Перша п’ятірка БЮТ – «неслабка»

7 грудня на міжпартійному з‘їзді «Блоку Юлії Тимошенко» була затверджена перша п‘ятірка списку блоку, до якої увійшли: Юлія Тимошенко, Олександр Турчинов, Микола Томенко, Василь Онопенко та Андрій Шевченко.

У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Наскільки успішною є перша п‘ятірка «Блоку Юлії Тимошенко?»

Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»):

„Я думаю, что пятерка неслабая, и, я считаю, тут кроется уже некоторая технологическая хитрость. Дело в том, что фамилия Шевченко может ассоциироваться с футболистом, и это наверняка невинная уловка политтехнологов «Батькивщины», которая позволяет оторвать у противника – «Нашей Украины» – 1,5-2% голосов. Появление там Томенко усложнит политический маневр Тимошенко, потому что он является талантливым раскольником и политпропагандистом. Все четыре месяца постоянно придется следить за тем, чтобы он не сказал что-нибудь лишнее, потому что это мастер взрывать ситуацию внутри политического организма. А в принципе пятерка (повторяю: я оцениваю ее, прежде всего, в сравнении с другими пятерками) не лучше и не хуже других. Преимущество только, повторяю, в том, что появился Шевченко, и проблема – появление там Томенко, потому что Тимошенко придется следить, чтобы он не сказал нечто такое, что отвергло бы, допустим, электорат Восточной Украины, который очень настороженно относится к ди-джею и полевому командиру «оранжевой революции», который, с одной стороны, предал своего хозяина Ющенко, а с другой, остается в рамках умеренного украинского национализма”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):

„Підхід Юлії Тимошенко до виборів завжди дуже технологічний. Вона знає, що «витягує» список на власній харизмі, а не на структурах напівміфічних партій, що входять до її блоку. Але Тимошенко вже мало того відсотка, який вона може забезпечити самостійно. Не бажаючи розвивати партійні структури, які можуть стати занадто самостійними й вимогливими, Тимошенко йде шляхом залучення окремих зірок-особистостей. Із технологічної точки зору це абсолютно виграшний крок, що дозволить Юлії Володимирівні представляти свій список як цілісну команду, спроможну в разі перемоги очолити країну. Населення поки що в своїй більшості не дуже усвідомлює необхідність розвитку партій, тому залучення не структур (ПРП, УНП), а персоналій пройде непоміченим. Так що з точки зору передвиборчої стратегії кроки Тимошенко знову переможні, а проблеми почнуться лише після виборів. Адже партія «Батьківщина», яка під брендом Тимошенко проводитиме своїх людей на рівні регіонів, мало в яких областях має переконливих лідерів.

Окрема тема – увесь список Тимошенко. Поки що оприлюднена лише перша десятка. Яких персон Україна побачить 17 грудня в подальшій частині списку, мало хто знає. Відомо лише, що з одіозних фігур вистачило здорового глузду не допустити Волкова до парламенту. Але чи стосується це решти бізнес-зірок попереднього режиму, не відомо. Якщо їхня кількість буде мінімізована, то в основного конкурента – НСНУ – буде вибитий контраргумент, і в їхньому двобої в БЮТ будуть непогані шанси на перемогу”.

Володимир ФЕСЕНКО (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»):

„Ви знаєте, я скажу в принципі банальну, а можливо, й парадоксальну річ: склад першої п’ятірки для цієї політичної сили майже не має значення, тому що БЮТ був, є і буде театром одного актора, а точніше, театром однієї актриси. Усі інші в цій п’єсі – актори другого плану. Це значною мірою стосується й складу першої п’ятірки. Так що її склад не додає й не віднімає до того, з чим Юлія Тимошенко піде на вибори”.

Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):

„Якщо обрана та ідеологія, про яку нам стало відомо з невеликих фрагментів зі з‘їзду, наданих громадськості, я думаю, що ця п‘ятірка досить адекватна. Думаю, що вже інша справа, куди вони власне можуть повести українське суспільство? Мені видається, що в прірву. Але для того, щоб ефективно туди нас вести, вони відповідають основним вимогам того месиджу, який формує Тимошенко: маю на увазі так званий народний капіталізм, чи право-популістську версію того, що було сто років тому в Європі. Думаю, що це надзвичайно небезпечно, оскільки у нас політична культура в Україні низька. Насправді сучасних лівих політичних сил немає взагалі, а консервативні ліві типу комуністів і Вітренко мають досить специфічний електорат (це люди похилого віку). Дуже велика ж частина українського суспільства, яка відчуває несправедливість у розподілі суспільного багатства, буде «клювати» на такий правий популізм”.

Павло ЦИРУЛЬ (фінансовий аналітик Центру екстремальної політики):

„Я считаю, что самым успешным решением было привлечение в список пятым номером Андрея Шевченко. Это вызвало буквально ажиотаж среди журналистов и воспринимается, как что-то необычное. В целом можно было спрогнозировать этот список, и каких-то новых людей я не увидел: Тимошенко приблизила к себе преданных бойцов, но в тоже время ей удалось внести нечто яркое, и это был ее «конек». Можно сказать, что Юлия Владимировна бросила в бой старую гвардию, но при этом не забыла захватить молодую кавалерию .

Віталій КУЛИК (директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства):

„Досить успішною, тому що там зібрані, так би мовити, топові прізвища, які можна назвати «прізвищами Майдану». І в цьому плані Юлія Тимошенко й далі експлуатуватиме тему продовження через БЮТ ідеологій Майдану й самої «помаранчевої революції». Це достатньо вдалий крок. У п‘ятірці немає людей, які б викликали певну алергію у виборців. Крім того, на мою думку, наявність, скажімо, Томенка як н‘юзмейкера в списку, також дає певні плюси, тому що він буде продукувати інформаційні приводи й створювати додаткові можливості для піару БЮТ”.

Андрій ЄРМОЛАЄВ (президентЦентру соціальних досліджень «Софія»):

„Я думаю, що особливістю цих виборів є конкуренція двох моделей п‘ятірки. Умовно кажучи, перша модель – «совкова», що формується ще за традиціями пострадянських уявлень про імідж партії. Я називаю таку п‘ятірку «іконостасом»: у ній є власне лідер, а інші учасники п‘ятірки – символічні фігури, чий імідж і харизма використовуються в інформаційному просторі за умов пасивності й неучасті у виборах самих фігурантів. Це, як правило, якісь учені, артисти, відомі бізнесмени, які не виходять за межі офісу. Така схема була цілком виправданою в перші роки, коли відбувалася політична структуризація й не було ще певних вимог до політичної поведінки партійної команди, але, як на мене, за умов пропорційних виборів і нової ролі партії, такий «іконостас» - серйозна проблема для партії. По-перше, різко зростає навантаження на лідера, який перетворюється на вождя. За умови того, що у свідомості є запит на вождів, звичайно, це буде посилювати авторитарні тенденції. По-друге, це буде примушувати такий блок працювати в режимі медійної партії на чолі з вождем.

Друга модель – це модель політико-технологічної п‘ятірки. Я використовую це визначення в позитивному сенсі, в тому плані, що формується п‘ятірка не лише з відомих політиків, але й із членів партійної команди чи команди лідера, де існує розподіл праці в плані виборчої кампанії, де кожен з учасників п‘ятірки може проводити окремішню політичну кампанію від імені блоку чи від імені партії, грати на своєму змістовому майданчику. До речі є позитивний досвід такої схеми – це робота команди «Сила народу» під час останніх президентських виборів. Така система показала, що вона надзвичайно ефективна. В цьому сенсі, мені здається, що БЮТ пішов по схемі політико-технологічної моделі.Я вважаю, що це правильний вибір. Ми можемо дуже багато говорити і про характеристики чи оцінки кожного фігуранта п‘ятірки, але в цілому – це дуже продуктивний підхід. Я думаю, що Тимошенко знову влучила в десятку з точки зору ефективності майбутньої роботи. Інша справа, що політико-технологічна п‘ятірка не вирішує проблеми «вождізму», а навпаки, швидше за все, у БЮТ «вождізм» буде домінувати й перша п‘ятірка буде п‘ятіркою вождя партії. Гадаю, в майбутньому це стане проблемою. І, звичайно, серед уразливих сторін політико-технологічної п‘ятірки є проблема загроз самопіару, коли навіть за умов доброї режисури й попередніх домовленостей в індивідуальних кампаніях почнуть переважати егоїстичні нотки, що може призводити до небажаних конфліктів. Я думаю, що така загроза в БЮТ існує”.