На Марсі виявили шестикутні візерунки, від яких вчені в захваті: ось у чому причина

Марсохід NASA Curiosity виявив на поверхні червоної планети бруд, що розтріскався шестикутними візерунками. Це відкриття дуже захопило земних вчених, але не тому, що вони люблять чіткі геометричні форми.

Про відкриття йдеться у статті, опублікованій у журналі Nature. Як пише Talker, нова робота припускає, що ті самі умови, які спричинили появу тріщин, могли бути сприятливими для зародження мікроскопічного життя на планеті.

Одна з теорій зародження життя на Землі припускає, що постійні цикли вологих і сухих умов на суші допомогли зібрати складні хімічні будівельні блоки, які стали основою для мікробного життя.

Саме шестикутний візерунок, який побачили вчені, є першим доказом того, що на ранньому Марсі відбувалися цикли вологості та сухості.

"Ці специфічні грязьові тріщини утворюються, коли вологі і сухі умови повторюються – можливо, сезонно", – сказав провідний автор статті з французького Інституту досліджень астрофізики і планетології Вільям Рапен.

Curiosity поступово долає осадові шари гори Шарп, яка височіє на 5 кілометрів у кратері Гейла. Тріщини у бруді були виявлені в перехідній зоні між шаром, багатим на глину, і шаром вище, збагаченим солоними мінералами, які називаються сульфатами. Як пояснюють вчені, глинисті мінерали зазвичай утворюються у воді, в той час як сульфати – при висиханні води.

Мінерали, що переважають у кожній зоні, відображають різні епохи в історії кратера Гейл. Перехідна ж зона є свідченням періоду в історії червоної планети, коли переважали тривалі посушливі періоди, а озера і річки, що колись заповнювали кратер, почали відступати.

Вчені зазначають, що багно зазвичай висихає, тріскаючись та формуючи Т-подібні з'єднання. Але коли на цю висохлу багнюку знову приходить вода, зрештою ці Т-подібні з'єднання розм'якшуються і стають Y-подібними, утворюючи шестикутний візерунок.

Дані Curiosity свідчать про те, що шестикутні тріщини утворювалися в перехідній зоні навіть тоді, коли відкладався новий осад. Це, як вказують дослідники, є свідченням на користь теорії про те, що зміна вологих і сухих умов була не одноразовою, а зберігалися протягом тривалого часу.

Один із інструментів Curiosity підтвердив наявність міцної кірки сульфатів по краях тріщин. Саме ця солона кірка зміцнила тріщини, зробивши їх стійкими до ерозії. Завдяки цьому вони збереглися мільярди років.

"Це перший матеріальний доказ того, що стародавній клімат Марса мав такі регулярні, подібні до земних, цикли вологості та сухості", – заявив Рапен.

Він додав, що ще важливіше те, що такі цикли були корисними для "молекулярної еволюції, яка могла призвести до виникнення життя".

Як пояснюється, хоча вода необхідна для життя, потрібен ретельний її баланс, адже умови, які підтримують життя мікробів, відрізняються від умов, які, на думку вчених, необхідні для протікання хімічних реакцій, які можуть призвести до виникнення життя. Ключовим продуктом для таких хімічних реакцій є полімери – в тому числі нуклеїнові кислоти, які вважаються хімічними цеглинками життя.

Саме волого-сухі цикли контролюють концентрацію хімічних речовин, які живлять фундаментальні реакції, що призводять до утворення полімерів.

"За 11 років ми знайшли безліч доказів того, що на древньому Марсі могло існувати мікробне життя. Тепер місія знайшла докази умов, які могли сприяти зародженню життя" – наголосили вчені.

Раніше OBOZREVATEL розповідав про те, що вчені вважають, що знайшли докази життя на Марсі. На фото з червоної планети вони виявили багатоніжку, корали та гриби.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegramі Viber, щоб бути в курсі останніх подій.