвищими посадовими особами виконавчої влади, здебільшого урядовими, заявляючи, коли і яке рішення суди приймуть. Суди багато в чому орієнтуються на ці заяви Прем’єра та інших членів уряду – це і є безпосередній вплив. Про інший вплив ми не знаємо, не відомо, чи є якісь розмови, чи є якісь зустрічі з приводу питань, які розглядаються. Суди знають позицію виконавчої влади й знають, що ця влада сильна, вона має вплив на життя в Україні. На це вони, звичайно, орієнтуються. В олігархів були інші позиції в минулій владі, але вони здебільшого сперечалися між собою, а Кучма був немовби арбітром над ними. Зараз інша ситуація, і ті минулі аргументи, які існували: гроші чи зв’язки олігархів – зараз уже не є ефективними, бо ніякі гроші не переб’ють вплив уряду на прийняття рішення судом”.