Диво-гол "Динамо" не врятував. Як "Шахтар" вкотре показав своє домінування в УПЛ і став ближчим до "золота": тактичний огляд матчу
Перший тайм. Ми не дарма чекали цю гру
Друге українське Класичне відбулося! У доволі цікавій та схожій на хвилі гру "Шахтар" переграв "Динамо" 2:1, зробивши камбек. Цією перемогою команда Турана фактично забезпечила собі чемпіонство. Але чому кияни втратили таку важливу ініціативу першого тайму і що допомогло гірникам її перехопити? Розповідає OBOZ.UA.
"Шахтар" кардинально змінив склад перед цим матчем – 9 інших футболістів на старт. Було зрозуміло, що команда орієнтується на продовження битви в Лізі конференцій, але й тут було завдання зберегти комфортне лідерство УПЛ і майже взяти в руки трофей. У "Динамо", порівняно з рекордною грою проти "Кривбаса", було 6 змін, акцентовано з виходом дуже досвідченого правого флангу Караваєв-Ярмоленко-Буяльський.
Саме через це гірники переважно спрямовували атаки на зону Редушка та Вівчаренка. Було кілька намагань запустити вперед Невертона ліворуч, та коли його забігання руйнувалися через цей спротив, пішли на інший фланг. Але першим вистрілило "Динамо" – у прямому сенсі. Пономаренко задавив Назарину в центрі та лупанув із 50 метрів, Різнику лишалося тільки поглядом проводжати м’яч за комірець. Гол на рівному місці, з фантастичною оцінкою ситуації в моменті. 1:0. Цей момент дійсно відкрив гру, адже взяття воріт на самому початку сталося без створення гольових нагод.
"Шахтар" грав притаманним йому високим пресингом і володінням, хоча перший номер забрали кияни. Кожні 3 хвилини починалася нова атака, глибоко до чужого штрафного, через що гірники постійно виносили м’яча десь у центр, без контролю, Караваєв ледь не забив. Пара Шапаренка та Буяльського затискала бразильську атакувальну молодь; було видно, що центральна зона очікувала зовсім іншого та довго шукала вихід, яким ставав пас назад.
Включитися у гру команда Турана змогла тільки ближче до 25 хвилини. Із кількома хвилями навісів м’яч дістався до Феррейри, але той перебрав із силою і вдарив значно вище. До цього був штрафний він Назарини й удар від Матвієнка, теж без наслідків. Багато уваги було до центру захисту, де після "Кристал Пелас" начудив Бондар, його змінив Марлон. Та редагувати план довелося одразу, адже той травмувався на рівному місці й довелося повертати стандартну пару центрбеків. Через кілька хвилин Матвієнко недолугим фолом сів на картку, ще більше ускладнивши варіативність для тренера.
Побудова атак із цього моменту стала відрізнятися. "Динамо" спиралося на контратаки, переважно із запуском уперед Редушка. Тоді як "Шахтар" будував своє просування довго, до вірного, через що у штрафному киян ставало надто щільно. Швидкості з обох сторін доповнювала силова боротьба, за канонами Класичного.
До кінця тайму ударів майже не було, все через більшу організованість з обох сторін. Раз потягнув Нещерет з цікавого удару Невертона, але це був найгостріший момент від гостей. За прикладом минулих матчів останніх років ми бачили, що тайми виходили полярними, з перемогами команд по черзі. Після ударної першої половини, гранди вирівнялися за силою та перевели протистояння в центр. Один гол на двох так і прагнув перетворитися на більше.
Другий тайм. Перемога "Шахтаря" по всіх статтях
"Шахтар" почав двома замінами по перерві, вийшли Криськів і Проспер. Ставка була на ініціативність, і як покаже весь тайм, це були джокери. Силами Проспера, Траоре та вирішальним ударом Феррейри рахунок було за кілька миттєвостей зрівняно. Без щільного контролю всі вони отримали вдосталь часу та багацько простору для точних передач у чужому штрафному. Бразилець ніби виконав пенальті – 1:1.
Із цього моменту гірники забрали собі всю перевагу. Вони продовжували пресингувати, затискати та розганяти. У якийсь момент команди почали чудити, однак через хиткий рахунок це виглядало як просто красиві фінти без результату, бо одразу за ними приходили обрізки. Турнірний статус матчу був зрозумілий обом, але нічия підняла ціну помилки до найвищої межі. "Динамо" ніби злякалося своєї можливої перемоги, що дозволило "Шахтарю" створювати моменти ще та ще. Нова атака призвела навіть до удару Матвієнка, настільки були залучені всі без винятку гравці. Нещерет відбив удар, але центрбеки вирішили, що цього досить для футболу та споглядали, як Траоре із силою вбиває м’яча у ворота. 1:2. На тлі цього на заміну пішли Ярмоленко та Буяльський – основа, на яку ставив Костюк, не зіграла.
Усе сталося саме так, як відбувається в Класичному вже кілька років поспіль. Активний і дуже якісний тайм від команди Костюка змінив ще активніший тайм команди Турана. Так, Герреро вдалося зловити захисників на протиході та забити класний гол, але офсайд на тоненького врятував гостей від нічиєї та повернув до реальності, що гра ще не завершена. Кілька можливостей було в Шапаренка та Пономаренка, неочікувано головного креативника серед біло-синіх. Але відчайдушна підстраховка захисників закрила удари наприкінці 70-х хвилин і після цього від господарів не було вже нічого гідного. Все це супроводжувалося спротивом від "Шахтаря" та кожної миті полюванням на м’яч. Не можна сказати, що динамівці грали погано, на останні 10 хвилин вони знайшли віддачу, могли забивати щонайменше 3 голи. Та це запалювання сталося запізно.
1:2 – у Класичному "Шахтар" бере гору над "Динамо". Півроку тому гірники виграли 3:1, цього ж разу майже сталася нічия. Але… 9 очних ігор до цього в УПЛ кияни не вигравали. Ця стала ювілейною, десятою. Костюк програв перше своє дербі лідерів, Туран впритул наблизився до першого в кар’єрі трофею Української Прем’єр-ліги.
