У Мальдери перша перемога! Чим запам’ятався матч України проти Угорщини та на що "синьо-жовтим" робити ставку в Лізі націй

Україна стартувала в Лізі націй із перемоги! У першому турі ми в гостях переграли Угорщину 0:1, із красивим і награним голом Сікана. Це був перший офіційний матч нашого нового тренера Андреа Мальдери і наразі те, що ми побачили на полі, викликає спокійне захоплення. OBOZ.UA розповідає про головні моменти гри та за рахунок чого збірна України може бути сильною в наступні тури Ліги націй.

Перший тайм. Гойдалки імені Сікана

Ми дивилися повністю експериментальне дійство. Мальдері довелося збирати команду буквально з нуля на тлі відсутності ключових футболістів і важливого досвіду в новачків. Стартова інтенсивність нагадала темп літніх матчів. А заміна голкіпера на Різника – вимушене, але цікаве рішення, щоб не підставляти команду Трубіним. До його якості питань немає, але ігрової практики в сезоні точно було більше у голкіпера гірників. І, як ми пізніше побачили, це був правильний вибір.

Україна не була фаворитом матчу, тому команда почала другим номером. Ми повільно шукали підступи і перший дійсно гарний момент прийшов на 15 хвилині. Сікан виборов випадковий м’яч у центрі поля і побіг. Всі свої були ліворуч і саме ліворуч було багато суперників – тому нападник вирішив бити здалеку. Таку ж спробу пізніше виконав і Циганков. М’яч в обох випадках пройшов неподалік воріт і ми нарешті побачили, що і в офіційних іграх Україна намагається не сидіти позаду і не шукати позицію "ну щоб 100%".

Угорщина активно спиралася на правий фланг, де діяли Реджіч і Болла, а Миколенко мав протистояти обом. На допомогу там приходив головний гравець суперника Собослай. Очікувано, проти нього грали щільно, а персональну задачу отримав Матвієнко. Він грав переважно вдало, але коли на 12 хвилині провалив персональну опіку, Домінік скористався проривом через фланг, де виконав навіс. Шафер скинув вперед на Лукаша доволі незручно. Але як же той склався і пробив – поперечка підняла на ноги весь стадіон.

Половина гри минула без контролю за якоюсь зі збірних. Обидві тестували ідеї, обидві помилялися, обидві діяли у вибуховому стилі. Саме так виникла друга загроза нашим воротам: знову навіс у штрафний, знову один точний пас і знову небезпечний удар. В цьому випадку надмірна фіксація на Собослая призвела до вільної зони перед воротами і Різник лишився буквально один перед двома угорцями. Пощастило, що Болла із кількох метрів пробив дуже високо.

Під 30 хвилину українці знайшли тактику, яка могла працювати. Основний напрям атак будували через зону Судакова та Бражка і потім треба було будь-яким шляхом дати м’яч у зону одинадцятиметрової, а там вже хтось розбереться. Так, ще не було акцентованих влучань у ствір, але проти абсолютного фаворита групи ми виглядали, принаймні, цікаво.

45 хвилин були як море – постійні хвилі та зрідка якась загроза. Рівна битва впиралася у жорстку протидію з обох сторін. Угорщина запам’яталася двома ударами зблизька, Україна видала кілька ударів повз і тиск. І вже під самісіньке завершення тайму постійне завантаження завершилося важливим голом. Той же Судаков виконав навіс у штрафний, там Сікан відірвався від захисника й головою відправив м’яча під штангу. Неочікуваний гол і перевага тоді, коли всі вже поглядали на перекус під час перерви. Після гарного тайму та голу треба було переконатися, що за Мальдери зникла інша звичка збірної – грати сильно тільки один тайм.

Другий тайм. Нарешті у нас є збірна?

По перерві Угорщина пішла ва-банк: треба було рятувати домашню гру, тому вийшли двоє новеньких. Обидва одразу почали виконувати завдання і Крупський отримав своє перше попередження у збірній за фол на нападнику. Цей штрафний суперники змарнували, але вже стало зрозуміло, що легким тайм не буде. У нас Мальдера зняв Бражка на картці – вийшов Назарина.

Тренер суперника зрозумів, що пара Миколенка й Матвієнка сильно тримає правий фланг, тому вістря перенесли саме в зону Крупського. Туди перейшов і Собослай, працюючи у зв’язці з Керкезом. На підстраховку в захисті доводилося відходити Назарині, та все одно знадобилося понад 15 хвилин, щоб жовто-сині пристосувалися до гнучкої схеми суперника. Адже Тот і Шефер міцно перевірили Різника ударами по центру.

Копняки в роздягальні додали палива для угорців і небезпечні атаки від них сипалися одна за одною. Тренерський штаб українців відреагував на це двома новачками – вийшли Назаренко та Бондар. Зняли Ваната й Крупського; не тільки через більший тиск, а й через жовту в захисника (суддя ну дуже легко роздавав картки й не можна було так ризикувати). Після цього Україна яскравіше грала 4-4-2, з більшим акцентом на оборонні дії.

У другому таймі рідкісні атаки проходили інтенсивно й цікаво, але без результату. Команда ніби постійно поспішала щось зробити і дія була швидшою за реальність. Єдиним крутим моментом став відмінний розрізний пас Очеретька і майже гол Краснопіра, відчайдушно врятував голкіпер. Але більше жовто-сині нічого не зробили.

Перебудова на 4-4-2 стала головною темою обговорень – смілива дія від тренера, яка дала Україні більше насиченості в центрі та, як наслідок, ресурс щоб протистояти все більшому тиску суперника. Але ще одним важливим елементом стала логістика м’яча. Його швидка доставка в останню третину завжди мала адресата. І якщо передача була вдалою, то за нею одразу йшла загроза, як той же гол Сікана.

У захисті теж було спокійніше – хоча б у тому, що на другий тайм ми швидко вилікували проблему нової Угорщини й закрили її дійових осіб, особливо Собослая. Ще зарано порівнювати, що фундаментально змінилося від часів Реброва, адже після перерви сталося саме так, як було завжди – ми дали тільки один сильний тайм, а на другий відверто грали від суперника.

Після цієї гри можна сказати так: нам пощастило, що суперником в такої експериментальної збірної України була саме Угорщина. Смілива збірна з кількома елітними гравцями дала можливість відрихтувати частково розібрану команду з незіграними футболістами. Тренер віднайшов підхід на першу гру та достукався до футболістів, що треба грати. А саме цього роками чекали фанати.

0:1 – збірна України виграє перший офіційний матч Мальдери. Це гарний старт, де малознайомі футболісти отримали можливість придивитися один до одного, а 4-4-2, схоже, надовго стане основною схемою. Тепер наступна перевірка: ще 3 гри за 10 днів. Початок шляху для нової Ліги націй ми поклали.