Смертельні теплові хвилі можуть стати нормою: з'явилося страшне передбачення для людства

Надзвичайно небезпечні теплові хвилі, подібні до тієї, яку спостерігали на Землі в 2003 році, можуть стати новою нормою протягом найближчих років. У певних районах нашої планети вони можуть повторюватися кожні 2-5 років, призводячи до збільшення смертей через спеку.

Про це йдеться у дослідженні, яке було опубліковано в журналі Nature Communications. Більш спекотні літа призведуть до того, що помиратимуть тисячі людей.

Дослідники нагадують, що спека 2003 року є похмурим нагадуванням про те, наскільки руйнівними можуть бути такі явища. Тоді температура в Європі підскочила до 47,5 градусів за Цельсієм і спровокувала справжню катастрофу, внаслідок якої лише за декілька тижнів загинуло від 45 000 до 70 000 людей.

Окрім людських жертв, спека спричинила й значні екологічні збитки: ліси були охоплені вогнем, а посіви на полях засохли. Загальні фінансові збитки, за підрахунками, сягнули 13 мільярдів доларів.

І попри те, що про спеку як фактор смертності говорять не надто часто, за останні 20 років ризики лише зросли.

"Надмірна смертність під час спекотного літа, подібного до 2003 року, раніше вважалася екстремальною подією, що трапляється раз на століття. Зараз ми очікуємо, що це відбувається раз на 10-20 років, або, у світі, який потеплішав на 2 градуси, у багатьох місцях – кожні два-п'ять років", – розповів провідний автор дослідження і докторант Самуель Люті.

З 2013 року дослідники з Інституту екологічних рішень при Швейцарській вищій технічній школі Цюріха разом із міжнародною групою епідеміологів збирали дані про щоденну надмірну смертність, пов'язану зі спекою, для 748 міст і громад у 47 країнах Європи, Південно-Східної Азії, Латинської Америки, США та Канади.

У своєму дослідженні вони розрахували взаємозв'язок між середньодобовою температурою та смертністю для всіх 748 населених пунктів. На основі цього було встановлено ідеальну температуру для кожного місця, за якої надлишкова смертність є найнижчою. У Бангкоку, наприклад, це значення становить 30 градусів за Цельсієм, у Сан-Паулу – 23, у Парижі – 21, а в Цюріху – 18 градусів за Цельсієм.

При цьому збільшення ідеальної температури навіть на десяту градуса одразу збільшує надлишкову смертність.

Щодо різниці між температурами у містах, Люті пояснив, що "не всяка спека однакова" і багато чого залежить не лише від температури, але й від фізіології (акліматизація), поведінки (довгі сієсти в середині дня), міського планування (зелені насадження проти бетону), демографічної структури населення та місцевої системи охорони здоров'я.

Використовуючи ідеальне значення, дослідники розрахували, як розвиватиметься надлишкова смертність за середнього підвищення глобальної температури на 0,7 градуса (значення у 2000 році), 1,2 градуса (значення у 2020 році), 1,5 і 2 градуси.

Результати показують, що ризик виникнення хвиль спеки з високою надлишковою смертністю вже різко зріс за останні 20 років.

Показники теплової смертності, які у 2000 році вважалися малоймовірними (раз на 500 років), за сценарієм підвищення температури на 2 градуси відбуватимуться 14 разів на 100 років. За відсутності адаптації до спеки ймовірність смертності під час таких екстремальних спекотних хвиль зросте в 69 разів.

Регіони, які особливо схильні до ризику ескалації спеки, включають узбережжя Мексиканської затоки та Атлантичного океану в США, Тихоокеанське узбережжя Латинської Америки, Близький Схід, Південно-Східну Азію та Середземноморський регіон. Вчені вирахували, що навіть за помірних кліматичних сценаріїв спекотне літо в цих регіонах може призвести до того, що 10% усіх смертей у країні будуть пов'язані зі спекою.

У 2003 році Париж особливо постраждав від спеки, коли від зневоднення, теплового удару та серцевого нападу загинули 5-7% людей, або близько 2700 осіб. Але в майбутньому цей показник лише зросте.

"За нашими підрахунками, до 15% смертей у Парижі можуть бути пов'язані зі спекою в майбутньому", – каже Люті.

Він пояснив, що Європа (особливо Південня) є однією з гарячих точок, оскільки тут діють два фактори: температура тут зростає вдвічі швидше, ніж у середньому по світу, і населення непропорційно старішає.

"Результати налякали мене. Працюючи над дослідженням, я завжди намагався зазирнути за цифри і побачити реальне життя людей, на яких впливають зміни. Це викликає занепокоєння", – наголосив кліматолог.

При цьому він зізнається, що у дослідженні використовувалися консервативні дані щодо зростання середньої глобальної температури максимум на 1,5-2 градуси за Цельсієм, але реальність свідчить про те, що більш вірогідна цифра – 2,6 градуса.

Раніше OBOZREVATEL розповідав про те, чи зможе людство врятуватися від "пекельної" спеки, переселившись у підземні міста.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.