Не лише дефіцит презервативів. Навіщо на ОІ-2026 побудували відразу 6 олімпійських сіл і в чому їхня унікальність

Одразу 6 різних локацій для проживання! Саме так подумали організатори Олімпіади-2026 у Мілані – і створили цілий набір різних сіл для спортсменів. І поки спортсмени шукають свій номер у горах після нового змагального етапу, OBOZ.UA розповідає, хто і навіщо вигадав зробити стільки олімпійських селищ, де виникла нестача презервативів, і чим вони унікальні.

Відео дня

Таке різноманіття – тенденція нових часів

Зимові Олімпійські ігри 2026 року унікальні – аж так географічно змагання ще ніхто не розтягував. Залучені фактично всі гори Північної Італії, знадобилися 6 альпійських кластерів: окрім Мілану та Кортіни-д'Ампеццо, це ще Борміо, Лівіньо, Антерсельва та Предаццо. Просто уявіть собі стан фаната, якому їхати близько 200 кілометрів до стадіону чи траси, щоб подивитися виступ своїх, але для цього треба подолати ще й перевали. І замість 3 годин це вже до 5 годин у дорозі. Спортсмени просто не витримали б таких переїздів із дуже жорстким графіком стосовно тренувань, харчування, відпочинку та пробних виїздів. І додайте сюди непередбачувану погоду та ризик застрягнути в заторі десь посеред Альп через негоду… Це одразу невихід скількох спортсменів? Тому створення 6 селищ у найближчих до змагальних зон місцях стало цікавим і логічним рішенням.

Менше будувати – більше брати вже існуюче

Олімпіада працює у форматі Distributed Games: МОК відмовляється від нових будівництв на користь готової інфраструктури регіону – і неважливо, що одна арена може бути настільки далеко від іншої. Ця Олімпіада просто просякнута ідеєю ресайклінгу, коли все має бути перевикористане. Не будувати нове, а взяти вже наявні об’єкти. Не зводити нові будинки, а залучитися підтримкою готелів. У концепції селищ саме так і вчинили, звернувшись до послуг готельєрів або вже наявних зимових центрів. Звісно, це мало як впливає на допоміжні об’єкти, адже, через проблеми з кліматом, в Доломітових Альпах набудували багато нових водосховищ і витрати води на штучний сніг мало хто рахує. Та це вже інший бік Олімпіади, про який ми дізнаємося після її завершення.

Селища такі схожі – і такі різні

Олімпійське селище Лівіньо – такий собі виїзд спортсменів на природу, воно найвище за розташуванням на цих Іграх. Там навіть нічого не будували, просто взяли 3 комфортні готелі. Після Олімпіади вони повернуться до звичної роботи, але поки в коридорах носитимуться між заїздами понад 800 учасників Ігор. Так само передбачені фітнес-зони та мікс-зони. Дістатися до місцевих арен для сноубордингу та фристайлу можна за лічені хвилини навіть пішки.

Друге місто-господар це Кортіна-д'Ампеццо. Точніше село, яке через 70 років знову перетворилося на тимчасовий мегаполіс. Місця настільки мало, що олімпійське селище теж тимчасове, хоча і вміщує аж півтори тисячі людей і членів їх команд. У цьому випадку це модульні одноповерхові блоки, від яких ведуть доріжки до спільних зон відпочинку та підготовки. Після Ігор їх перевезуть у бідніші регіони Італії та перелаштують на соціальне житло. У самому селі максимально задіяний кожен клаптик (санний спорт, скелетон і жіноча частина гірськолижного спорту), тому на ці кілька тижнів Центральна площа перетворилася на місце збору делегацій та роботи журналістів.

Селище Антерсельва взяло одразу 4 готелі місцевої долини. Там розмістилися три сотні спортсменів. Сама місцевість – італійська столиця біатлону, бо поряд знаходиться й однойменна арена, тому до траси можна дістатися буквально зістрибнувши з балкона свого номеру. А от Олімпійське селище Борміо для гірськолижного спорту дає ще 400 місць у чотирьох готелях, причому кожен із них матиме власну конфігурацію громадських приміщень та орієнтації на атлетів.

У Предаццо історія трохи унікальніша: там і старе перебудували, і нове звели. 750 спортсменів і членів команд зможуть у 5 будівлях скористатися послугами ресторанів, медиків та навіть операційних приміщень. Місто тісно пов'язане з давніми італійськими традиціями лижного спорту, відповідно, навколо них все й організовано – лиж на вулицях зараз навіть більше, ніж у найбільш піковий сезон. Після Ігор на базі усіх будівель запустять навчальний центр для італійських рятувальників та правоохоронців.

Міланське селище – найбільше та інноваційне

Це єдине селище, яке збудували наново – і після Ігор воно стане студентським житлом. У Мілані проживають хокеїсти, фігуристи та шорт-трекісти. Будівлі в районі Porta Romana називають взірцем зеленої архітектури, для них надали нових сенсів колишньому промисловому майданчику. У цих 6 свіжозведених будівлях розмістилося найбільше атлетів, понад 1700, це половина від усіх учасників ОІ-26. Сюди заклали всі наявні технології нового та екологічного будівництва: масивне використання дерева, низьковуглецеві фасадні матеріали, сади на дахах, сонячні панелі та системи повторного використання зливових вод. А також селище саме буде генерувати 30% свого світла. Щодо подальшої долі, то після Ігор там буде студентське житло, а площа Олімпійського селища стане громадським місцем для ярмарок. Тобто, типовим районом глибинного Мілана.